АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2018 року

місто Київ

справа №756/6145/17

провадження №22-ц/796/6119/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.,

суддів - Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.

за участю секретаря - Осінчук Н.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Тітова М.Ю. від 25 квітня 2018 року у справі за позовом про стягнення аліментів,

встановив:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що вона з відповідачем з 2010 року перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_4.

Вказувала на те, що діти проживають з нею та перебувають на її утримані.

Посилаючись на те, що добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач не надає, участі у вихованні дітей не приймає, інших непрацездатних утриманців та неповнолітніх дітей на утриманні не має, просила суд, з урахуванням уточнень, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до ІНФОРМАЦІЯ_2 року; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 року і до досягнення дітьми повноліття; стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання під час вагітності та після народження дитини - до досягнення дитиною трьох років, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу (заробітку), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.05.2017, а з ІНФОРМАЦІЯ_2 року на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до їх повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання під час вагітності та до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років 1/4 частини від всіх видів доходу (заробітку), починаючи з 04.05.2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати 1 280 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду змінити, за яким зменшити розмір аліментів стягнутих з нього, а саме: стягнути на користь позивачки аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4І, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 від всіх видів доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 року та до досягнення малолітніми дітьми повноліття, та стягнути на користь позивачки аліменти на її утримання після народження дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/8 від усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 року та до досягнення малолітньою ОСОБА_5 трьох років, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначав, що суд не прийняв до уваги заперечення проти позову в частині того, що на його утриманні перебуває непрацездатна мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка має другу групу інвалідності за загальним захворюванням та протипоказання щодо залучення до важкої праці, що виникли у зв'язку з перенесенням операції по встановленню кардіостимулятора серця у 2012 року.

Вказував на те, що основним його доходом є дохід від адвокатської діяльності, який є нерегулярним та мінливим, вважав, що розмір аліментів має бути визначений у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500,00 грн. на утримання дітей та 500 грн. на утримання позивачки, що буде відповідати необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

ОСОБА_1 в судове зсідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена за останньою відомою суду адресою.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.09.2010 року між сторонами укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася ОСОБА_4, відповідач є батьком дітей.

Малолітні діти проживають з матір'ю. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами справи не досягнуто.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дітей та дружини, відповідач є повнолітньою працездатною особою, займає посаду директора ТОВ «Юридична фірма «Теффі», стан здоров'я платника аліментів задовільний. При цьому суд врахував, що відповідач має постійний та регулярний дохід, а тому аліменти слід встановлювати в частці від його заробітку (доходу).

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У ст. 51 Конституії України встановлено, що кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї; що державою однаково охороняється як батьківство, так і материнство.

Сімейне законодавство також містить норми, що імплементують вказані принципи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України та ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 180, ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 статті 184 цього Кодексу визначені випадки, коли суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, зокрема якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ч. 1 ст. 182 СК встановлено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що він займає посаду директора ТОВ «Юридична фірма «Теффі», а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має постійний дохід.

Доводи апеляційної скарги про те, що основний дохід відповідача становить дохід від адвокатської діяльності а тому є нерегулярний, мінливим, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки визначений розмір аліментів в частині від доходу відповідача, мається на увазі від всіх доходів (заробітку).

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 посилався на те, що при визначенні аліментів, що підлягають стягненню, суд першої інстанції не врахував, що на його утриманні перебуває його мати ОСОБА_6, яка є інвалідом ІІ групи.

В матеріалах справи наявні виписки з історії хвороби, виписки із медичних карток матері відповідача (а.с.104 - 110) та довідка № 514 про розмір пенсії ОСОБА_6 (а.с. 103).

Проте матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що дійсно на його утриманні є мати, а наявність виписок з історії хвороби та медичних карток не можуть слугувати належним та допустимим доказом зазначених обставин, оскільки такі документи не містять інформації, щодо фактичної сплати відповідачем лікування ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складений 5 вересня 2018 року.

Головуючий С.В. Кулікова

Судді: С.Г. Музичко

О.Ф. Лапчевська