ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2018 р.                                                                      Справа № 924/1111/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Нестеруку М.П., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш”

про стягнення 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 413180,65 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1575000 грн. інфляційних втрат за кредитом, 209354,39 грн. інфляційних втрат за відсотками

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2 – за ордером;

третьої особи: не з'явились.

У судовому засіданні 27.08.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.06.2017р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2017р., в  позові  публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш”  м. Хмельницький про стягнення 4308368,37 грн., з яких: 2110833,33 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 29.02.2016 р. по 05.07.2016 р., 413180,65 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 29.02.2016 р. по 05.07.2016 р., 1575000,00 грн. - інфляційні втрати за кредитом, 209354,39 грн.  інфляційні втрати за відсотками  відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.04.2018р. касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено частково. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.06.2017р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2017р. у справі №    924/1111/16 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2018р. справу № 924/1111/16 передано для розгляду судді Смаровозу М.В.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.05.2018р. постановлено прийняти справу № 924/1111/16 до розгляду, розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.07.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем зобов'язань за генеральним договором про здійснення кредитування №880/15-ГД1 від 13.05.2010р. (із змінами, внесеними додатковими угодами), додатковим договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.33-72/046 від 22.07.2014 р. (зі змінами).

У додаткових поясненнях (від 10.01.2017р. №08.42-186/150) позивач повідомив, що в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідачем щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат за генеральним договором про здійснення кредитування №880/15-ГД1 від 13.05.2010р. та додаткових угод до нього укладено: іпотечний договір від 13.05.2010р., зареєстрований в реєстрі за № 912 про передачу банку в іпотеку нерухомого майна загальною заставною вартістю 12114900,00 грн., іпотечний договір від 13.05.2010 р. (№ 904) заставною вартістю майна в сумі 885000,00 грн., іпотечний договір від 13.05.2010 р. (№ 908) заставною вартістю майна в сумі 107500,00 грн., іпотечний договір від 20.09.2011 р. (№ 2910) заставною вартістю майна в сумі 2264900,00 грн. Посилаючись на п. 4.1, пп. 4.6.3 зазначених іпотечних договорів, ст.ст.  1,  33,  35 Закону України "Про іпотеку", зазначає, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань позивач звернувся до нього з відповідною вимогою про усунення порушень за генеральним договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД1 від 13.05.2010 р., яку адресат отримав 03.06.2016 р. З огляду на положення  ст. 37 Закону України "Про іпотеку" вказує, що позивач набув права власності на відповідні предмети іпотеки (крім споруди складу літ. "Ж" загальною площею 261,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4), що частково покрило кредитну заборгованість відповідача.

Також у додаткових обґрунтуваннях позовних вимог (від 23.01.2017р. № 08.42-186/586) з посиланням на положення ст.ст.  261,  264,  526,  629,  1054 ЦК України повідомляє, що відповідач звертався до банку з листом (від 27.05.2016 р. №543), яким визнав існуючу заборгованість за генеральним договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД від 13.05.2010 р. Звертає увагу, що додатковою угодою № 10 від 13.12.2012 р. до генерального договору від 13.05.2010 р. сторони узгодили, що надання кредиту за договором здійснюється протягом періоду, починаючи від дати укладення цього договору, по 31.05.2016 р. З приводу п. 6.1 генерального договору від 13.05.2010 р., посилаючись на положення постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування  Господарського процесуального кодексу України  судами першої інстанції,  зазначає, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні і відповідач у відзиві на позов (від 30.11.2016р.) вважають позовні вимоги безпідставними, оскільки 06.07.2016р. позивачем звернуто стягнення шляхом набуття права власності на 11 нерухомих об'єктів загальною вартістю 92812079 грн., що належали на праві власності ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" та виступали об'єктами, котрі забезпечували, згідно з умовами 4 відповідних договорів іпотеки (зареєстровані в Державному реєстрі правочинів за №№ 904, 908, 912, 2910) виконання зобов'язань позичальника за спірним генеральним договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД1 від 13.05.2010 р. (далі - кредитний договір). Зазначає, що в кожному із іпотечних договорів в статті 4 пп. 4.1, 4.6.3 сторони погодили порядок звернення стягнення на предмети зазначених договорів наступним чином: у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку". Повідомляє, що 29.08.2016 року ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" стало відомо про те, що 05.07.2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу прийнято 11 рішень про державну реєстрацію речових прав на 11 нерухомих об'єктів, що належали на праві власності підприємству, за ПАТ "Укрсоцбанк". Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для виникнення права власності в ПАТ "Укрсоцбанк" на нерухомі об'єкти виступили іпотечні договори та додаткові угоди до таких договорів, що попередньо були укладені між ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" та ПАТ "Укрсоцбанк". Підставою для внесення записів про права власності ПАТ "Укрсоцбанк" на нерухомі об'єкти до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором визначено власні рішення про державну реєстрацію речових прав. Посилаючись на звіт про незалежну оцінку майна № 24/15 від 15.07.2016 р., вказує, що ринкова вартість 11 нерухомих об'єктів, що набуті у власність ПАТ "Укрсоцбанк", станом на момент вчинення державним реєстратором вищезгаданих дій - 05.07.2016 року становила 92812079 грн. Доходить висновку, що навіть у випадку доведення позивачем наявності заборгованості ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" за кредитним договором в розмірі 4704348,94 грн., яка не визнається ТОВ  ПМТЗ  „Агропромтехніка”, заявлений позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем на момент розгляду цієї господарської справи самостійно ліквідовано будь-яку потенційно можливу заборгованість ТОВ  ПМТЗ  „Агропромтехніка” за спірним кредитним договором, в тому числі заявлену позивачем заборгованість в розмірі 4704348,94 грн., шляхом звернення стягнення на 11 нерухомих об'єктів, загальною вартістю 92812079 грн., що належали на праві власності ТОВ ПМТЗ „Агропромтехніка”  та виступали об'єктами, котрі забезпечували, згідно умов 4 відповідних договорів іпотеки, виконання зобов'язань позичальника за спірним генеральним договором про здійснення кредитування №880/15-ГД 1 від 13.05.2010 р. Вважає, що вищеперелічені обставини об'єктивно вказують на відсутність порушення ТОВ  ПМТЗ  „Агропромтехніка” будь-яких прав ПАТ „Укрсоцбанк” за умовами спірного кредитного договору, що є безумовною та самостійною підставою для відмови в задоволенні заявленого позивачем позову. В спростування заявлених позивачем сум надав свій розрахунок щодо заявлених позовних вимог.

У письмових поясненнях від 26.12.2016р. стосовно порядку нарахування позивачем заборгованості відповідача за строковою заборгованістю, тілом кредиту, відсотками на строкову заборгованість та на прострочену заборгованість, стверджує, що, розпочинаючи з 07.07.2016р., після прийняття на баланс банку нерухомого майна відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором щодо строкової заборгованості, у відповідача була відсутня будь-яка прострочена заборгованість перед позивачем. Тому, робить висновок, що позивачем необґрунтовано здійснено нарахування відповідачу відсотків на прострочену заборгованість за кредитом після 06.07.2016 р. на суму 3515975,26 грн. З приводу порядку обрахування позивачем розміру заборгованості відповідача по пені посилається на неврахування положень ст.ст. 223, 232 ГК України, ст. 258 ЦК України. Також вважає неправильним нарахування позивачем втрат від інфляції.

Акцентує увагу на тому, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення стягнення на нерухоме майно, яке перебувало в іпотеці становила 25701669,63 грн., при цьому вартість іпотечного майна склала 92812079 грн.

Вказує, що виходячи з даних, наведених в розрахунку позивача, останній не лише отримав повне погашення заборгованості відповідачем, а й надмірно примусово стягнув з відповідача 3822093,06 грн. З приводу п. 6.2 генерального договору від 13.05.2010 р. зазначає, що не заперечує проти розгляду спору господарським судом Хмельницької області.

Також надав письмові пояснення щодо розрахунку заборгованості станом на 06.07.2016р. на суму 28397513,12 грн. (від 24.01.2017 р.), у яких зазначив, зокрема, що відповідно до п. 1 додаткового договору про надання відновлювальної кредитної лінії №06.33-72/046 від 22.07.2014 р. кредитор надає позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів в межах ліміту заборгованості в 15000000 гривень. Надання кредиту в межах суми вищевказаного ліміту здійснюється окремими траншами з наступним графіком: з 21.05.2015 р. максимальний ліміт 10000000 грн., тобто відповідач зобов'язується до 21.05.2015 р. погасити заборгованість в розмірі 5000000 грн. (15000000 - 10000000 грн.); з 21.06.2015 р. максимальний ліміт 5000000 грн., тобто відповідач зобов'язується до 21.06.2015 р. погасити заборгованість в розмірі 5000000 грн. (10000000 - 5000000 грн.); до 21.07.2015 року - ліміт заборгованості 0 грн. - кінцева дата повернення заборгованості за усіма траншами, тобто відповідач зобов'язується до 21.07.2015 р. погасити заборгованість в розмірі 5000000 грн. (5000000 - 5000000 грн.). Вказує, що, враховуючи умови спірного договору, позивачем та відповідачем погоджено повернення позичальником кредитору 5000000 грн. до 21.05.2015 р., 5000000 грн. до 21.06.2015 р., 5000000 грн. до 21.07.2015 р. Тому вважає, що з огляду на положення  ст. 232 ГК України  позивач, звертаючись до приватного нотаріуса з метою звернення стягнення, мав здійснити розрахунок розміру заборгованості відповідача по пені за несвоєчасне повернення кредиту наступним чином: за неповернення 5000000 грн. до 21.05.2015 р. розрахувати пеню відносно вказаної суми в період з 22.05.2015 р. по 21.11.2015 р.; за неповернення 5000000 грн. до 21.06.2015 р. розрахувати пеню відносно вказаної суми в період з 22.06.2015 р. по 21.12.2015 р.; за неповернення 5000000 грн. до 21.07.2015 р., розрахувати пеню відносно вказаної суми в період з 22.07.2015 р. по 21.01.2016 р. що всього становить, за розрахунком відповідача, 3337535,26 грн. Натомість, позивач в розрахунку №10.1-87/87-13 здійснює розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту в період понад 1 календарний рік з 22.05.2015 року по 05.07.2016 року, що не відповідає вимогам  ст. 232 ГК України.

З приводу обчислення розміру заборгованості по пені за несвоєчасне повернення відсотків посилається на умови п. 2.7 генерального договору про здійснення кредитування №880/15-ГД 1 від 13.05.2010 року, згідно з яким сплата процентів клієнтом здійснюється до 5 числа кожного місяця, та зазначає, що першим днем невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати процентів за користування кредитом виступило 06.07.2015 р. Зауважує, що позивач був вправі нарахувати пеню відповідачу за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в період з 06.07.2015 р. по 05.01.2016 р., в такому випадку розмір пені склав би 269255,30 грн. Натомість, позивач в розрахунку №10.1-87/87-13 здійснює розрахунок пені за несвоєчасне повернення відсотків в період понад 1 календарний рік з 11.06.2015 р. по 05.07.2016 р., що не відповідає вимогам  ст. 232 ГК України.

