У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Селівона О.Ф.
суддів	Самелюка П.О.,  Дороніної В.П.
за участю прокурора	Казнадзея В.В.
захисника	ОСОБА_3 Я.В.
та засудженої	ОСОБА_1

 

розглянула в судовому засіданні 3 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою та доповненням до неї засудженої ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Вінницької області від 19 квітня 2006 року.

 

         Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 14 листопада 2005 року

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

не судиму,

 

засуджено:

 

- за ч. 3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки із застосуванням ст. 69 ч. 2 КК України без конфіскації майна;

 

-    за ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі;

 

- за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу у розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 765 грн., а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки зі сплатою штрафу в сумі 765 грн. на користь держави (виконується самостійно).

 

Відповідно до ст.ст. 75, 79 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців.

 

За ст. 209 ч. 3 КК України провадження у кримінальній справі закрито.

 

На підставі ст. 76 п.п. 2, 3, 4 КК України на ОСОБА_1 покладено певні обов'язки.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 838 грн. 20 коп. судових витрат.

 

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона, будучи приватним підприємцем, проводячи господарські операції в період з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року, шляхом підроблення і використання підроблених документів та шляхом приховування об'єктів оподаткування умисно ухилилась від сплати податків на додану вартість на загальну суму 923 637 грн. та прибуткового податку із громадян на загальну суму 1 830 579 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів на загальну суму 537 949 грн.

 

Також ОСОБА_1, проводячи фінансово-господарські операції від імені приватного підприємця ОСОБА_2, незаконно використовуючи його печатку підприємця та використовуючи незаконно відкритий у ФФ КБ «Приватбанк» на його ім'я розрахунковий рахунок, не маючи від нього відповідного дозволу на право проведення від його імені фінансово-господарських розрахункових операцій та дозволу на користування розрахунковим рахунком, в період з 01.08.2002 року по 31.12.2002 року, шляхом підроблення і використання підроблених документів та шляхом приховування об'єктів оподаткування умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість на суму 176 419 грн. та прибуткового податку з громадян на суму 264 648 грн. 24 коп., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів на загальну суму  441 067 грн. 24 коп.

 

Всього за період часу з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по 01.01.2003 року ОСОБА_1 ухилилась від сплати податку на додану вартість та прибуткового податку з громадян на загальну суму 3 733 232 грн. 24 коп.

 

Крім того, ОСОБА_1 незаконно діючи від імені приватного підприємця ОСОБА_2, використовуючи незаконно відкритий у ФФКБ «Приватбанк» на його ім'я розрахунковий рахунок в період з 01.08.2002 року по 31.12.2002 року, шляхом підробки документів незаконно проводила господарські операції, від проведення яких незаконно отримала готівкою 1045187 грн., які в подальшому використовувала для вчинення фінансових операцій.

Вироком апеляційного суду Вінницької області від 19 квітня 2006 року вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 14 листопада 2005 року, щодо ОСОБА_1, в частині міри покарання скасовано і постановлено новий вирок, згідно з яким ОСОБА_1 вважається засудженою:

 

- за ст. 212 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки із конфіскацією всього майна;

 

- за ст. 358 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі;

 

- за ст. 358 ч. 3 КК України до штрафу в розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 765 грн.

 

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки з конфіскацією всього майна та стягнення штрафу в доход держави у розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 765 грн., що виконувати самостійно.

 

Виключено з вироку застосування ст.ст. 75, 76, 79, 69 КК України.

 

В решті цей вирок залишено без зміни.

 

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджена ОСОБА_1 просить вирок щодо неї змінити, пом'якшити призначене їй покарання, посилаючись на щире каяття, визнання повністю своєї вини, тяжкий стан здоров'я її і дитини.

 

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1 та захисника  ОСОБА_3, які підтримали касаційну скаргу, міркування прокурора, який вважав за необхідне змінити вирок суду, виключити з його резолютивної частини вказівку суду про самостійне виконання вироку в частині стягнення штрафу в доход держави та залишення в решті вироку без зміни, колегія суддів вважає, що касаційна скарга і доповнення до неї засудженої ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

 

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на розглянутих у судовому засіданні доказах і не оспорюється у скарзі.

 

Вина засудженої ОСОБА_1 стверджується показаннями самої засудженої та іншими доказами, дослідженими і належним чином перевіреними судом.

 

Доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 про пом'якшення їй покарання безпідставні.

 

Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області при вирішенні питання про покарання ОСОБА_1 врахувала характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані, що характеризують особу засудженої, що вона не намагалась погасити державі ті суми податків, в яких вона звинувачувалась, що дані характеристик, які містяться у справі, викликають сумнів, оскільки  одні - без зазначення часу їх видачі, інші з місць, де вона проживала нетривалий час, або взагалі за даними адресами не проживала, що при великій кількості угод та великих сумах прибутків вона розуміла неминучість її викриття у несплаті державі податків та настання відповідальності, але жадоба до збагачення за рахунок цього не зупинила її перед скоєнням злочинів.

 

Тому, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання засудженій ОСОБА_1, як про це ставиться питання у касаційній скарзі.

 

Безпідставними є і посилання засудженої в тій частині, що апеляційний суд вийшов за межі апеляційних вимог, оскільки він діяв у межах вимог ст. 365 КПК України.

 

Разом з тим, вирок суду підлягає зміні.

 

Призначивши засудженій покарання за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 358 ч. 2, 358 ч. 3 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд помилково зазначив у резолютивній частині вироку, що штраф виконується самостійно, не дивлячись на те, що ця міра покарання - штраф, поглинена більш суворим покаранням.

 

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,

 

у х в а л и л а:

 

         Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

         Вирок апеляційного суду Вінницької області від 19 квітня 2006 року щодоОСОБА_1 - змінити.

 

         Виключити з його резолютивної частини вказівку суду про самостійне виконання вироку в частині стягнення штрафу в доход держави.

 

         В решті цей вирок залишити без зміни.

 

 

Судді:

 

 

Селівон О.Ф.                           Дороніна В.П.                         Самелюк П.О.