УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/1723/18 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.

Категорія 50 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря Кучерявого О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/1723/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 липня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Невмержицької О.А. у м. Коростень,

в с т а н о в и в :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом в обґрунтування якого зазначала, що з 07.06.2003 по 12.11.2015 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на її утриманні. Відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду від 13.10.2015 з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей проте, з 12.12.2017 по 22.01.2018 діти неодноразово хворіли, син перебував на амбулаторному лікуванні, тому на лікування дітей нею було понесені витрати в сумі 923,61 гривень. Крім того, для можливості виїзду дітей за кордон на відпочинок, вона замовила на їх ім`я закордонні паспорти, за що сплатила 1367,64 гривень. Всього було понесено додаткових витрат на дітей на суму 2291,25 грн., половину з яких просила стягнути з відповідача на її користь, що становить 1145,62 грн., а також 704,80 грн. судового збору.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 липня 2018 позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1145 грн 62 коп. понесених додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей та 704 грн 80 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначає, що вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню як додаткові витрати, судом не було взято до уваги в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін. Також, позивачем не було надано суду належних доказів, на підтвердження вартості оформлення закордонних паспортів для дітей та з якою метою.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 2003 по 2015 роки, від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживають разом із матір'ю. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.10.2015 було стягнуто аліменти з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання дітей.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 12.12.2017 по 22.01.2018 діти хворіли і перебували на лікуванні, тому на їх лікування позивачем було понесено витрати в сумі 923,61 грн., що підтверджується довідками, виданими Коростенською ЦМЛ та квитанціями про купівлю ліків.

Також, ОСОБА_1 у своїх позовних вимогах просить стягнути із ОСОБА_2 - 1367 грн 64 коп. витрат пов'язаних із виготовленням закордонних паспортів для дітей, для подальшого виїзду за кордон на відпочинок.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтовував свою позицію тим, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у суді та в силу статті ст.185 СК України підлягають до задоволення.

Апеляційний суд Житомирської області частково погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини 1 статті 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (ч.1 ст.6 Сімейного кодексу України).

Згідно положень ч.2 ст.185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Встановивши, що ОСОБА_1 у зв'язку із хворобою дітей понесла документально підтверджені додаткові витрати у розмірі 923,61 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення половини цієї суми з відповідача, оскільки батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Проте, враховуючи надані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення із відповідача витрат на виготовлення закордонних паспортів для дітей, оскільки такі понесені витрати з метою подальшого відпочинку за кордоном не є додатковими витратами у розумінні статті 185 СК України та повинні покриватися за рахунок аліментів, які стягуються з відповідача.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст.185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Так, суд апеляційної інстанції враховуючи матеріальне становище сторін та виходячи з принципу рівності прав та обов'язків батьків, передбаченого нормами Сімейного Кодексу України, вважає, що відповідно до Закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина, при цьому суд звертає увагу, що наявність додаткових витрат підтверджена належними доказами і з відповідача підлягає стягненню 50 % витрат понесених на лікування дітей.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 липня 2018 року змінити, зменшивши розмір стягнутих додаткових витрат з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 1145 грн 62 коп. до 461 грн 81 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді