Справа № 2-1085/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2009 року                                             Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді – Клочко В.М.

               при секретарі судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира Київської області справу  за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення із житлового приміщення, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою в якій просить висилити                     ОСОБА_3, ОСОБА_4 із Ѕ частини жилого будинку за № 16 по вул. Ч.Площа у м. Сквира Київської області без надання іншого жилого приміщення посилаючись на те, що 16.09.2009 року вона на підставі договору – купівлі продажу придбала Ѕ  частини жилого будинку за № 16 по вул. Ч.Площа в м. Сквира Київської області. Зазначена частина житлового будинку повністю ізольована і складається із веранди, кухні та двох житлових кімнат. Загальна площа Ѕ частини жилого будинку становить 31,7 кв.м..

Під час оформлення договору купівлі-продажу цієї частини житлового будинку було встановлено, що ця частина житлового будинку не відчужена, у спорі та під заставою в тому числі і податковою, не перебуває, правами третіх осіб не обтяжений.

Інша Ѕ частина житлового будинку на праві приватної власності належить іншій особі.

18.09.2009 року вона взнала, що в належній частині її житлового будинку проживають подружжя ОСОБА_4.

Подружжя ОСОБА_4 зайняли це приміщення самоправно тобто без будь – якого дозволу, договору найму житлового приміщення укладати не бажають та не дають їй доступу до належної їй на праві приватної власності Ѕ частини житлового будинку.

На неодноразові звернення звільнити самовільно зайняте спірне житлове приміщення подружжя ОСОБА_4, відповідають відмовою.

В порядку позасудового розгляду справи вона із відповідними заявами зверталася в правоохоронні органи, але позитивного результату це не дало.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала повністю, посилаючись на наведені вище обставини та просила ухвалити рішення по суті позовних вимог, зазначаючи при цьому, що в результаті протиправних дій подружжя ОСОБА_4 порушується її право власності щодо користування, володіння та розпорядження належної їй Ѕ частини житлового будинку за № 16 по вул. Ч.Площа в м. Сквира Київської області. Крім того, зростає борг за оплату комунальних послуг та зростає ризик пошкодження майна, а саме половини її будинку, оскільки опалення будинку пічне, знаходиться в аварійному стані а подружжя ОСОБА_4 не вживає заходів, щодо його ремонту.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі посилаючись на те, що близько 10-15 років за усною домовленістю з попереднім власником житлового будинку вони почали проживати в                     Ѕ частині житлового будинку за № 16 по вул. Ч.Площа в м. Сквира Київської області, за плату. Оскільки попередній власник виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю то плату за оренду житлового будинку він здійснював через його представника, який проживав на території України. Приблизно в 2000 – 2001 році представник попереднього власника помер і оплату за користування житловим будинком вони не здійснювали. За час проживання вони за власні кошти підтримували будинок у належному стані, здійснювали оплату за комунальні послуги, проводили капітальні та поточні ремонти тобто перекрили веранду, вставили нові вхідні двері, поставили новий тин тощо. В результаті їх господарської діяльності Ѕ частина спірного житлового будинку знаходиться в придатному для проживанні стані.

Починаючи з осені 2008 року до спірного будинку стали приходити люди та цікавитись вартістю житлового будинку. Зв’язавшись по телефону з попереднім власником житлового будинку вони довідались, що останній має намір продати належну йому частину  житлового будинку. З початку вони погодились придбати Ѕ частину житлового будинку, але в подальшому відмовились у зв’язку з відсутністю коштів та через те, що попередній власник не надавав документів, які-б підтверджували його право власності на житловий будинок.

В подальшому, починаючи з весни 2009 року до них почав приходити ОСОБА_5, який представився представником власника житлового будинку та вимагав звільнити займане житлове приміщення. У вересні 2009 року до житлового будинку прийшла ОСОБА_2, яка заявила, що вона власник частини житлового будинку в якій вони проживають та вимагала звільнити житлове приміщення, мотивуючи тим, що їй немає де проживати. Звільнити займану Ѕ частину житлового будинку вони відмовились оскільки вони в ньому прожили тривалий час, зробили поліпшення, та через те, що їм немає де проживати, у зв’язку з тим, що їх будинок, який розташований в                    с. Антонів Сквирського району Київської області по вул. Комсомольській, 15 знаходиться в аварійному стані через пожежу та в силу моральних страждань, оскільки під час пожежі згоріли діти.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що житловий будинок за № 16 по вул. Ч.Площа у м. Сквира Київської області складається із двох повністю ізольованих половин та має два відокремлених входи. З 1995 року по 1999 рік вона проживала в одній половині, а в іншій половинні проживало подружжя ОСОБА_4, з усної згоди власника ОСОБА_7. Зважаючи на те, що ОСОБА_7 на початку 1990 років іммігрував до Ізраїлю то плату за користування подружжя ОСОБА_4 здійснювало через його представника. Також за час проживання подружжя ОСОБА_4 підтримувало будинок в належному стані.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що з ОСОБА_4 вона раніше працювала на одній роботі, дружила і часто заходила в гості. За час проживання подружжя ОСОБА_4 у Ѕ частині житлового будинку за № 16 по вул. Ч.Площа у                      м. Сквира в Київській області, в якій вони проживали, робили поточні ремонти в результаті чого будинок не зруйнувався і став придатний для проживання.

Свідок ОСОБА_9  пояснила, що вона проживає  у ІНФОРМАЦІЯ_1 по сусідству з нею у житловому будинку за № 16 проживає подружжя ОСОБА_4. Тривалий час Ѕ частина житлового будинку пустувала в результаті чого будинок знаходився в занедбаному стані, а з подвір’я будинку було зроблено стихійний смітник. Після вселення у житловий будинок подружжя ОСОБА_4 привело його до ладу і він став придатний для проживання.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2. Проживає він за даною адресою з 1951 року. Неподалік від нього розташований житловий будинок за № 16 по вул. Ч.Площа у                        м. Сквира Київської області. Даний житловий будинок має два відокремлених входи.

 Частина житлового будинку належала гр. ОСОБА_7, який на початку 1990 років виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю. Догляд за даною частиною будинку здійснював його товариш. Приблизно у 1994 році до даного житлового будинку вселилось подружжя ОСОБА_4, які проживали  до 1999 року з усної згоди  ОСОБА_7, за оплату.  Потім подружжя ОСОБА_4 виселились із житлового будинку. Приблизно в 2001 році подружжя ОСОБА_4 самовільно вселились у житловий будинок і продовжують проживати до даного часу.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що  він проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3. Даний будинок складається із двох повністю ізольованих половин. В одній половині проживає він, а в другій половині проживає подружжя ОСОБА_4, які в 2001 році самовільно вселились в другу половину, оскільки будинок тривалий час пустував. За час проживання подружжя ОСОБА_4 суттєвих поліпшень житлового будинку не зробило, а підтримувало тільки будинок в придатному для проживання стані.

Судом встановлено, що житловий будинок за № 16 по вул. Ч.Площа у м. Сквира Київської області складається із двох ізольованих половин та має два відокремлених входи.

Згідно з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно сформованого Комунальним підприємством Київської обласної ради „Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації”, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ частина житлового будинку за № 16  по вул. Червона Площа у м. Сквира Київської області.

З 2001 року і на момент розгляду справи у Ѕ частині житлового будинку за № 16 по вул. Ч.Площа у м. Сквира Київської області, яка належить ОСОБА_2, без будь- яких правових підстав проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Згідно довідки за № 220 від 16.12.2009 року виданої виконавчим комітетом Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області вбачається, що ОСОБА_3 належить житловий будинок за №15 по вул. Комсомольській в с. Антонів Сквирського району Київської області.

Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Таким чином, зміст права власності становлять три складові право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Усупереч викладеним вище нормам у суді був доведений той факт, що позивач дійсно не може в повній мірі реалізувати своє право власності щодо Ѕ частини житлового будинку за № 16 по вул. Ч.Площа у м. Сквира Київської області, що належить їй на праві приватної власності, щодо користування та розпорядження, оскільки відповідачі не пускають її до власної частини житлового будинку.

Таким чином виходячи з обставин встановлених у судовому засіданні та вимог чинного законодавства та приймаючи до уваги те, що відповідачі не набули самостійного права на житло з підстав, передбачених законом (найм,   оренда, вселення наймачем чи на підставі ордера тощо - ст. 810 ЦК, ст. ст. 61, 64 ЖК України), грубо порушують права власника, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі.  

        Керуючись ст. 41 Конституції України,  ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.  10,61,79,84, 88, 131,212-215,218, ЦПК України, ст.ст. 16, 316,317,319,321, 379,382,383,386 ЦК України, -

вирішив:

    Позов задовольнити.

Висилити ОСОБА_4, ОСОБА_3 із Ѕ частини житлового будинку за № 16 по вул. Червона Площа у м. Сквира Київської області, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2, без надання іншого житлового приміщення.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя :

Секретар :