Також, посилаючись на положення  ст. 625 ЦК України,  лист ВСУ "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 р. № 62-97, вказує, що у розрахунку інфляційних втрат за неповернутим кредитом та відсотками позивачем обрано неправильну методику розрахунку, а саме: індекс інфляції розрахований в середньому на місяць шляхом множення не на сукупний індекс інфляції. Таким чином, зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за спірним кредитним договором станом на момент звернення стягнення приватним нотаріусом на 11 нерухомих об'єктів - 05.07.2016 року склав: 15000000 гривень - тіло кредиту (тотожно з розрахунком позивача); 3517916,69 грн. - відсотки за кредитом (тотожно з розрахунком позивача); 3337535,26 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 269255,30 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 1195792,61 грн. - розмір інфляційних втрат за кредитом; 164128,83 грн. - розмір інфляційних втрат за відсотками; всього - 23484628,69 грн.

Звертає увагу на те, що вартість 11 нерухомих об'єктів, на які звернуто стягнення приватним нотаріусом 05.07.2016 року задля погашення названої заборгованості перед позивачем, згідно зі звітами про вартість нерухомих об'єктів, наданими позивачем, становить 28432800 грн. А тому заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором після 05.07.2016 року відсутня.

У письмовому поясненні від 12.06.2017р. наголошує, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. у справі № 924/973/16 преюдиційно встановлено: 1) відсутність будь-яких боргових зобов’язань ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”  перед ПАТ „Укрсоцбанк”  за кредитним договором від 22.07.2014р. № 06.33-72/046; 2) у зв’язку із завершенням ПАТ „Укрсоцбанк”  позасудового врегулювання спорів за кредитним договором від 22.07.2014р. № 06.33-72/046  відсутність права позивача на звернення до відповідача із вимогами щодо виконання основного зобов’язання.

Таким чином, позивач посилається на те, що предметом розгляду господарської справи № 924/973/16 та господарської справи № 924/1111/16 є однотипне стягнення ПАТ „Укрсоцбанкборгу за кредитним договором від 22.07.2014р. № 06.33-72/046 із поручителя  ТОВ „Агромаш  та позичальника - ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”, за результатами розгляду господарської справи № 924/973/16 преюдиційно встановлені обставини, які не підлягають повторному доведенню в межах даної справи в силу  ст. 35 ГПК України. З огляду на зазначене, просить в позові відмовити.

Представником ПАТ „Укрсоцбанк” подано клопотання від 31.05.2018р., відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи № 924/1111/16 копії судових рішень господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. та від 18.10.2017р. у справі № 924/973/16. У вказаному клопотанні позивач зазначає, що 07 лютого 2017 року рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/973/16 частково задоволено позовну заяву ПАТ „Укрсоцбанк” до ТОВ „Агротехмаш” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”, а саме вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш” на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” 201222,32 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1156451,61 грн. інфляційних витрат за кредитом, 168881,98 грн. інфляційних витрат за відсотками.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16 скасовано прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Однак, постановою Вищого господарського суду від 21.08.2017р. у вказаній справі касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. у справі № 924/973/16 скасовано, рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 211958,33 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16 залишено в силі (підлягає стягненню 201222,32 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1156451,61 грн. інфляційних витрат за кредитом, 168881,98 грн. інфляційних витрат за відсотками, 25002,92 грн. судового збору.

Після перегляду рішення у даній справі Вищим господарським судом України справу передано на новий розгляд в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з  відповідача 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 211958,33 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017р. частково задоволено вищезазначені вимоги, а саме вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш” на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” 211958,33 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 3175,43 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. рішення господарського суду Хмельницької області від 18.10.2017р. у справі № 924/973/16 залишено без змін.

Таким чином, як зазначає позивач, з урахуванням вищевказаних судових рішень у справі № 924/973/16, а саме рішення від 07.02.2017р. та від 18.10.2017р. з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш” на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” підлягає стягненню 1766692,59 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважаючи його необґрунтованим.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13.05.2010р. між публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк та товариством з обмеженою відповідальністю „Підприємством матеріально-технічного забезпечення „Агропромтехніка” укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1, зміни внесені додатковими угодами: № 1 від 19.05.2010р., № 1 від 04.08.2010р., № 2 від 19.11.2010р., № 3 від 10.02.2011р., № 4 від 26.04.2011р., № 5 від 25.05.2011р., № 6 від 09.09.2011р., № 7 від 09.09.2011р., № 8 від 13.02.2012р., № 9 від 08.05.2012р., № 10 від 13.12.2012р., № 11 від 28.12.2012р., № 12 від 29.03.2013р., № 13 від 30.04.2013р., № 14 від 15.05.2013р., № 15 від 22.05.2013р., № 16 від 27.08.2013р., №17від 31.10.2013р., № 18 від 13.11.2013р., № 19 від 22.07.2014р.

Згідно п.п. 1.1, 1.3. основних положень Генерального договору, Банк зобов’язується надавати клієнту грошові кошти у національній валюті України на умовах, забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором та додатковими договорами до нього, надалі за текстом „Кредит, а клієнт зобов’язується повертати Кредит у строки/терміни, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатковими договорами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатимуться у додаткових договорах, але не більше 27% річних. Розмір процентної ставки встановлюється на строк на 3 місяці з дати підписання відповідного додаткового договору до цього договору. Надалі зазначений розмір процентної ставки може переглядатися банком кожні наступні три місяці. За виконання Банком зобов’язань, Клієнт сплачує комісії у розмірі та у порядку, що визначені цим Договором та Тарифами на послуги, що надаються Банком, що містяться у Додатку № 1 до цього договору, який є його невідємною частиною, та у додатках до додаткових договорів до цього договору.

Пунктом 4 основних положень Генерального договору передбачено, що надання кредиту/гарантій за цим договором здійснюється протягом періоду, починаючи від дати укладання цього договору по 12.05.2013 р., на підставі укладених між сторонами додаткових договорів до цього договору.

Відповідно до п. 2 Основних положень Генерального договору загальний ліміт операцій з надання кредиту та гарантій за цим договором не може перевищувати 25000000,00 грн.

Додатковою угодою № 16 від 27.08.2013 р. до Генерального договору сторони виклали п. 2 в новій редакції, згідно якого загальний ліміт операцій з надання кредиту та гарантій, акредитивів за цим договором не може перевищувати 34300000,00 грн. (далі - загальний ліміт операцій).

Загальний ліміт операцій змінюється відповідно до наступного графіку:

з 31.12.2012р. по 06.05.2013р. - 31300000,00 грн.

з 07.05.2013р. по 21.05.2013р. - 31100000,00 грн.

з 22.05.2013р. по 30.10.2013р. - 31300000,00 грн.

з 31.10.2013р. по 31.05.2016р. - 29495000,00 грн.

Особливі умови кредитування, а саме: сума, мета та строк кредиту (кінцевий термін погашення кредиту), розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту, форма та спосіб надання кредиту, а також відповідні тарифи визначаються додатковими договорами, що укладаються між сторонами, та є невід'ємною частиною цього договору (п. 5 основних положень Генерального договору).

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. загальних умов кредитування Генерального договору конкретна сума кредиту, що надається за цим договором, визначатиметься у додаткових договорах до нього, але, в будь-якому разі, сума кредиту не може перевищувати ліміт кредитування або його невикористаний (вільний) залишок. Загальна сума кредиту за всіма чинними додатковими договорами не повинна перевищувати ліміт кредитування.

Кредит повинен бути повністю повернутий банку у кінцеві терміни, що зазначатимуться у додаткових договорах до цього договору, але, в будь-якому разі, не пізніше останнього дня строку дії загального ліміту операцій. Кредит на поповнення оборотних коштів надається на строк до одного року (разовий кредит, невідновлювальна кредитна лінія) або протягом одного року з відповідним кінцевим терміном погашення/графіком зменшення максимального ліміту заборгованості (відновлювальна кредитна лінія, овердрафт), що зазначається у відповідних додаткових договорах.

Згідно п. 3.3.4. загальних умов кредитування Генерального договору клієнт зобов'язаний сплачувати банку проценти в розмірі, передбаченому у відповідних додаткових договорах, та комісії, перелік, розміри та порядок сплати яких зазначені в цьому договорі та тарифах, в порядку, визначеному договором; за умовами п. 3.3.6 - повертати банку кредит відповідно до строків/термінів, встановлених у відповідних додаткових договорах, але, в будь-якому разі, має бути повністю та остаточно повернутий не пізніше останнього дня строку дії загального ліміту операцій, вказаного в п. 4 основних положень цього договору.

За умовами п. 4.1. загальних умов кредитування Генерального договору у разі прострочення позичальником повернення Кредиту згідно умов цього договору та відповідним додатковим договором та/або сплати відсотків та/або комісій, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1 (один) відсоток від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення.

Відповідно до п. 3.2.5. договору банк має право звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, у разі неповернення клієнтом кредиту або його частини, або у разі невідшкодування клієнтом банку витрат, пов'язаних з виконанням гарантії, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій згідно з умовами цього договору.

В якості забезпечення виконання зобов’язань ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”  щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат за Генеральним договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010р. та додаткових угод до нього, між ПАТ „Укрсоцбанк  та ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”  укладено іпотечні договори (з урахуванням додаткової угоди № 18 від 13.11.2013р. до Генерального договору про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010р.), зокрема:

- Іпотечний договір від 13.05.2010р., зареєстрований в реєстрі за № 912, за умовами якого ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”  передало в іпотеку Банку комплекс будівель, загальною площею 5814,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4, загальною заставною вартістю 12374700,00 грн., а саме:

1) будівля адмінбудинку літ. „А-3”  загальною площею 1740,8 кв.м, заставною вартістю 6984900,00 грн.; 2) будівля майстерні літ. „Е” загальною площею 763,2 кв.м., заставною вартістю 1159000,00 грн.; 3) будівля цеху літ. „Г” загальною площею 1202,2 кв.м., заставною вартістю 1825700,00 грн.; 4) арочна будівля літ. „Б”  загальною площею 753,9 кв.м., заставною вартістю 741200,00 грн.; 5) будівля гаража літ. „К” загальною площею 473,1 кв.м., заставною вартістю 416000,00 грн.; 6) будівля спортивно-оздоровчого комплексу літ. „В”  загальною площею 481,9 кв.м., заставною вартістю 942500,00 грн.; 7) споруда складу літ. „Ж” загальною площею 261,4 кв.м., заставною вартістю 229800,00 грн.; 8) будівля трансформаторної підстанції літ. „З”  загальною площею 52,4 кв.м., заставною вартістю 23000,00 грн.; 9) будівля котельної літ. „В” загальною площею 85,5 кв.м., заставною вартістю 52600,00 грн.;

- Іпотечний договір від 13.05.2010р., зареєстрований в реєстрі за № 904, за умовами якого ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”  передало в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: будівлю складу (літ. „Л”  за планом земельної ділянки), загальною площею 663,4 кв.м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4, заставною вартістю 885000,00 грн.;

- Іпотечний договір від 13.05.2010р., зареєстрований в реєстрі за № 908, за умовами якого ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка” в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю офісу з складами, загальною площею 168,1 кв.м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 16 „В”, заставною вартістю 107500,00 грн.;

-  Іпотечний договір від 20.09.2011р., зареєстрований в реєстрі за № 2910, за умовами якого ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”  в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: товарні склади для зберігання запасних частин сільськогосподарської техніки, загальною площею 2303,6 кв. м, що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4, заставною вартістю 2264900,00 грн.

