АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5679/2009 Головуючий в 1й інстанції – Єлісєєва Т.Ю.
Категорія – 53 Доповідач - Григорченко Е.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Костюченко Н.Є.
суддів –Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.
при секретарі – Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському Національному університеті», третя особа Благодійний фонд «Майбутнє освіти» про визнання незаконними положень правил внутрішнього розпорядку, зміну наказу, стягнення грошової суми, стягнення моральної шкоди та зобов'язання виконати певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2009 року, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2009 року позовні вимоги задоволені частково, визнано незаконними міри стягнення, що зазначені в п.35 розділу VI Правил внутрішнього розпорядку до Комунального закладу освіти «Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському Національному університеті» - «зауваження» та «сувора догана - попередження» як такі, що суперечать ст. 147 Кодексу Законів про працю України. З Комунального закладу освіти «Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському Національному університеті» стягнено на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 78,38грн., відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2665 грн., судові витрати в розмірі 28,5 грн.,, а всього 2771,88 грн. В іншій частині вимог відмовлено. Також з Комунального закладу освіти «Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському Національному університеті» в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 230 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню та направити справу на новий розгляд, відповідно до п. 5 ст. 311 ЦПК України, з наступних підстав.
В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просив визнати незаконним пункт 35 розділу VI Правил внутрішнього розпорядку для працівників, затверджених 29.08.2003р. загальними зборами трудового колективу Дніпропетровського ЛІТ щодо дисциплінарних стягнень «зауваження» та «сувора догана – попередження»; наказ № 43 від 14.04.2006р. про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани; наказ № 53-К від 06.05.2006 р. про попередження про неповну службову відповідність та стягнути з відповідача заробітну плату за позакласні уроки, проведені ним з учнями класів ЛІТ у період з вересня 2004 року по вересень 2005 року /т.1. а.с. 2-11/.
В подальшому позивач доповнював позовні вимоги і просив, крім зазначених позовних вимог, скасувати наказ № 77 від 29.06.06р., стягнути вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, заборгованість по заробітній платі за проведені у 2004 - 2005 навчальному році заміни 63 уроків, компенсацію за 20 днів невикористаних щорічних додаткових відпусток за 2004-2006 роки, заборгованість по заробітній платі за проведену позивачем у 2004 - 2006 навчальних роках позакласну роботу, заборгованість по заробітній платі за проведені ним у 2004 - 2006 навчальних роках спецкурси з фізичного виховання, невиплачену щорічну грошову винагороду за 2005 - 2006 навчальний рік в розмірі одного посадового окладу відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту», невиплачені у 2004 - 2006 навчальних роках дві щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу за кожний рік роботи відповідно ст. 57 Закону України «Про освіту», вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, невиплачені у 2004 - 2006 навчальних роках премії, а також відшкодувати моральну шкоду та понесені судові витрати.
Крім того, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок посадового окладу з 10-го тарифного розряду на 16-й, відповідно до вимог Інструкції № 102, та здійснити перерахунок заробітної плати та інших нарахувань, що зазначені в позовній заяві, зобов'язати відповідача провести розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням ним термінів її виплати, зобов'язати відповідача спростувати відомості, які порочать честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язати відповідача внести у списки, що надавалися ним в листопаді 2005р., лютому, травні та червні 2006 р. в БФМО - його прізвище на отримання грошової допомоги, які отримали інші вчителі, змінити резолютивну частину наказу № 144-2 від 16.11.06р., скасування наказів № 43 від 14.04.06р., № 53-К від 06.05.06р. та № 77 від 29.06.06р./ т.1 а.с. 42-47, 192-199, 237-242/.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1 визнав незаконними міри стягнення, що зазначені в п.35 розділу VI Правил внутрішнього розпорядку до Комунального закладу освіти «Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському Національному університеті», та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 78,38грн., відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2665 грн. і судові витрати.
Між тим суд першої інстанції залишив поза увагою і не вирішив питання щодо позовних вимог про стягнення з відповідача вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, скасування наказу № 77 від 29.06.06р., зміну резолютивної частини наказу № 144-2 від 16.11.06р., скасування наказів № 43 від 14.04.06р., № 53-К від 06.05.06р. та № 77 від 29.06.06р., зобов'язання відповідача спростувати відомості, які порочать честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання відповідача провести перерахунок посадового окладу з 10-го тарифного розряду на 16-й відповідно до вимог Інструкції № 102, та здійснити перерахунок заробітної плати та інших нарахувань, ніякої оцінки відносно обґрунтованості і відповідності закону по суті цих позовних вимог не зробив.
За таких обставин, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду не може залишатись в силі з цих підстав, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, відмовляючи взагалі в позовних вимогах щодо інших виплат, суд першої інстанції також ніякої оцінки відносно обґрунтованості і відповідності закону по суті цих позовних вимог не зробив.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішує справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на яку сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В підтвердження позовних вимог позивач заявляв клопотання щодо витребування доказів, зокрема журналів за 2005-2006 навчальні роки по проведенню спецкурсів, класні журнали відповідних класів, де позивач проводив уроки, за які йому відповідач не заплатив, тощо /а.с. 243-244/.
Однак, усупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України, суд належним чином доводи позивача і відповідача не перевірив, оцінки доказам, які позивач просив витребувати у сукупності з іншими доказами, не дав, хоча вони мають суттєве значення для визначення розміру заборгованості по заробітній платі та правильного вирішення спору.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня проголошення.
СУДДІ: