Справа №477/1666/18 06.09.2018

Провадження №22-ц/784/1469/18

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2018 року                                            м. Миколаїв

                                                                                  справа № 477/1666/18-ц

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів:

       головуючого Данилової О.О.,

       суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

       із секретарем Горенко Ю.В.,

переглянувши в апеляційному порядку матеріали заяви

ОСОБА_1

про встановлення юридичного факту

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області, постановлену 31 липня 2018 року суддею Козаченком Р.В. в приміщенні цього ж суду (повний текст ухвали складено цього ж дня),

У С Т А Н О В И Л А:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою, в якій зазначав, що 9 січня 2018 року звернувся до Інгулецького об’єднаного управління пенсійного фонду України в Миколаївської області (далі - Інгулецьке управління ПФУ) за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Проте рішенням пенсійного органу у призначенні цієї пенсії йому відмовлено у зв’язку з відсутністю результатів атестації робочих місць за умовами праці у рибоколгоспі ім. Леніна (ВК СРПК «Нептун»).

Посилаючись на те, що підтвердити цей факт документально він не має можливості у зв’язку з ліквідацією підприємства у 2007 році, ОСОБА_1 просив встановити факт атестації робочих місць за умовами праці в рибоколгоспі з 1992 року на підставі показань свідків.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 31 липня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті окремого провадження у зв’язку з наявністю спору про право за частиною 4 статті 315 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив ухвалу скасувати та направити справу на розгляд по суті до суду першої інстанції, посилаючись на помилковість висновку суду про наявність спору про право.

У відзиві на апеляційну скаргу представник зацікавленої особи заперечував можливість встановлення факту проведення атестації робочих місць в судовому порядку.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правила статті 315 ЦПК окреслюють коло юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

За змістом цієї норми такими є  факти: 1) які згідно з законом породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення,  зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством  не  передбачено  іншого  порядку  їх встановлення, а заявник не має  іншої  можливості  одержати  або  відновити загублений  чи  знищений  документ,  який  посвідчує факт,  що має юридичне значення; 3) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (пункт 1 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (частина 4 статті 315 ЦПК).

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 посилається на те, що факт атестації робочого місця йому необхідно підтвердити в судовому порядку для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону  «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу ХV Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  (далі – Закон) підставою виникнення права на пільгову пенсію  при досягненні певного віку є робота повний  робочий день зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 та за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці (Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 1 серпня 1992 року № 442, Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці України від 1 вересня 1992 року № 4).

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесені до переліку.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу (постанови Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року, справа №21-519а14, від 10 вересня 2013 року, справа № 21-183а13).

Отже, встановлений порядок проведення атестації та оформлення її результатів не передбачає встановлення цього факту судовим рішенням.

До того ж, юридичне значення має не факт проведення атестації, а саме її результати.

Таким чином, сам по собі факт проведення атестації, як то зазначено у заяві ОСОБА_1, юридичного значення не має.

Не дотримані заявником і інші умови, за яких відповідно до статті 315 ЦПК юридичний факт може бути встановлений судом.

За таких обставин, факт проведення атестації, про встановлення якого просить заявник, не підлягає розгляду в суді в порядку окремого провадження у цивільному судочинстві.

За сталою судовою практикою спори, що виникають при неналежному підтвердженні обставин, передбачених статтею 13 Закону, розглядаються судами в іншому форматі (трудовий спір, спір з пенсійними органами) навіть за різними видами судочинства, але за правилами позовного провадження (постанови Верховного Суду від 6 серпня 2018 року (справа № 552/8609/17-ц), від 16 січня 2018 року (справа № 711/983/16-ц).

Отже основний висновок судді про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, що передбачено як частиною 4 статті 315, так і пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК, відповідає матеріалам справи та вимогам процесуального законодавства.

Колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про відсутність спору про право. Наявність або відсутність спору про право визначається не текстом заяви до суду, а змістом правовідносин, які зумовили необхідність звернення до суду.

Відсутність підтвердження обставин, які є необхідними для призначення пільгової пенсії, не породжує у працівника права на зарахування пільгового стажу, а тому спір про це право, яке заявник вважає належним йому, має розглядатись за правилами позовного провадження.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки судді, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 374, 379, 380, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 31 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня  прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання  повного судового рішення.

Головуючий                                        О.О.Данилова

Судді:                                                В.В.Коломієць

ОСОБА_2

---------------------------------

Повний текст постанови складено 6 вересня 2018 року.