АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи № 2-4671/11

Апеляційне провадження 22-ц/796/6374/2018

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Мазурик О.Ф., Музичко С.Г.

при секретарі Борисенко Д.В.

учасники справи

заявник ОСОБА_1

заінтересована ОСОБА_2

особа

заінтересована ОСОБА_3

особа

заінтересована Публічне акціонерне товариство комерційний банк

особа «Приватбанк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року, постановлену під головуванням судді Піхур О.В., у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и л а :

у/н справи № 2-4671/11 № а/п 22-ц/796/6374/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.

12.07.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчий лист № 2-4671/11/10, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 09.12.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

12.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчий лист № 2-4671/11/10, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 09.12.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 24.07.2017 року заяви об'єднано в одне провадження.

В обгрунтування заяв заявники зазначали, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04.02.2011 року по цивільній справі № 2-4671/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитно-заставним договором № K2U0800000411 від 29.04.2008 року в розмірі 257 659, 92 грн, судовий збір в розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього 259 479, 92 грн. 09.12.2011 року Шевченківським районним судом видано виконавчий лист № 2-4671/11/10, який ПАТ КБ «Приват Банк» 04.10.2016 року пред'явив до виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста КиївГоловного територіального управління юстиції у місті Києві. Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.10.2016 року було відкрито виконавче провадження (ВП № 52553497). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2011 року по цивільній справі № 2-719/2011, яке набрало законної сили 29.04.2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № K2U0800000411 від 29.04.2008 року станом на 29.04.2009 року в розмірі 158 789, 25 грн, що еквівалентно 20 838,48 доларів США, звернуто стягнення на предмет застави - легковий автомобіль марки Skoda Octavia Tour, рік випуску 2005, державний номер № НОМЕР_1, шляхом надання права ПАТ КБ «Приватбанк» укладати від імені ОСОБА_2 договір купівлі- продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надавши ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. 30.06.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по вказаній справі видано виконавчий лист. ПАТ КБ «Приват банк» 31.08.2013 року автомобіль знято з обліку для реалізації в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, 15.10.2013 року у ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві та зареєстровано на іншого власника на підставі довідки-рахунку серії ААВ № 640848, виданої 10.10.2013 року ТОВ «Аторис». Заявники вважають, що сума заборгованості, що еквівалентно 20 838,48 доларів США має бути зарахована на погашення заборгованості за кредитним договором згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2011 року, оскільки продаж автомобіля було здійснено не на прилюдних торгах (аукціоні), а за ціною на розсуд банку, а тому реалізувавши своє право на продаж будь-якій особі автомобіля ОСОБА_2, що є предметом застави, заборгованість в сумі 259 659, 92 грн є погашенною. ПАТ КБ «Приватбанк» вже задовольнив свої вимоги, стягнувши суму заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, а тому обов'язок позичальника виконано, а виконавчий лист № 2-4671/11/10, виданий Шевченківським районним судом міста Києва 09.12.2011 року має бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2018 року в задоволенні вимог заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення заяви. Посилається на порушення судом норм процесуального права. А саме, з приводу заборгованості по одному кредитному договору було ухвалено два судові рішення. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2011 року передано в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставне майно - легковий автомобіль марки Skoda Octavia Tour, д.н. № НОМЕР_1; в рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором № K2U0A800000411 від 29.04.2008 року станом на 29.04.2009 року в розмірі 158 789, 25 грн, що еквівалентно 20 838,48 доларів США, звернуто стягнення на предмет застави, а саме легковий автомобіль марки Skoda Octavia Tour, д.н. № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом надання ПАТ КБ «Приватбанк» укладати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надавши ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Вказане рішення виконане, проте автомобіль продано не з прилюдних торгів, а стягувач зняв з реєстрації автомобіль, що був предметом застави та цей автомобіль було зареєстровано за ТОВ «Авторис». Оскільки автомобіль не був реалізований на прилюдних торгах, то заборгованість є погашеною. Позивач вже задовольнив свої вимоги і це є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Крім того, банк не надав доказів, які витребовувалися судом, а у листі вказав неправдиву інформацію про те, що автомобіль було продано 14.04.2016 року, тоді як реєстрація цього автомобіля на іншого власника відбулася ще у 2013 році. Оскільки по одній і тій же заборгованості ухвалено два судових рішення, одне з яких є виконаним, то вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви.

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7, яка є одночасно представником ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04.02.2011 року по цивільній справі № 2-4671/11 за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитно-заставним договором №K2U0800000411 від 29.04.2008 року в розмірі 257 659 грн. 92 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 259 479 грн. 92 коп., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.05.2011 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04.02.2011 року залишено без змін.

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.10.2016 року було відкрито виконавче провадження № ВП № 52553497, на підставі виконавчого листа № 4671/11 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 09.12.2011 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2011 року по цивільній справі № 2-719/2011 передано в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставне майно - легковий автомобіль марки Skoda Octavia Tour, рік випуску 2005, державний номер № НОМЕР_1; в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № K2U0800000411 від 29.04.2008 року станом на 29.04.2009 року в розмірі 158 789 грн. 25 коп., що є еквівалентом 20 838,48 доларів США, звернуто стягнення на предмет застави, а саме легковий автомобіль марки Skoda Octavia Tour, рік випуску 2005, державний номер № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом надання ПАТ КБ «Приватбанк» укладати від імені ОСОБА_2 договір купівлі- продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДА1 України, а також надавши ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України №31/26-Л-364 від 20.04.2016 року, 31.08.2013 року транспортний засіб - легковий автомобіль марки Skoda Octavia Tour, 2005 р., тип ТЗ : легковий, державний номер НОМЕР_1, у ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві, довіреною особою від ПАТ «Приватбанк» знято з обліку для реалізації в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, 15.10.2013 року у ВРЕР -12 УДАІ в м. Києві даний транспортний засіб зареєстровано на іншого власника на підставі довідки-рахунку серії ААВ № 640848, виданої 10.10.2013 року ТОВ «Аторис».

Відповідно до листа ПАТ КБ «Приват банк» від 04.12.2017 року повідомлено наступне: по договору K2U0800000411 від 29.04.2008 року прострочена заборгованість складає 140 691,31 доларів США, авто TMBDK41U26B061366 вилучено банком відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, справа №2-719/2011 від 15.04.2011 року, авто виставлено на реалізацію 10.04.2015 року 16:41:53, авто реалізовано 14.04.2016 року 13:40:33 за 149 000 грн., кошти від продажу зараховані на погашення заборгованості по договору K2U0800000411 від 29.04.2008 року.

Відмовляючи у задоволенні заяв, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду не виконане у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам та нормам процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Виконавчі листи були видані на підставі судових рішень, які набрали законної сили, та які в подальшому не скасовувалися та на помилковість видачі виконавчих листів заявник не посилався.

Відповідно до п. 9 ч. 1 та ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У такому разі виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до ст. 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Заявник вважає, що ним виконано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2011 року, а тому виконавчий лист № 4671/11, який видано Шевченківським районним судом м. Києва 09.12.2011 року на виконання рішення цього ж суду від 04.02.2011 року має бути визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки ці судові рішення стосуються заборгованості за одним і тим же кредитним договором.

Разом з тим, якщо боржник вважає, що виконавчий документ ним виконано у повному обсязі, а державний виконавець безпідставно не закриває виконавче провадження та не повертає виконавчий документ до суду, способом захисту порушеного права є звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, а не звернення із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

За матеріалами справи встановлено, що рішеннями судів, за якими було видано виконавчі листи, було стягнуто різний розмір заборгованості, хоча така заборгованість і стосувалася одного і того ж кредитного договору.

Так, за рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04.02.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитно- заставним договором № K2U0800000411 від 29.04.2008 року в розмірі 257 659 грн. 92 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 259 479 грн. 92 коп., а за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2011 року звернуто стягнення на предмет застави для погашення заборгованості у розмірі 158 789 грн 25 коп, що є еквівалентом 20 838,48 доларів США та стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 587,89 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Боржники не надали будь - яких доказів виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04.02.2011 року, а відтак суд першої інстанції правильно визнав безпідставність заяви про визнання виконавчого документа, виданого на виконання цього рішення суду таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апелянта про те, що автомобіль перереєстровано на іншого власника 15.10.2013 року, а не 14.04.2016 року, як про те вказує у своєму листі стягувач, та останній не надав доказів за якою ціною було реалізовано автомобіль, який був предметом застави у 2013 року не спростовують висновків суду, оскільки боржник не позбавлений можливості надати державному виконавцю документи про розмір заборгованості, яка ним погашена або ставити питання про витребування таких документів від стягувача.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 04.09.2018 року.

Головуючий

Судді