Жовтневий  районний суд міста Харкова

                                                                                                                        Справа № 2-3794/09

                                                                   РІШЕННЯ

                                                                         (заочне)

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            14 грудня  2009 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого — судді Кицюка В.П., при секретарі — ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Харківського  акціонерного комерційного Земельного банку  до ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про  звернення стягнення  на предмет іпотеки та про виселення  із займаного  приміщення,-

  ВСТАНОВИВ:

         В липні 2009 року Харківський   акціонерний  комерційний  Земельний  банк звернувся до суду  з позовом   до ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про  звернення стягнення  на предмет іпотеки та про виселення  із займаного  приміщення.

          В обґрунтування своїх вимог, позивач  зазначив, що  Харківським  акціонерним  комерційним Земельним  банком    ( далі  Банк)  відповідно до умов договору  № 41-07/К про надання  кредитної лінії від 11  червня 2007 року Приватному  підприємству  «Солідарність» було надано кредитну  лінію з максимальною  сумою заборгованості за нею  в розмірі  500 000, 00 дол. США строком  повернення  06 червня 2008 року  та зі сплатою відсотків за користування  кредитом,  зазначених у п. 1.3  договору.

         Додатковою  угодою  №7 від 26 грудня 2007 року  збільшено ліміт кредитування  з 500 000,00 США до 800 000, 00 дол. США , а додатковою  угодою  №14 від 05 червня 2008 року  продовжено  строк дії  Кредитного договору  до 03 червня 2010 року.

          Однак,  ПП «  Солідарність» умови  кредитного договору  належним чином не виконує,   кредит та відсотки за  користування  кредитом  своєчасно не сплачує, внаслідок чого  станом на 21 червня 2009 року має заборгованість  за кредитним договором  загальною сумою  657 079,98 доларів  США  та  197 767, 00 гривень.

          В забезпечення  виконання зобов’язань за  кредитним договором  26 листопада 2007 року  між банком та  ОСОБА_2 і ОСОБА_3  був укладений договір іпотеки,  згідно якого було надано в іпотеку  однокімнатну  квартиру  АДРЕСА_1.  Відповідно  до п.п.3.3.6, 5.1, 5.3 договору іпотеки іпотеко держатель має право  звернути  стягнення  на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання  зобов’язання, воно не буде виконане. Іпотеко держатель набуває права звернути стягнення  на предмет  іпотеки  незалежно від  настання строку  виконання  зобов’язання, зокрема у випадку несплати або часткової несплати у  встановлені  кредитним договором  сум  процентів.

          Враховуючи  те, що  ПП «  Солідарність» не виконує взяті на себе зобов’язання, позивач , посилаючись на положення  ст.ст. 546, 572,589, 590, 1054, Закон України  «Про іпотеку» ,  просив звернути стягнення  на предмет  належну  застави ОСОБА_2  та  ОСОБА_3 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, висиливши  їх  з  зазначеної  квартири.

                    В судовому засіданні  представник  ОСОБА_4,  підтримала   позов, просила його задовольнити з підстав  зазначених у позовній заяві.  

      Представник відповідача  ОСОБА_5, яка  діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності  від 28 серпня 2009 року,  будучи належним чином повідомленою  про час та місце судового  розгляду справи, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення  судової повістки,  в судове засідання  не з’явилася.

    Відповідно до ч. 5 ст. 76 ЦПК України, вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

    Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.    

    Відповідно до ч.1, 2 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

   Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення  при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

              Суд, вислухавши пояснення  представника  позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини,  вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

               Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.    

               Судом достовірно встановлено, що 11  червня 2007 року  між  Харківським  акціонерним  комерційним Земельним  банком   та ПП «  Солідарність»  був укладений договір  № 41-07/К про надання  кредитної лінії, згідно якого  Банк надав ПП

«  Солідарність» кредитну  лінію з максимальною  сумою заборгованості за нею  в розмірі  500 000, 00 дол. США строком  повернення  06 червня 2008 року включно зі сплатою відсотків за користування  кредитом в розмірі   13%  річних  у дол.. США; 14%   річних в ЄВРО; 18% річних  у гривні; 20% річних в  російських рублях.     Додатковою  угодою  №7 від 26 грудня 2007 року  сторонами  збільшено ліміт кредитування  з 500 000,00 США до 800 000, 00 дол. США , а додатковою  угодою  №14 від 05 червня 2008 року  продовжено  строк дії  Кредитного договору  до 03 червня 2010 року. Водночас,  відповідно до п.1.1  договору кожний  окремий  кредит (  транш)  оформляються  додатковою угодою,  яка є невід’ємною частиною договору, а всього  таких  угод у період  з 12 червня 2007 року  по 14 серпня 2008 року між сторонами  було укладено  20.

             Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором  банк або інша фінансова  установа зобов’язується  надати грошові  кошти( кредит)  позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник  зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

            Зобов’язання  повинно виконуватися  належним чином  згідно з умовами договору  та вимогами цього кодексу. Одностороння  відмова  від виконання зобов’язання не допускається.

           ПП «  Солідарність» умови  кредитного договору  належним чином не виконує,   кредит та відсотки за  користування  кредитом  своєчасно не сплачує, внаслідок чого  станом на 21 червня 2009 року має перед  банком  заборгованість  за кредитним договором  №41-07/К загальною сумою  657 079,98 доларів  США  та  197 767, 00 гривень, що підтверджується розрахунком  заборгованості  за підписом в.о. голови правління  ХАК «ЗЕМБАНК»

              В забезпечення  виконання зобов’язань за   вищезазначеним кредитним договором  26 листопада 2007 року  між банком та  ОСОБА_2 і ОСОБА_3  був укладений договір іпотеки, посвідчений  приватним  нотаріусом  Харківського міського  нотаріального  округу  ОСОБА_6,   зареєстрований в реєстрі за № 4347,  згідно якого  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  передали банку  і іпотеку  належну їм на праві приватної власності   однокімнатну  квартиру  АДРЕСА_1.  

            Відповідно  до п.п.3.3.6, 5.1, 5.3 договору іпотеки іпотекодержатель має право  звернути  стягнення  на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання  зобов’язання, воно не буде виконане. Іпотеко держатель набуває права звернути стягнення  на предмет  іпотеки  незалежно від  настання строку  виконання  зобов’язання, зокрема у випадку несплати або часткової несплати у  встановлені  кредитним договором  сум  процентів.

    Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).    

      В ч. 1 ст. 575 ЦК України окремим видом застави визначено іпотеку – заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.  

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 33, 39 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки, таким способом може бути реалізація предмета іпотеки іпотекодержателем самостійно від свого імені будь-якій особі-покупцеві з застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону „України „Про іпотеку”.

Згідно ст. 40 Закону України „Про іпотеку” , ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, що мешкають у ньому.

Відповідно    до ст..7  Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11   грудня 2003 року зняття з реєстрації місця  проживання  здійснюється протягом семи днів, зокрема на підставі остаточного рішення суду  про  позбавлення права користування житловим приміщенням.

           Зважаючи на викладене,  суд  приходить до висновку, що позовні  вимоги позивача обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України  суд стягує  відповідачів на користь позивача  понесені ним та документально  підтверджені   судові витрати.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 4, 5, 16, 509, 526, 530, 533, 536, 553, 554, 589, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 38, 39, 40 Закону України „Про іпотеку”,  ст. 109 ЖК України, ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”, суд, -

ВИРІШИВ:

      Позов  Харківського акціонерного комерційного Земельного  банку  задовольнити.

  Звернути стягнення за  договором іпотеки   від 26 лютого 2007 року  та   додатковою угодою до нього   від 19 червня 2009 року,  укладеними  між  Харківським  акціонерним  комерційним   Земельним банком та  ОСОБА_2 і ОСОБА_3,  на предмет  іпотеки  однокімнатну квартиру №7 по вул..  богомольця академіка, буд. 29 у м. Харкові та належить ОСОБА_2  і ОСОБА_3 ї Володимирівні  на підставі  свідоцтва про право власності  на житло,  виданого 15.01.1996року Харківським міським центром  приватизації( реєстраційний номер 6-96-72677-Ш-2).

 Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України „Про іпотеку”, надати Харківському  акціонерному  комерційному  Земельному   банку   право на продаж предмету іпотеки, а саме: однокімнатної  квартири  АДРЕСА_3.

 Виселити та зняти з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_3  усіх мешканців без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3  солідарно  на користь Харківського акціонерного комерційного Земельного  банку  судовий збір в сумі 1700 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 гр..

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою кожного відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення рішення через суд першої  інстанції  заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подачі вказаної заяви апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя -