УХВАЛА

23 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 480/636/17

провадження № 61-41080ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув касаційну скаргуприватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 14 червня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 12 983 грн 72 коп. - інфляційних втрат; 3 224 грн 86 коп. - 3% річних. В іншій частині позову - відмовлено.

Додатковим рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1, на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» судовий збір у розмірі 352 грн 96 коп. Компенсовано ОСОБА_2 за рахунок приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» понесені витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи № 480/636/17 (компенсацію за відрив від звичайних занять та компенсацію витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту) у розмірі 3 395 грн 30 коп.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 14 червня 2018 року апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року, додаткове рішення цього ж суду від 23 березня 2018 року задоволено частково.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних на суму основного боргу змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 52 440 грн 84 коп., з яких: 46 875 грн 19 коп. - інфляційні витрати за період з травня 2014 року по квітень 2017 року, 5 565 грн 65 коп. - 3% річних за період з 20 квітня 2014 року по 03 травня 2017 року. Це ж рішення в частині стягнення суми інфляційних витрат та 3% річних на суму судового збору скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 126 грн 89 коп., з яких: 102 грн 70 коп. суми інфляційних витрат на судовий збір за період з 20 травня 2016 року по 04 травня 2017 року, 24 грн 19 коп. - 3% річних на суму судового збору за період з 20 травня 2016 року по 04 травня 2017 року.

Додаткове рішення цього ж суду від 23 березня 2018 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» судовий збір у розмірі 2 862 грн 05 коп.

В задоволенні вимог у компенсуванні ОСОБА_3 понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи відмовлено.

У липні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 14 червня 2018 року. Заявник просить змінити судові рішення в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 72 346 грн 35 коп., з яких 66 782 грн 70 коп. - інфляційні втрати за період з березня 2014 року по квітень 2017 року, 5 565 грн 65 коп. - 3% річних за період з 20 квітня 2014 року по 03 травня 2017 року. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» є стягнення суми інфляційного збільшення боргу та 3 % річних у розмірі 73 468 грн 77 коп., у зв'язку з чим ціна позову у справі № 480/636/17 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом 2 пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 14 червня 2018 року, слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 14 червня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" до ОСОБА_1 про стягнення коштів, відмовити.

Суддя С. П. Штелик