КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-607/09 Головуючий у 1-й інстанції: Клочко В.М.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
У Х В А Л А
Іменем України
"17" грудня 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Горбань Т.І., Василенка Я.М.,
при секретарі: Іващенко О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районні Київської області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 25 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Сквирському районні Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районні Київської області та просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії, встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком, провести перерахунок додаткової пенсії і встановити її на рівні 75 % від мінімальної пенсії за віком з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року.
Постановою Сквирського районного суду Київської області від 25 червня 2009 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 1 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується копією посвідчення, копією довідки МСЕК в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
В ч. 4 ст. 54 цього Закону, яка визначає умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі інвалідам 1-ої групи - 100 мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що
настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника
внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм обчислення вказаних пенсій передбачений постановою КМ України від 30.05.1997 року № 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є чинною і положення постанови стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, КМ України було прийнято 27.12.2005 року постанову за № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 01.01.2006 року і якою передбачено підвищення пенсій по інвалідності потерпілим від Чорнобильської катастрофи і установлено тверді розміри пенсій в залежності від групи та причини інвалідності потерпілих, нижче яких не може бути мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст.54 вказаного Закону.
Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то колегія суддів погоджується, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру пенсії та додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення ст.ст.50, 54 Закону, а не постанови КМ України, на яку вказано вище.
Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії позивачу необхідно керуватися положеннями ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи з положень ст.ст. 50, 54 Закону під час визначення розміру пенсії та додаткової пенсії позивача за основу при їх розрахунку береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, оскільки розмір пенсії та додаткової пенсії позивача необхідно розраховувати з мінімального розміру пенсії за віком, який залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, про що вказано вище в постанові, то підставою для перерахунку пенсії позивача є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок повинен здійснюватися з дня встановлення цього мінімуму.
Статтею 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1 жовтня 498 грн.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Як було встановлено судом, п. 28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено на 2008 рік зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: розмір пенсії по 2 групі інвалідності становить 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір додаткової пенсії - 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", в т.ч. п.28 розділу 2 цього Закону.
Крім того, встановлений ст.95 Конституції України, ст.38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а отже цей закон не може скасовувати або змінювати обсяг прав та обов'язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зокрема, колегія суддів погоджується, що посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаної пенсії та додаткової пенсії у розмірах, передбачених Законом - є безпідставними, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином дії Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районні Київської області щодо виплати пенсій позивачу у розмірах менших від восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст. ст. 50, 54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районні Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Сквирського районного суду Київської області від 25 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий –суддя: Я.С. Мамчур
Судді: Т.І. Горбань
Я.М. Василенко
Ухвалу складено у повному обсязі 21.12.2009.