Відповідно до всіх іпотечних договорах в статті 4 п.п. 4.1., 4.6.3. сторони погодили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов’язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України „Про іпотеку”.

У зв’язку з посвідченням вищезазначених договорів накладено заборону відчуження зазначеного в договорах майна, яке належить ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка” до припинення чи розірвання договорів, що зареєстровано в реєстрі за №№ 905, 909, 913-921, 2911.

22.07.2014р. між публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк”  та товариством з обмеженою відповідальністю „Підприємством матеріально-технічного забезпечення „Агропромтехніка”  в рамках Генерального договору було укладено додатковий договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.33-72/046 від (кредитний договір), зміни внесені додатковою угодою № 06.33-72/088 (01/046) від 28.10.2014 року, додатковою угодою № 06.33-72/044 (02/046) від 28.01.2015 року та додатковою угодою № 06.33-72/044 (03/046) від 28.04.2015 року.

Як передбачено п. 1 додаткового договору, кредитор зобов’язується надавати позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів шляхом їх перерахування з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника № 26000000251469, відкритий у кредитора, в межах максимального ліміту заборгованості за цим додатковим договором в 15000000,00 грн., з врахуванням заборгованості за додатковим договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.201-72/181 від 09.10.2013р. до генерального договору про здійснення кредитування № 880/15-ГД від 13.05.2010р.

Надання кредиту в межах суми вищевказаного максимального ліміту здійснюється окремими частинами (траншами), надалі за текстом кожна частина окремо  транш, а у сукупності  транші, з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості за цим додатковим договором: з 21.05.2015р. максимальний ліміт заборгованості становить 10000000,00 грн.; з 21.06.2015 р. максимальний ліміт заборгованості становить 5000000,00 грн. та кінцевою датою повернення заборгованості за всіма траншами кредиту за цим договором 21.07.2015 р. (п. 1.1 додаткового договору від 22.07.2014 р.).

Відповідно до п. 3 додаткового договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.33-72/046 від 22.07.2014р., позичальник зобов’язується сплачувати кредитору відсотки, порядок нарахування та сплати яких визначений в Генеральному договорі, а також комісії, перелік, розмір та порядок сплати яких міститься в додатку № 1 до цього додаткового договору.

До додаткового договору № 06.33-72/046 про надання відновлювальної кредитної лінії від 22.07.2014 р. сторонами було укладено додаткові угоди щодо розміру та строку дії процентної ставки, визначених п. 3.1 додаткового договору. Зокрема, додатковою угодою № 06.33-72/088(01/046) від 28.10.2014р. до додаткового договору сторони встановили процентну ставку за додатковим договором у розмірі 18 процентів річних на строк 3 місяці до 27.01.2015р., додатковою угодою № 06.33-72/004(02/046) від 28.01.2015р.  в розмірі 18 процентів річних на строк 3 місяці по 27.04.2015р., додатковою угодою № 06.33-72/044(03/046) від 27.04.2015р. в розмірі 21 процентів річних на строк 3 місяці по 21.07.2015р.

В матеріалах справи містяться копії банківських виписок по нарахуванню відсотків, розрахунок вимог ПАТ „Укрсоцбанк”.

01.06.2016р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №08.42-186/7868 про усунення порушень зобов’язань за додатковим договором № 06.33-72/046 від 22.07.2014р. про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках генерального договору про здійснення кредитування № 880/15-ГД1 від 13.05.2010р. (з урахуванням доповнень та змін), в якій вимагав з моменту отримання даної вимоги погасити заборгованість в сумі 23717828,04 грн., яка виникла станом на 20.05.2016р.

Зазначена вимога відповідно до відомостей з сайту відстеження пересилання поштових відправлень отримана адресатом 03.06.2016р.

Згідно висновку про незалежну оцінку майна від 04.07.2016р., проведеної суб’єктом оцінювальної діяльності приватним підприємством „Енергомакс”, ринкова вартість об’єктів оцінки (предметів іпотеки) становить:

- будівля складу (літ. „Л”  за планом земельної ділянки), загальною площею 663,4 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 1504800,00 грн. в т.ч. 1254000,00 грн., сума ПДВ 250800,00 грн.;

- товарні склади для зберігання запасних частин сільськогосподарської техніки, загальною площею 2303,6 кв.м, що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 4616400,00 грн., в т.ч. 3847000,00 грн. сума ПДВ 769400,00 грн.;

- нежитлова будівля офісу з складами, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 16 "В"    становить: 248400,00 грн. в т.ч. 207000,00 грн., сума ПДВ 41400,00 грн.;

- будівля адмінбудинку літ. „А-3”  загальною площею 1740,8 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 11865600,00 грн. в т.ч. 9888000,00 грн., сума ПДВ -1977600,00 грн.;

- будівля майстерні літ. „Е”  загальною площею 763,2 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 1584000,00 грн., в т.ч. 1320000,00 грн., сума ПДВ - 3264000,00 грн.;

- будівля цеху літ. „Г” загальною площею 1202,2 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 2496000,00 грн.., в т.ч. 2080000,00 грн., сума ПДВ 416000,00 грн.;

- арочна будівля літ. „Б”  загальною площею 753,9 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 1564800,00 грн. в т.ч. 1304000,00 грн., сума ПДВ 260800,00 грн.;

- будівля гаража літ. „К”  загальною площею 473,1 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 981600,00 грн., в т.ч. 818000,00 грн., сума ПДВ 163600,00 грн.;

- будівля спортивно-оздоровчого комплексу літ. „В” загальною площею 481,9 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 3284400,00 грн., в т.ч. 2737000,00 грн., сума ПДВ 547400,00 грн.;

- будівля котельної літ. „В” загальною площею 85,5 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 177600,00 грн., в т.ч. 148000,00 грн., сума ПДВ 29600,00 грн.;

- будівля трансформаторної підстанції літ. „З” загальною площею 52,4 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить: 109200,00 грн., в т.ч. 91000,00 грн., сума ПДВ 18200,00 грн.

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 30.08.2016р. (далі інформаційна довідка) за ПАТ „Укрсоцбанк”  05.07.2016р. зареєстровано право приватної власності на:

- товарні склади для зберігання запасних частин сільськогосподарської техніки загальною площею 2303,6 кв.м, підстава виникнення права власності  іпотечний договір № 2910 від 20.09.2011р. (інформаційна довідка № 66950834 від 30.08.2016р.);

- будівлю цеху літ. „Г” загальною площею 1202,2 кв.м, підстава виникнення права власності додаткові договори № 4317 від 13.12.2012р., № 2811 від 12.09.2011р., № 1439 від 26.05.2011р., № 1977 від 22.11.2010р., № 1028 від 26.04.2011р. до іпотечного договору № 912 від 13.05.2010 р., іпотечний договір № 912 від 13.05.2010р. (інформаційна довідка № 66950933 від 30.08.2016р.);

- будівлю майстерні літ. „Е” загальною площею 763,2 кв.м,    підстава виникнення права власності додаткові договори № 4317 від 13.12.2012 р., № 2811 від 12.09.2011р., № 1439 від 26.05.2011р., № 1977 від 22.11.2010р., № 1028 від 26.04.2011р. до іпотечного договору № 912 від 13.05.2010р., іпотечний договір № 912 від 13.05.2010р. (інформаційна довідка № 66950995 від 30.08.2016р.);

- будівлю трансформаторної підстанції літ. „З” загальною площею 52,4 кв.м, підстава виникнення права власності - додаткові договори № 4317 від 13.12.2012р., № 2811 від 12.09.2011р., № 1977 від 22.11.2010р., № 1028 від 26.04.2011р., № 1439 від 26.05.2011р.,    до іпотечного договору № 912 від 13.05.2010р., іпотечний договір № 912 від 13.05.2010р. (інформаційна довідка № 66951019 від 30.08.2016р.);

- будівлю адмінбудинку літ. „А-3” загальною площею 1740,8 кв.м, підстава виникнення права власності - додаткові договори № 4317 від 13.12.2012р., № 2811 від 12.09.2011р., № 1977 від 22.11.2010р., № 1028 від 26.04.2011р., № 1439 від 26.05.2011р., до іпотечного договору № 912 від 13.05.2010р., іпотечний договір № 912 від 13.05.2010р. (інформаційна довідка № 66951051 від 30.08.2016р.);

- будівлю гаража літ. „К”  загальною площею 473.1 кв.м., підстава виникнення права власності - додаткові договори № 4317 від 13.12.2012р., № 2811 від 12.09.2011р., № 1977 від 22.11.2010р., № 1028 від 26.04.2011р., № 1439 від 26.05.2011р., до іпотечного договору № 912 від 13.05.2010р., іпотечний договір № 912 від 13.05.2010р. (інформаційна довідка № 66951094 від 30.08.2016р.);

- арочну будівлю літ. „Б” загальною площею 753,9 кв.м., підстава виникнення права власності - додаткові договори № 4317 від 13.12.2012 р., № 2811 від 12.09.2011 р., № 1977 від 22.11.2010 р., № 1028 від 26.04.2011 р., № 1439 від 26.05.2011р., до іпотечного договору № 912 від 13.05.2010р., іпотечний договір № 912 від 13.05.2010 р. (інформаційна довідка № 66951198 від 30.08.2016р.);

- будівлю спортивно-оздоровчого комплексу літ. „В” загальною площею 481,9 кв.м, підстава виникнення права власності - додаткові договори № 4317 від 13.12.2012р., № 2811 від 12.09.2011р., № 1977 від 22.11.2010р., № 1028 від 26.04.2011р., № 1439 від 26.05.2011р.,    до іпотечного договору № 912 від 13.05.2010р., іпотечний договір № 912 від 13.05.2010р. (інформаційна довідка № 66951223 від 30.08.2016р.);

- будівлю котельні літ. „В” загальною площею 85,5 кв.м, підстава виникнення права власності - додаткові договори № 4317 від 13.12.2012р., № 2811 від 12.09.2011р., № 1977 від 22.11.2010р., № 1028 від 26.04.2011р., № 1439 від 26.05.2011р., до іпотечного договору № 912 від 13.05.2010р., іпотечний договір № 912 від 13.05.2010р. (інформаційна довідка № 66951256 від 30.08.2016р.);

- нежитлову будівлю офісу з складами загальною площею 415,7 кв.м (Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 16 В), підстава виникнення права власності іпотечний договір № 908 від 13.05.2010р., додаткові договори №№ 1972 від 22.11.2010р., 1033 від 26.04.2011р., 1445 від 26.05.2011р., 2805 від 12.09.2011р., 4315 від 13.12.2012р. до іпотечного договору № 908 від 13.05.2010 р. (інформаційна довідка № 66951285 від 30.08.2016р.);

- будівлю складу з вбудованими службовими приміщеннями літ. „Л”  загальною площею 663,4 кв.м, підстава виникнення права власності  іпотечний договір № 904 від 13.05.2010р., додаткові договори №№ 1974 від 22.11.2010р., 1031 від 26.04.2011р., 1437 від 26.05.2011р., 2807 від 12.09.2011р., 4313 від 13.12.2012р. до іпотечного договору № 904 від 13.05.2010р. (інформаційна довідка № 66951302 від 30.08.2016 р.).

Окрім того, 30.04.2013р. між ПАТ „Укрсоцбанк”  та ТОВ „Агротехмаш”  було укладено договір поруки № 880/30-ПЮО-1, згідно якого, у зв’язку із укладенням між Банком та Позичальником Генерального договору № 880/15-ГД 1 про здійснення кредитування від 13.05.2010р. (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього, і разом з усіма додатками, додатковими угодами до нього, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов’язань Позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати Позичальником у відповідності з кредитним договором. (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого Позичальник зобов’язаний, повернути кредитні кошти в сумі 31300000,00 грн. не пізніше 31.05.2016р., сплатити проценти за процентною ставкою в розмірі до 35% річних для кредитних коштів, отриманих в гривні, а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов кредитного договору.

Як передбачено п. 1.3 договору поруки, Поручитель, як солідарний боржник, зобов’язується сплатити Банку всі суми, належні до сплати Позичальником за Кредитним Договором, в разі порушення Позичальником зобов’язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом 2 (двох) робочих днів з дати надіслання Банком відповідної письмової вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або запитів щодо обґрунтованості Вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені Поручителем на рахунки Банку, вказані у Вимозі.

За умовами п. 2.2. договору поруки, Поручитель зобов’язаний відповідати перед Банком за виконання Позичальником грошових зобов’язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що й Позичальник, та виконувати умови цього договору.

ПАТ "Укрсоцбанк" звертався до господарського суду з аналогічним позовом про стягнення 4308368,37 грн. за кредитним договором від 22.07.2014р. № 06.33-72/046 з поручителя позичальника - ТОВ „Агротехмаш”.

Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16 частково задоволено позовну заяву ПАТ „Укрсоцбанк” до ТОВ „Агротехмаш” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка”, а саме вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш” на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” 201222,32 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1156451,61 грн. інфляційних витрат за кредитом, 168881,98 грн. інфляційних витрат за відсотками. В позові в частині стягнення 2110833,33 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 211958,33 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 418548,39 грн. інфляційних витрат за кредитом та 40472,41 грн. інфляційних витрат за відсотками відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду від 21.08.2017р. у вказаній справі касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. у справі № 924/973/16 скасовано, рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 211958,33 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16 залишено в силі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.10.2017р. частково задоволено вищезазначені вимоги, а саме вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш” на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” 211958,33 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 3175,43 грн. судового збору, в решті по відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. рішення господарського суду Хмельницької області від 18.10.2017р. у справі № 924/973/16 залишено без змін.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України  майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються  Цивільним кодексом України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. 627 ЦК України  встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1  ст. 530 ЦК України).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між банком та ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка” виникли на підставі Генерального договору про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010р., предметом якого є зобов'язання банку надавати клієнту грошові кошти в національній валюті України на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором та додатковими договорами до нього, та зобов'язання клієнта повертати кредит у строки/терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими договорами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатимуться у додаткових договорах, але не більше 27% річних.

Згідно із ч. 6 ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківським кредитом є будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України  кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Положеннями  статті 1054 ЦК України  визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.  1046  параграфа 1 глави  71 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (п. 1ст. 1048  ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України  передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до  статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до  статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до  статті 1048 цього Кодексу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 29.02.2016 року по 05.07.2016 року та 413180,65 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 29.02.2016 року по 05.07.2016 року.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.  До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

За умовами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.1 Генерального договору сторони встановили, що у разі прострочення позичальником повернення Кредиту згідно умов цього договору та відповідним Додатком договором та/або сплати відсотків та/або комісій, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1 (один) відсоток від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення.

При обрахуванні вищезазначених сум пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасне повернення відсотків судом береться до уваги наступне.

Як вбачається з рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16, ПАТ "Укрсоцбанк" звертався до господарського суду з аналогічним позовом про стягнення 4308368,37 грн. за кредитним договором від 22.07.2014р. № 06.33-72/046 з поручителя позичальника - ТОВ „Агротехмаш”.

Таким чином, як встановлено судом, предмет спору у справі № 924/973/16 є аналогічним з предметом у справі № 924/1111/16. При цьому періоди, заявлені позивачем, щодо стягнення сум пені та відсотків за несвоєчасне повернення кредиту є тотожними, а саме: 2110833,33 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 29.02.2016р. по 05.07.2016р., 413180,65 грн. пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 29.02.2016р. по 05.07.2016р., 15750000,00 грн. інфляційні втрати за неналежне повернення відповідачем кредитних коштів з 29.02.2016р. по 05.07.2016р., 209354,39 грн. інфляційні втрати за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами з 29.02.2016р. по 05.07.2016р.

Згідно  ст. 553 Цивільного кодексу України  за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до положень ч. 1  ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, (ч. 2  ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов’язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов’язання.

Підставою для поруки є договір, що    встановлює зобов’язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов’язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Як встановлено судом, 30.04.2013р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Агротехмаш" укладено договір поруки № 880/30-ПЮО-1, згідно з яким у зв’язку із укладенням між банком та позичальником генерального договору № 880/15-ГД 1 про здійснення кредитування від 13.05.2010 (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього, і разом з усіма додатками, додатковими угодами до нього) поручитель поручається перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов’язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно, і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником відповідно до кредитного договору (п. 1.1 Договору).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.10.2017р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р., частково задоволено позовні вимоги, а саме вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш” на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” 211958,33 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, в решті позову відмовлено.

