АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого : Іващука В.А., суддів : Щолокової О.В., Оніщука В.В., при секретарі: Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2006 року,
встановила:
В січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_2 Зазначав, що відповідач 06.10.2004 року керуючи автомобілем ВАЗ 2107 держномер НОМЕР_1 по вул.Порика в м.Вінниці під час проїзду перехрестя вул. 600 -річчя, порушив пункти 10.1 та 10.5 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого опинився на смузі зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 держномер НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок винних дій відповідача йому завдано тілесних ушкоджень та завдано матеріальної шкоди пошкодженням автомобіля. Розмір матеріальної шкоди становить 4683 грн.76 коп. Витрати на проведення автотоварознавчого дослідження становить 200 грн. Просив стягнути з відповідача зазначену суму матеріальної шкоди, судові витрати, витрати на юридичні послуги, а також моральну шкоду в розмірі 4000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 27 квітня 2006 року зазначений позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 4883,76 грн. майнової шкоди та 2000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено. На користь держави стягнуто судовий збір із ОСОБА_2 в сумі 68,84 грн., з ОСОБА_1 в сумі 24 грн.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.
У доводах апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом при вирішенні справи взято до уваги постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 11 листопада 2004 року відповідно до якої він визнаний винним в дорожньо-транспортній пригоді. Однак зазначена постанова була скасована апеляційним судом Вінницької області, а справа направлена на додатковий розгляд.
Посилався на те, що ним було заявлено клопотання про зупинення розгляду справи з підстав, що йому необхідна правова допомога адвоката та з підстав, що ним подано скаргу в прокуратуру Вінницької області про скасування постанови прокуратури Ленінського району про відмову у порушенні кримінальної справи. Судом відмовлено у заявленому клопотанні чим порушено його право на юридичну допомогу та неповно з'ясовані обставини справи.
Справа №22 -1797 2006 р. Категорія: 23 Головуючий у першій інстанції: Якименко М.М.
Суддя - доповідач апеляційної інстанції Іващук В. А.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що прокуратурою Вінницької області' йому повідомлено листом від 27 квітня 2006 року, що постанову Ленінської районної прокуратури м.Вінниці про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано, а матеріали справи направлені для організації додаткової перевірки, тому суд прийняв рішення з урахуванням постанови прокуратури, яка втратила чинність.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 11.11.2004 року встановлено, що 06.10.2004 року в м.Вінниці по вул. В.Порика ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 під час проїзду перехрестя вул..600-річчя, порушуючи п.п.10.1 та 10.5 ПДР України, виконуючи поворот ліворуч при виїзді з перехрестя проїзних частин не переконався, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, опинився на смузі зустрічного руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ 2107» д/н НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_1
Даною постановою в скоєнні ДТП було визнано винним відповідача за ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановою голови апеляційного суду Вінницької області від 17.12.2004 року вказана постанова в частині адміністративного стягнення була змінена. На ОСОБА_2 цією постановою накладено стягнення у вигляді шести місяців позбавлення права керувати транспортними засобами. В іншій частині постанову суду першої інстанції - залишено без змін.
Автомобіль марки «ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_2 належав на праві власності позивачу ОСОБА_1 Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав технічних пошкоджень. Згідно акту автотоварознавчого дослідження №НОМЕР_3 розмір майнової шкоди складає 4683,76 грн.
Позивачем витрачено 200 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.
Суд першої інстанції встановив, що позивачу завдана моральна шкода, однак суд прийшов до висновку, що моральна шкода підлягає частковому задоволенню у зв'язку із недоведеністю позивачем завдання йому моральної шкоди у заявленому ним розмірі.
Встановивши такі обставини суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення майнової шкоди повністю, а моральної шкоди частково.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно ч.З ст.309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів, вірно встановивши зазначені вище обставини, дійшов вірного висновку про задоволення позову про стягнення майнової шкоди повністю, а моральної шкоди частково в розмірі 2000 грн.
Колегія суддів не знайшла обґрунтованими доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду з наведених у апеляційній скарзі підстав. Такі доводи не спростовують висновки суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірності прийняття судом до уваги постанови Ленінського районного суду м.Вінниці від 11.11.2004 року про адміністративне правопорушення, яка була скасована та направлена на додатковий розгляд, не відповідають фактичним обставинам справи.
Як вбачається із матеріалів справи зазначена постанова суду про адміністративне правопорушення була змінена постановою голови апеляційного суду Вінницької області в частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 В іншій частині зазначена постанова залишена без змін (а.с. 45,52-53).
Інших доказів в обґрунтування своїх доводів ОСОБА_2 не надав. Тому, виходячи із положень ст.58, ч. З ст.61 ЦПК України, суд правильно дав оцінку доказам у справі наданим сторонами в установленому процесуальним законом порядку.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень його прав на юридичну допомогу не спростовують висновки суду та не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
Крім цього, зазначені доводи про порушення процесуальних прав спростовуються вимогами ст. 130 ЦПК України, в яких визначений порядок та строки використання процесуальних прав сторонами у справі. Відповідач не скористався правом на юридичну допомогу завчасно, мав таку можливість, у своєму клопотанні про відкладення справи не зазначив поважності причини з яких він не використав свого права на юридичну допомогу завчасно, тому суд підставно зробив висновок про недобросовісне використання своїх прав відповідачем та відмовив у заявленому клопотанні.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтовану відмову судом в клопотанні про зупинення провадження у справі з підстав, що він - ОСОБА_2 подав в прокуратуру Вінницької області скаргу на постанову Ленінської районної прокуратури м. Вінниці про відмову у порушенні кримінальної справи, не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення.
Розгляд прокурором питання щодо наявності складу кримінального правопорушення в діях позивача та рішення прокурора із цього питання може бути підставою для скасування цього судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст.157 ЦПК України про строки розгляду справи в суді, тому суд правомірно відхилив заявлене відповідачем клопотання із врахуванням того, що правила ст.201, ст.202 ЦПК України не містять підстав для зупинення провадження у справі з підстав заявлених відповідачем. Крім цього в судовому засіданні відповідач посилався лише на оскарження ним постанови прокуратури Ленінського району м. Вінниці, що не може бути підставою для зупинення провадження у справі.
Суд першої інстанції ухвалив правильне рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.