ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2018 рокусправа № 0840/2738/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Юрко І.В.

судді: Білак С.В., Шальєва В.А.,

секретарі судового засідання Комар Н.В.,

за участі представника відповідача Стеценко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі №0840/2738/18 (головуючий 1-ї інстанції Калашник Ю.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор до Запорізької обласної ради (третя особа: Комунальна установа «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради) про визнання дій протиправними, скасування розпорядження та протоколу-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.07.2018 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької обласної ради (третя особа: Комунальна установа «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради), в якому просив:

- визнати незаконними дії Запорізької обласної ради, які виражені у оголошенні та проведенні, в порушення закону, конкурсу на право укладання договорів оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, щодо приміщення №515, другого поверху дев'ятиповерхової будівлі головного корпусу літера К-9, інв. №10310001 комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, розташоване в м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд.10, загальною площею 18.7 кв. м.;

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Запорізької обласної ради №21-св від 16.05.2018 року в частині проведення конкурсу на право укладання договорів оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області» на право оренди нежилого приміщення комунальної власності №515, другого поверху дев'ятиповерхової будівлі головного корпусу літера К-9, інв.№10310001 комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, розташоване в м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд.10, загальною площею 18.7 кв. м.;

- визнати незаконним та скасувати затверджений Запорізькою обласною радою Протокол від 07 червня 2018 року засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на право укладання договорів оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, закріпленого на праві оперативного управління за комунальною установою «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, в частині проведення конкурсу на право оренди приміщення розташованого за адресою: м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10, та орендодавцем якого виступає Запорізька обласна рада, в частині проведення конкурсу і визнання права оренди нежилого приміщення комунальної власності №515, другого поверху дев'ятиповерхової будівлі головного корпусу літера К-9, інв. №10310001 комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, розташоване в м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд.10, загальною площею 18.7 кв. м. і визначення переможцем ТОВ «АПТЕКА №338».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року відмовити у відкритті провадження у справі за вказаним позовом ТОВ «Фармастор».

Вказаною ухвалою суд першої інстанції також роз'яснив, що справа підсудна Господарському суду Запорізької області.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги просив залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача та третьої особи до суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно тексту адміністративного позову в грудні 2012 року між Запорізькою обласною радою, Комунальною установою «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармастор» було укладено договір оренди нерухомого майна, а саме: №515, другого поверху дев'ятиповерхової будівлі головного корпусу літера К-9, інв. №10310001 комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, розташоване в м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд.10, загальною площею 18.7 кв.м. Договір був укладений на строк до 04.12.2017 року.

Як зазначає далі позивач, по закінченню строку договору оренди, не зважаючи на звернення ТОВ «Фармастор» стосовно продовження договору оренди, Запорізька обласна рада повідомила письмово позивача про звільнення приміщення у зв'язку з припиненням дії договору оренди, оголосила проведення конкурсу на право оренди нежилих приміщень комунальної власності та провела такий конкурс.

Позивач не погодився з такими діями та рішеннями відповідача та оскаржив їх до суду.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за вказаним позовом, суд першої інстанції зазначив, що дані позовні вимоги не є публічно-правовими, оскільки предметом такого спору є захист права власності, права володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна, тобто, має місце спір приватно-правового характеру, що в свою чергу виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Термін «суб'єкт владних повноважень» визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Як зазначалось вище, даний спір виник у зв'язку з не подовженням Запорізькою обласною радою (як власником нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області) договору оренди нежитлового приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармастор», та проведенням конкурсу на право оренди нежилих приміщень комунальної власності.

У правовідносинах, з приводу яких виник спір, відповідач - Запорізька обласна рада, діє як власник нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, у порядку, встановленому законом.

Таким чином, предметом спору у даній справі є захист права користування (як складової частини права власності), порушеного на думку позивача відповідачем, а доведення позивачем неправомірності дій відповідача є спором про доведення права (в данному випадку права користування на підставі договору оренди) на таке майно. Зважаючи на те, що позивач в своїй позовній заяві заявляє право на користування майном, то фактично існує спір про право на це майно.

Посилання позивача в апеляціній скарзі на ту обставину, що між ним та відповідачем відсутні господарські правовідносини та відсутність спору про користуванням нерухомим майном, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки позивач далі зазначає про користування на теперішній час вказаним спірним нежитловим приміщенням, а також про переважність його права на подальшу оренду такого приміщення, та можливість втрати такого права користування у зв'язку із проведенням конкурсу на право оренди нерухомого майна.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані позовні вимоги не є публічно-правовими, оскільки предметом такого спору є захист права власності, права володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна, тобто, має місце спір приватно - правового характеру, що в свою чергу виключає можливість його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Оскільки відповідачем вирішувалось питання щодо встановлення права користування на нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, та подальше оспорювання юридичною особою правомірності відповідних дій та рішень щодо набуття права користування таким майном, такий спір повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та судом повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі №0840/2738/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі №0840/2738/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва