ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2018 рокусправа № 804/3944/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Юрко І.В.

судді: Білак С.В., Шальєва В.А.,

секретарі судового засідання Федосєєвій Ю.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №804/3944/17 (головуючий 1-ї інстанції Турлакова Н.В.) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 20.06.2017 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області №168 о/с від 22 травня 2017 року в частині звільнення його зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;

- поновити його на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області з 22 травня 2017 року;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, а саме: за період з 22 травня 2017 року по день ухвалення судом рішення про його поновлення на посаді;

- судові витрати, пов'язані із розглядом позову, а саме: судовий збір в сумі 1920 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 10000 гривень, покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки його звільнено під час перебування на лікарняному. Також, позивач вважає, що Дисциплінарним статутом ОВС України не передбачений такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції. Крім того, під час проведення службового розслідування, за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не конкретизовано які саме порушення Конституції України, законів України, та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також присяги поліцейського, службових обов'язків чи службової дисципліни ним порушено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що його звільнення відбулось в період його тимчасової непрацездатності. Крім того, дисциплінарне стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, на кладені на осіб рядового та начальницького складу, чкі тимчасово непрацездатні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Відповідач надав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в ОВС України з 28.05.2010 року по 06.11.2015 року та був прийнятий на службу в Національну поліцію України з 07.11.2015 року. Наказом ГУНП №352о/с від 09.12.2016 позивач призначений оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції з 09.12.2016 року.

17.05.2017 року до ГУНП в Дніпропетровській області надійшла інформація, щодо порушення вимог законодавства, допущених окремими поліцейськими Павлоградського ВП ГУНП від час проведення слідчих дій за кримінальним провадженням №12017040370000861 відкритим 27.03.2017 року за ознаками злочину, передбаченим ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України.

Наказом ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області «Про організацію проведення службового розслідування» №2048 від 17.05.2017 року призначено службове розслідування за вказаною інформацією.

За результатами службового розслідування, комісією прийнято висновок від 18.05.2017 року «Про результати службового розслідування», згідно якого вбачається, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що 17.05.2017 року відповідно до рапорту начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції Брандиса О.В. здійснення охорони місця проведення слідчих дій за кримінальним провадженням №12017040370000861 було доручено оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП: старшому лейтенанту поліції Сумаренку О.О. та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3. Зазначені поліцейські повинні були перебувати на поверховому майданчику сходів біля вхідних дверей до квартири, де проводився обшук.

Зі слів опитаного заступника начальника відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП капітана поліції Столярчука Д.А. після проведення слідчих дій його підлеглі доповіли про проведені заходи та участь під час проведення обшуку цивільних осіб. Окрім цього, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 проінформував його про погане самопочуття, а саме, біль у оці.

Також, відповідно до рапорту начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції Брандиса О.В. від 17.05.2017 року, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не перебував після несення служби у добовому наряді, службовому відрядженні та відпустці. Інших завдань від керівництва ВКП Павлоградського ВП ГУНП та Павлоградського ВП ГУНП старшому лейтенанту ОСОБА_3 надано не було, його місцезнаходження 17.05.2017 року упродовж робочого дня з 08.50 год. до 19.00 год. невідоме.

З метою з'ясування місцезнаходження ст.лейтенанта поліції ОСОБА_3 в той же день направлено запити про перебування останнього на лікарняному до медичних закладів міста Павлограда. Відповідно до листа КЗ «Павлоградська міська лікарня №4 ДОР» від 18.05.2017 року №1112, ОСОБА_3 звернувся до цілодобового травматологічного пункту зазначеного медичного закладу 17.05.2017 року о 17.30 год. з приводу побутової травми, зі слів хворого - впав на вулиці, пошкоджено зв'язку лівої ступні, попередній діагноз встановлено лікарем-травматологом ОСОБА_7.

Згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 18.05.2017 року, ОСОБА_3 протягом 16-18 травня 2017 року за медичною допомогою до зазначеного лікувального закладу не звертався. Також 19.05.2017 року у телефонній розмові зі співробітниками реєстратури Комунального закладу «Павлоградська міська лікарня №1» Дніпропетровської обласної ради встановлено, що ОСОБА_3 за медичною допомогою до вищевказаного лікувального закладу також не звертався.

За результатами вказаного службового розслідування, комісією було прийнято висновок з пропозицією: за порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту OBC України, пункту і частини і статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, порушенні пункту 3.1 розділу 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1.346, не повідомленні факту отримання тілесних ушкоджень безпосереднього керівника, відсутності на службі без поважних причин 17.05.2017 року з 9.00 до теперішнього часу, накласти на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п.2 Висновку).

18.05.2017 року згідно п.1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області №2067 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, порушенні пункту 3.1 розділу 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, не повідомленні факту отримання тілесних ушкоджень безпосереднього керівника, відсутності на службі без поважних причин 17.05.2017 року з 9.00 год. до теперішнього часу, накладено на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області №168о/с «По особовому складу» від 22.05.2017 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 звільнено з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції з 22.05.2017 року за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с.26).

Позивач не погодився з таким наказом відповідача та оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, через порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, відсутності на службі без поважних причин 17.05.2017 року з 9.00 год. до 18.00 год., а також відсутності у відповідача будь-якої інформації про перебування позивача на лікарняному станом на момент прийняття оскаржуваного наказу, а відтак звільнення позивача зі служби в поліції проведено з дотриманням вимог законодавства, з урахуванням результатів службового розслідування, проведеного у строки, порядок і спосіб, передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.

Порядок та умови проходження служби у органах поліції, притягнення до дисциплінарної відповідальності врегульовані Законом України «Про Національну поліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230.

Згідно пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п.9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» 23.12.2015 року №901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене в статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі по тексту - Дисциплінарний статут).

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом частини 2 цієї ж статті службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, дотриманням законності і статутного порядку.

Дисциплінарним проступком, у розумінні статті 2 Дисциплінарного статуту є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У відповідності до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст.7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

дотримуватися норм професійної та службової етики;

берегти державну таємницю;

у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;

стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;

постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;

сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;

виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;

берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Дисциплінарного статуту, за правилами частин 1, 3, 5, 6, 10 якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 року №230.

Згідно з п.2.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Як зазначалось вище, наказом ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області «Про організацію проведення службового розслідування» №2048 від 17.05.2017 року призначено службове розслідування за інформацією від 17.05.2017 року, якуа надійшла до ГУНП в Дніпропетровській області, щодо порушення вимог законодавства, допущених окремими поліцейськими Павлоградського ВП ГУНП від час проведення слідчих дій за кримінальним провадженням №12017040370000861 відкритим 27.03.2017 року за ознаками злочину, передбаченим ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України (а.с.63).

Так, за результатами вищевказаного вказаного службового розслідування комісією було встановлено, зокрема порушення ОСОБА_3 службової дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту OBC України, пункту і частини і статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, порушенні пункту 3.1 розділу 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1.346, не повідомленні факту отримання тілесних ушкоджень безпосереднього керівника, відсутності на службі без поважних причин 17.05.2017 року з 9.00 до теперішнього часу (а.с.95-100).

Посилання апелянта на ту обставину, що протягом дня 17.05.2017 року він виконував службові обов'язки, пов'язанні з виконанням завдань керівництва Павлоградського ВП ГУНП, колегія суддів до уваги не приймає та зазначає наступне.

Згідно рапорту начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції Брандиса О.В. від 17.05.2017 року, у вказаний день обшук, при якому був присутній позивач, було закінчено о 08.50, після чого старший лейтенант поліції ОСОБА_3 на робоче місце до Павлоградського ВП ГУНП не прибув. На зв'язок з керівництвом ВКП Павлоградського ВП ГУНП не виходив, про своє місцезнаходження не повідомляв. В рапорті також зазначено, що 17.05.2017 року ст.лейтенант поліції ОСОБА_3 не перебував після несення служби у добовому наряді, службовому відрядженні та відпустці. Інших завдань від керівництва ВКП Павлоградського ВП ГУНП та Павлоградського ВП ГУНП йому надано не було, його місцезнаходження 17.05.2017 року упродовж робочого дня з 08.50 год. до 19.00 год. невідоме. (а.с.90).

Оскільки ОСОБА_3 17.05.17 року упродовж робочого дня не відповідав на телефонні дзвінки керівництва Павлоградського ВП ГУНП, в той же день двічі: з 13.30 год. до 14.50 год. та з 15.40 год. до 18.50 год. за місцем його мешкання було здійснено виїзди. При цьому, впродовж вказаного часу відвідування позивач за місцем мешкання був відсутній, вхідні двері до квартири не відчинили, про що складено акт (а.с.91).

З метою з'ясування місцезнаходження ст.лейтенанта поліції ОСОБА_3 Павлоградським ВП ГУНП 17.05.2017 року направлено запити про перебування останнього на лікарняному до медичних закладів міста Павлограда. Відповідно до Листа КЗ «Павлоградська міська лікарня № 4 ДОР» від 18.05.2017 року №1112 ОСОБА_3 звернувся до цілодобового травматологічного пункту зазначеного медичного закладу 17.05.2017 року о 17.30 год., з приводу побутової травми, зі слів хворого - впав на вулиці, пошкоджено зв'язку лівої ступні, попередній діагноз встановлено лікарем-травматологом.

Вказані обставини зазначені у висновку службового розслідування.

Посилання апелянта у скарзі та його представника у судовому засіданні апеляційного суду на ту обставину, що ОСОБА_3 впродовж 17.05.2017 року виконував доручення слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо встановлення особи, яка скоїла крадіжку у роздягальні на території шахти «Дніпровська» пос.Тельмана Павлоградського району, а відтак він в цей день виконував службові обов'язки, колегія суддів оцінює критично та звертає увагу на таке.

Зазначене апелянтом доручення на проведення слідчих (розшукових) дій по вказаній кримінальній справі від 03.05.2017 року, визначало направлення матеріалів виконаного доручення до слідчого відділу до 11.05.2017 року (а.с.32).

Крім того, позивачем та його представником ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів виконання саме позивачем вказаного доручення, в тому числі і 17.05.2017 року (матеріали опитування свідків, огляду місця злочину, т.і.) та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Серед іншого, позивач як на підставу незаконності оскаржуваного наказу про його звільнення, посилається на ту обставину, що з 17.05.2017 року він знаходився на лікарняному.

Згідно тексту адміністративного позову ОСОБА_3 отримав особисто наказ про звільнення та висновок службового розслідування 19.05.2017 року в управлінні ГУНП під підпис.

Проте, позиваем зауважень на висновок щодо обставин відсутності за місцем служби 17.05.2017 року не подавав, про знаходження на лікарняному не повідомляв.

Таким чином, матеріалами службового розслідування підтверджено, що упродовж 17.05.2017 року з 9.00 год. до 18.00 год. позивач не перебував на робочому місці, не виконував службові обов'язки, при цьому про отримання тілесних ушкоджень та знаходження на лікарняному своєму керівництву не доповідав, доказів протилежного під час розгляду справи не надав.

Щодо посилання позивача на незаконність оскаржуваного наказу, оскільки його прийнято під час перебування на лікарняному, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно копії листа непрацездатності від 17.05.2017 року №517 виданого КЗ «ПЦПМСД» АЗПСМ без зазначення діагнозу, ОСОБА_3 у період з 17.05.2017 року по 26.05.2017 року включно перебував на лікарняному (а.с.33).

Колегія суддів критично оцінює вказаний документ, оскільки ані позивач, ані представник позивача не надали суду оригінал зазначеного листа непрацездатності.

Згідно довідок ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області №6043/ВД3 від 16.08.2018 року, №18/4124 від 20.08.2018 року та довідки Павлоградського відділу поліції №51/731-395 від 15.08.2018 року з рапортами (заявами) про інформування щодо знаходження на лікарняному у 2017 році не звертався, листки непрацездатності з приводу хворобу за 2017 рік не надавав (а.с.226, 227, 228).

Вказані обставини апелянтом та його представником не спростовані та не оскаржуються.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що оригінал зазначеного вище лікарняного листа знаходиться у позивача та останній його на реалізацію та як доказ знаходження на лікарняному у визначеий в листі період за місцем служби не подавав.

Зазначене дає підстави суду апеляційної інстанції визначити наявну в матеріалах справи копію листа непрацездатності визнати неналежним доказом у справі та не приймати його до уваги.

Крім того, позивачем та його представником не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції доказів повідомлення ним у будь-який спосіб керівництва про знаходження на лікарняному з 17.05.2017 року аж до дня звільнення з посади, та після звільнення посади, надання у передбачений законом спосіб лікарняного листа, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, позивачем було порушено вимоги п.2.6 Порядку звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого вказівкою МВС України від 29.01.2004 року № 851/Пв, відповідно до якого ОСОБА_3 рапортом протягом 1 доби про лікування безпосереднього начальника не повідомляв, та листки непрацездатності з приводу своєї хвороби не надавав, що підтверджується зазначеними вище довідками відповідача, та не заперечується апелянтом та його представником.

Крім того, позивачем в порушення п.2.13 Порядку звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, після проходження лікування не було надано відповідачу оригінал листа непрацездатності, що також не спростовується та не заперечується апелянтом та його представником.

Оцінюючи зазначені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про неповідомлення ОСОБА_3 свого безпосереднього керівника про знаходження на лікарняному (якщо таке мале місто), відсутності у відповідача будь-якої інформації про перебування позивача на лікарняному станом на момент прийняття оскаржуваного наказу, а відтак відсутності позивача на службі без поважних причин 17.05.2017 року з 9.00 год. до 18.00 год., що було встановлено висновком службового розслідування.

Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Перелік видів дисциплінарних стягнень наведено у статті 12 Дисциплінарного статуту, за приписами якої на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Судом першої інстанції встановлено, що за фактом скоєння позивачем дисциплінарного проступку було проведено службове розслідування, за результатами якого обставини його скоєння знайшли своє підтвердження, тому у керівника ГУ Національної поліції в Дніпропетровські області були наявні підстави для видання наказу №2067 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» від 18.05.2017 року (в частині, що стосується ОСОБА_3О.), який в подальшому було реалізовано шляхом видання наказу ГУ Національної поліції в Дніпропетровські області від 22.05.2017 року №168о/с, згідно якого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 звільнено з поліції (а.с.101-102, 107).

Вказані накази видані уповноваженою особою у передбаченому законом порядку, при цьому обраний вид дисциплінарної відповідальності відповідає тяжкості та обставинам проступку, відношенню позивача до нього, тому відсутні підстави для визнання протиправним наказу ГУ Національної поліції в Дніпропетровські області від 22.05.2017 року №168о/с.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем вчинено негідну поведінку проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу.

Виходячи з того, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача зі служби в поліції є правомірним, то позовні вимоги про поновлення його на посаді та зобов'язання відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу, які є похідними вимогами, не підлягають задоволенню.

Крім того, як зазначалось вище, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Предметом даного позову є оскарження ОСОБА_3 наказу ГУНП в Дніпропетровській області №168о/с «По особовому складу» від 22.05.2017 року про звільнення його з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції з 22.05.2017 року. Оскаржуваний наказ у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» виданий на реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного наказом ГУНП в Дніпропетровській області №2067 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» від 18.05.2017 року.

Натомість, позивачем наказ ГУНП в Дніпропетровській області №2067 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» від 18.05.2017 року в частині щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не оскаржується.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

За приписами пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №804/3944/17 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №804/3944/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва