У Х В А Л А
іменем України
14 січня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на рішення Рівненського міського суду від 28 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання недійсним одностороннього збільшення процентної ставки за кредитним договором, відновлення попереднього становища, зарахування коштів на погашення заборгованості за кредитом та анулювання заборгованості за кредитом і відсотками,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 28 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано недійсним одностороннє збільшення Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі – АКБ «Укрсоцбанк») процентної ставки за кредитним договором №402КЗ від 03.12.2007 року з 13, 5 % до 21 %;
- зобов’язано АКБ «Укрсоцбанк» виконувати положення зазначеного кредитного договору відповідно до умов, які існували до одностороннього збільшення процентної ставки;
- зараховано кошти сумою у 3 523 гривні 62 копійки, що сплачені протягом серпня 2008 року по червень 2009 року (включно), на погашення заборгованості за кредитом.
У задоволенні позовної вимоги про анулювання існуючої заборгованості за кредитом і відсоткам відмовлено.
Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, де покликався на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального права.
На її обґрунтування вказував, що твердження місцевого суду про відсутність у договорі правил зміни процентної ставки суперечить вимогам п. 3 ст. 6 ЦК України щодо права відступити від положень актів цивільного законодавства і регулювати свої відносини на власний розсуд. Вважав, що також порушено (не застосовано) правила ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення сторони про зміну процентної ставки протягом семи днів і ч. 1 ст. 207 ЦК України щодо моменту вчинення письмового правочину.
Помимо наведеного, апелянт посилався на те, що висновок суду про існування
Справа №22-54-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Олексюк Г.Є.
Категорія: 19, 27 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
надміру сплачених 3 523 гривні 62 копійки за процентами зроблено на припущеннях, оскільки позивачем не доведено цієї обставини належним й допустимим чином.
За його переконаннями, не відповідають обставинам справи і висновки місцевого суду про відсутність існування заборгованості за кредитом і процентами на час ухвалення рішення та про визнання недійсним одностороннього збільшення процентної ставки через відсутність такого способу захисту порушеного цивільного права.
Просив за наслідками апеляційного розгляду частково змінити оскаржуване рішення і ухвалити нове стосовно задоволених судом першої інстанції вимог, відмовивши в ОСОБА_1 у цій частині позову.
У поданих запереченнях ОСОБА_1 вважав оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а подану апеляційну скаргу – безпідставною.
ОСОБА_1, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
АКБ «Укрсоцбанк», бувши повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив; про поважність причин відсутності представника не повідомив.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що 3 грудня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір №402КЗ, на підставі якого ОСОБА_1 отримано кредит у 61 100 гривень терміном до 02.12.2017 року (а.с. 6-11). Пунктом 1.1 цього договору передбачено, що кредит надано зі сплатою 13, 5 % річних за перший рік, подальший розмір за користування кредитом підлягає щорічному перегляду згідно з умовами п. 2. 6 договору, яким визначено право кредитора збільшити або зменшити процентну ставку за користування кредитом у разі зміни кредитної політики законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора і не залежить від волі сторін.
Встановлено, що 06.08.2008 року АКБ «Укрсоцбанк» ініціював зміну умов договору і направив позивачу листа з пропозицією підписати додаткову угоду №1 про збільшення процентної ставки за кредитом у 21 % річних, що нараховуються з 31.07.2009 року. Свою пропозицію обґрунтовував підвищенням облікової ставки Національного банку України, зростанням вартості грошових ресурсів на міжбанківському ринку і рішенням Комітету з питань управління активами та пасивами відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України – за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 цього Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
За змістом ст.ст. 651 і 652 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду.
Положеннями п.п. 2.6.1, 2.6.2 і 2.6.3 кредитного договору передбачено, що при намірі змінити розмір винагороди за надання кредиту відповідач зобов’язаний повідомити ОСОБА_4 не пізніше ніж за десять днів до дати початку їх введення, а також надати для укладення додаткову угоду про внесення змін до цього договору, а позивач повинен з’явитися в строк не пізніше ніж за 3 робочі дні до відповідної дати з метою підписання додаткової угоди, де визначено новий розмір процентної ставки за користування кредитом.
Колегія суддів апеляційного суду знаходить відсутність у АКБ «Укрсоцбанк» права змінювати умови кредитного договору в односторонньому порядку, поширюючи дію додаткової угоди назад, що випливає із датованих 06.08.2008 року листа і додаткової угоди про зміну процентної ставки із 31.07.2008 року (а.с. 49).
Оскільки ОСОБА_1 не підписав додаткової угоди, тому у відповідача не було достатніх правових підстав змінювати умови правочину без його письмової згоди. В цьому випадку АКБ «Укрсоцбанку» надано право відповідно до п. 2.6.3 кредитного договору і ст.ст. 651-653 ЦК України звернутися до суду із позовом про зміну чи розірвання договору та стягнення коштів.
Тому за таких обставин дії АКБ «Укрсоцбанк» не ґрунтуються ані на законі, ані на договорі, а суперечливість і невідповідність цих дій є очевидною і тому сумнівів у колегії суддів апеляційного суду не викликає.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 , сплативши 11.08.2009 року проценти за користування кредитом розміром у 21 %, фактично погодився із збільшенням процентної ставки, а тому уклав додаткову угоду, є необґрунтованими і на увагу не заслуговують.
Натомість висновки місцевого суду про сплату позивачем коштів сумою у 3 523 гривні 62 копійки, котрі внесені у період з серпня 2008 року по червень 2009 року понад встановлений розмір процентної ставки у зв’язку із одностороннім збільшенням цієї ставки, є вірними. Таким чином правильною є вказівка міського суду про їх зарахування з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитом.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 28 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: