Справа № 2"а"- 56/2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2008 року м. Галич
Галицький районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді Мули О. Д.
секретаря Гомерди Г.М.
з участю: представника позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення в розмірі 4 212 гривень 50 коп., -
встановив:
ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення в розмірі 4 212 гривень 50 копійок, посилаючись на те, що вона має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесена до першої категорії. Згідно рішення Івано-Франківської міськміжрайонної комісії МСЕК, 08 грудня 1997 року їй встановили третю групу інвалідності за захворювання, що пов'язано з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. У відповідності до вимог ст. 48 ч. ч. 4 - 7 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй передбачена щорічна допомога на оздоровлення, і виплачується в розмірах - чотирьох мінімальних заробітних плат. Така допомога на оздоровлення повинна виплачуватися органами захисту населення за місцем її проживання. Проте всупереч положенням вищевказаного Закону України відповідач у 2005 - 2007 роках виплатив їй на оздоровлення загальну суму 201 гривні 50 коп., посилаючись на ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанову Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №836 від 26 липня 1996 року. При цьому ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що дія цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Тому відповідач повинен проводити виплати на підставі ст. 48 вказаного Закону України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на недопущення відповідачем порушень вимог чинного законодавства при виплаті ОСОБА_3, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС компенсацій щорічної допомоги на оздоровлення за період 2005-2007 роки.. Статтею 101 Закону України «Про державний бюджет України» на 2005 - 2007 роки Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Тобто Законами України «Про державний бюджет України» на 2005 - 2007 роки передбачені відповідні обсяги видатків. Згідно ст. 95 Конституції України виключно законами про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави
на загальносуспільні потреби. Згідно ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. На даний час зміни щодо розрахункової величини мінімальної заробітної плати не вносилися.
Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, що надані сторонами в обґрунтування їх вимог та заперечень, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесена до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також позивачу встановлено третю групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області і протягом 2005 - 2007 років отримала допомогу на оздоровлення в сумі 201 гривні 50 коп..
Наведені факти підтверджуються копією посвідчення особи, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи А № 049644, виданого 26 грудня 1997 року; довідкою МСЕ № 009681 про встановлення інвалідності; запереченням відповідача на позов щодо виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. В цій же статті зазначено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Посилання відповідача у своїй відповіді на звернення позивача на те, що ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визначено конкретні розміри компенсацій та грошової допомоги, а ст. ст. 62, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено застосування цього Закону та визначення конкретних розмірів всіх доплат, пенсій і компенсацій в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання, є безпідставними.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги та оздоровлення, встановлений законом. Окрім того ст. 71 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що дія цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Разом з тим, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при нарахуванні і виплаті позивачу допомоги на оздоровлення, відповідач повинен був керуватися вимогами Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» де зазначено, що щорічна допомога на оздоровлення особам, які підпадають під дію цього Закону України, виплачується інвалідам третьої групи - в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
У період, за який заявлені вимоги про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, розмір мінімальної заробітної плати був таким:
2005 рік: із 01 січня - 262 гривні, із 01 квітня - 290 гривень, із 01 липня - 310 гривень
із 01 вересня - 332 гривні;
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів» № 2505-ІУ від 25 березня.2005 року;
2006 рік: із 01 січня - 350 гривень, із 01 липня - 375 гривень, із 01 грудня - 400
гривень, Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» №3235 - ІУ від 20 грудня 2005 року;
2007 рік: із 01 січня - 400 гривень, із 01 квітня - 420 гривень, із 01 жовтня - 460
гривень Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 749 - У від 15 березня 2007 року.
Як вбачається із представленого позивачем розрахунку та враховуючи представлені відповідачем дані про виплату відповідачем за період з 2005 - 2007 років позивач недоотримала 4 212 гривень 50 коп. щорічної допомоги на оздоровлення.
На неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень вказав і Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 11 жовтня 2005 року сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Тобто пріоритетним є принцип, викладений у ст. 22 Конституції України щодо недопустимості звуження змісту існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів, або внесення змін до існуючих.
За наведених вище обставин справи та доказів, суд приходить до висновку, що посилання управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації при проведенні позивачу нарахування щорічної допомоги на оздоровлення на постанову Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо розмірів одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим громадянам, а також щодо розмірів розрахункової величини мінімальної заробітної плати, що застосовується для обрахування згаданих виплат є неправомірною, оскільки даною постановою порушуються Конституційні права позивача. В зв'язку з цим позов слід задовольнити повністю.
На підставі ст.ст. 22, 24, 46, 55 Конституції України ст. ст. 1, 13, 48, 70, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законів України «Про державний бюджет...» на 2005 - 2007 роки, керуючись ст.ст. 94, 158, 159, 161, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області в користь ОСОБА_3 4 212 гривень 50 коп. недоотриманої допомоги на оздоровлення за період з 2005 року по 2007 рік включно.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області в доход держави 51 гривню судового збору.
Постанова може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з часу проголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд.