КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р. Справа№ 910/22774/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко А.І.

Яковлєва  М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної іпотечної установи

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. (повний текст складено 14.06.2018р.)

по справі №910/22774/16 (суддя - Борисенко І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О.

до Державної іпотечної установи

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання припиненим правовідносин

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. клопотання Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №910/22774/16 до розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/5783/18.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оцінка наслідків запровадження в ПАТ «КБ «Надра» ліквідаційної процедури, що є предметом розгляду справи Господарського суду міста Києва №910/5783/18, має значення для повного та всебічного вирішення спору у даній справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Державна іпотечна установа звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. про зупинення провадження у справі №910/22774/16 та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що суд своєю ухвалою фактично визнав, що майбутні обставини будуть мати значення минулого, заздалегідь надавши рішенню по справі №910/5783/18 зворотну силу.

Також апелянт зазначає, що Господарський суд міста Києва при розгляді справи не обмежений у встановлені обставин, які також будуть досліджуватись у справі №910/5783/18.

Невиконання вказівок Вищого господарського суду України у даній справі призведе до постановлення завідомо неправосудного рішення і тому зазначені вказівки є обов'язковими при розгляді цієї справи і у будь-якому разі підлягають виконанню незалежно від розгляду справи №910/5783/18.

Крім того, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо повторного призначення підготовчого засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018р. відкрито апеляційне провадження.

Розпорядженням №09.1-08/2581/18 від 29.08.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/22774/16 у зв'язку з перебуванням суддів Куксова В,В., Разіної Т.І. з 27.08.2018р. по 31.08.2018р., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 29.08.2018р., сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Яковлєв М.Л.,Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018р. апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. по справі № 910/22774/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що надання оцінки чинності договору застави на час введення в Банк ліквідаційної процедури, як в межах справи №910/22774/16 в контексті виконання вказівок постанови ВГСУ від 10.10.2017р., так і в межах справи №910/5783/18, суперечить принципам єдності судової практики, може призвести до існування суперечливих позицій та правових висновків судів, що не відповідає меті господарського судочинства.

Таким чином, для надання правової оцінки вказаному рішенню в межах справи №910/22774/16 та вказівок суду касаційної інстанції необхідним є відображення та надання оцінки чинності договору застави і на час запровадження в Банку ліквідаційної процедури, що виходить за межі предмету справи №910/22774/16.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що незважаючи на різні предмети та підстави позовних вимог у справах №910/22774/16 та №910/5783/18 вказані справи є пов'язаними з огляду на спільність правовідносин між сторонами та особливий правовий статус позивача (ПАТ «КБ «Надра») як неплатоспроможної фінансової установи.

Третя особа зазначає, що необхідним є встановлення та надання оцінки чинності договору застави на час запровадження в банку ліквідаційної процедури, що виходить за межі предмету справи №910/22774/16.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Заявлено позов про визнання припиненим права застави з 11.12.2013р. по договору застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008р., що укладений між Державною іпотечною установою та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та договору про відповідальне зберігання від 15.10.2008р., що укладений між Державною іпотечною установою та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовими рішеннями у справах №54/267(4/397), №5011-35/4877-2012, №9/343-33/125, №910/16431/13, №5011-35/14679-2012, №34/218-22/171, №4/517, №910/11633/16, які набрали законної сили, встановлено обставину щодо погашення ПАТ «КБ «Надра» суми основної заборгованості з нарахованими процентами та факт виконання вимог забезпечених договором застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008р.

Зобов'язання ПАТ «КБ «Надра» перед ДІУ за кредитним договором №7/1-З від 15.10.2008р. є припиненим з 11.12.2013р. (дата набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2013р. у справі №54/267(4/397), а тому застава, яка має похідний характер від зобов'язань за кредитним договором, є припиненою з 11.12.2013р. в силу приписів ст. 28 Закону України «Про заставу», ст. 593 Цивільного кодексу України.

В силу припинення договору застави від 15.10.2008р. припиненим є договір про відповідальне зберігання від 15.10.2008р., який є похідним від договору застави.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2017р. визнано припиненим права застави з 11.12.2013р. по договору застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008 року, що укладений між Державною іпотечною установою та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра». Визнано припиненим з 11.12.2013р. договір про відповідальне зберігання від 15.10.2008р., що укладений між Державною іпотечною установою та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2017р. апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 у справі №910/22774/16 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2016р. у справі №910/17554/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017р. касаційну скаргу Виконуючого обов'язки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Грицака І.Ю. задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017р. та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2017р. у справі №910/22774/16 скасовано. Справу №910/22774/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції суд касаційної інстанції вказав на необхідність всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.

Під час нового розгляду справи Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №910/22774/16 до вирішення справи №910/5783/18.

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5783/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» до Державної іпотечної установи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання припиненим з 05.06.2015р. правовідносин за договором застави №7/1-3 та договором відповідального зберігання, укладеними з Державною іпотечною установою 15.10.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «КБ «Надра» з 05.06.2015р. перебуває у процедурі ліквідації

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

В межах справи №910/5783/18 має бути встановлено наявність підстав для припинення права застави у зв'язку із перебуванням банку в ліквідаційній процедурі з 05.06.2015р.; визначення правової природи кредиторських вимог ДІУ у розмірі 333 203 584,29 грн. акцептованих ПАТ «КБ «Приватбанк» та правомірність їх віднесення до сьомої черги їх погашення; встановлення обсягу кредитної заборгованості, на яку розповсюджується право застави та об'єм невиконання зобов'язань перед ДІУ, що матиме значення для вирішення справи №910/22774/16, проте не є предметом розгляду у даному провадженні.

В силу п. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, Господарський суд міста Києва, розглядаючи дану справу обґрунтовано зупинив провадження у справі до вирішення пов'язаної справи №910/5783/18 для повного та всебічного з'ясування обставин.

Посилання апелянта на те, що суд фактично визнав, що майбутні обставини матимуть значення для минулого судом до уваги взяті бути не можуть, оскільки документально не обґрунтовані.

Щодо порушення норм процесуального права, то клопотання про зупинення провадження може заявлятись як у підготовчому провадженні так і під час розгляду справи по суті, якщо наявні поважні причини не заявлення його у підготовчому провадженні.

Інші доводи спростовуються вищевикладеним у даній постанові.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування додаткової ухвали Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. у справі №910/22774/16.

керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. у справі №910/22774/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи №910/22774/16 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді А.І. Тищенко

М.Л. Яковлєв