Як встановлено судом у рішенні від 18.10.2017р., наявність п. 4.1. Генерального договору свідчить про те, що наявність боргу по кредиту дає право позивачу на нарахування пені. Проте, за  ст. 232 ГК  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, враховуючи, що заборгованість з сплати кредиту виникає з 22.07.15, право на нарахування пені також виникає з цього моменту та триває до 22 січня 2016 року. Тому, нарахування пені за прострочення виплати кредиту за період з 29 лютого 2016 року до 5 липня 2016 року, яку просить позивач є неправомірним.

При цьому, судом відмічається, що твердження позивача про визначеність в договорі можливості стягнення пені за весь час прострочення є хибним, оскільки встановлена у договорі умова про оплату пені за кожен день прострочення (п. 4.1. генерального договору) не є умовою про встановлення періоду нарахування пені, а є лише відображенням способу такого нарахування. Зокрема, за ст. 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто, поняття „за кожен день прострочення”  входить в визначення самої пені, а не способу її обрахування.

Що ж до стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів, судом відмічається, що оплата процентів за генеральним договором відбувається помісячно не пізніше 5 числа кожного місяця. Таким чином, право на нарахування пені виникає не разово як в випадку прострочення кредиту, а періодично, кожного місяця у разі прострочки. Враховуючи, що заборгованість з відсотків за заявлений період погашена не була, договір діяв (договір триває до повного виконання зобов’язань п. 4 додаткового договору). За п. 2.15.2. і п. 5.15.1 генерального договору нарахування і сплата процентів відбувається до дня повернення боргу у повному обсязі.

Таким чином, обраний позивачем період нарахування пені за неналежну оплату процентів є обґрунтованим. Однак, спосіб нарахування має включати суму боргу за кожен місяць періоду, починаючи з 6 числа місяця, який входить в обраний період (вказаний позивачем). При цьому, суд враховує кінцеву дату періоду, визначену позивачем, оскільки суд не має права самостійно встановлювати період нарахування.

Як передбачено ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, підсумовуючи встановлені судом факти, зокрема, у рішенні від 18.10.2017р. у справі № 924/973/16, а також у рішенні від 07.02.2017р. (залишеним без змін постановою Вищого господарського суду від 21.08.2017р. в частині стягнення 201222,32 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків), зважаючи на ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд позовні вимоги в частині стягнення 413180,65 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 29.02.2016р. по 05.07.2016р. (201222,32 грн. (рішення від 07.02.2017р.) + 211958,33 грн. (рішення від 18.10.2017р.)) задовольняє. В частині стягнення 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 29.02.2016р. по 05.07.2016р. позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 15750000,00 грн. інфляційних втрат за неналежне повернення відповідачем кредитних коштів з 29.02.2016р. по 05.07.2016р., 209354,39 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами з 29.02.2016р. по 05.07.2016р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором  або  законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих  цін  обчислюється  спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Судом враховується, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду від 21.08.2017р. в частині стягнення 15750000,00 грн. інфляційних втрат за кредитом та 209354,39 грн. інфляційних втрат за відсотками, встановлено наступне.

Відповідно до абз. 2     п. 3.1     ч. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань” інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення.

Згідно п. 3.2     ч. 3 вказаної Постанови, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатись й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

На підставі викладеного, судом здійснено перерахунок інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту з урахуванням вимог  ст. 625 ЦК України  та Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року, розмір яких за період з 29.02.2016р. по 05.07.2016р. є меншим ніж заявлено позивачем в позові, тому розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту  підлягає задоволенню частково у розмірі 1156451,61 грн. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляційних втрат за кредитом на суму 418548,39 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Також судом здійснено перерахунок інфляційних за несвоєчасну сплату відсотків з урахуванням вимог  ст. 625 ЦК України  та Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року за 29.02.2016р. по 05.07.2016р. та за підрахунком суду розмір інфляційних є меншим ніж заявлено позивачем в позові, тому розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами підлягає задоволенню частково в сумі 168881,98 грн. В позові, в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат за відсотками на суму 40472,41 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, а також враховуючи норми ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 1156451,61 грн. інфляційних втрат за кредитом та в частині стягнення 168881,98 грн. інфляційних втрат за відсотками. В решті заявлених позовних вимог необхідно відмовити.

Доводи відповідача, викладені у відзиві від 30.11.2016р. стосовно звернення стягнення шляхом набуття права власності на 11 нерухомих об'єктів загальною вартістю 92812079 грн., що належали на праві власності ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" та виступали об'єктами, котрі забезпечували, згідно з умовами 4 відповідних договорів іпотеки виконання зобов'язань позичальника за спірним генеральним договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД1 від 13.05.2010 р. судом не беруться до уваги, оскільки вказана обставина не спростовує факти, встановлені судовими актами у справі № 924/973/16 та, які судом беруться до уваги в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України. Крім того, відповідно до ч. 1  ст. 554 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" і товариство з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш”, як боржник і поручитель відповідно, відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" (за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш”) про стягнення 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 413180,65 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1575000 грн. інфляційних втрат за кредитом, 209354,39 грн. інфляційних втрат за відсотками задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" (м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4, ідентифікаційний код 23832335) на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019)  413180,65 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1156451,61 грн. інфляційних втрат за кредитом, 168881,98 грн. інфляційних втрат за відсотками, 26077,71 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне судове рішення складено 06.09.2018 року.

Суддя                                                                                          М.В. Смаровоз

Віддрук. 5 прим. (рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2, 3 - позивачу (публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м. Хмельницький, вул. Соборна 34; м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 53 (4 поверх)); 4 - відповідачу (товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка", 29009, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4); 5 - третій особі (ТОВ „Агротехмаш”, м. Хмельницький, вул. Прикордонників, 12).