Апеляційний суд Рівненської області

_____________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

       судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів – Єремейчука С.В., Іващука В.Я.,

з участю: секретаря – Міщук Л.А.,

прокурора – Марути Р.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальні провадження № 12017180110000212, внесене в ЄРДР 03 квітня 2017 року, № 12016180110000578, внесене в ЄРДР 13 жовтня 2017 року, № 12018180110000038, внесене в ЄРДР 22 січня 2018 року за апеляційною скаргою заступника прокурора Рівненської області Сидора О.І. на вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня 2018 року

стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст.89 КК України, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_11, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст. 185  КК України і призначено йому покарання:

       - за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

       - за ч.3 ст.185 України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (місяці);

       - за ч.3 ст.185 України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість)  місяців;

       - за ч.3 ст.185 України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

        На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку у 2 (два) роки, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

         Ухвалено іспитовий строк обвинуваченому обчислювати з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

               На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку у 1 (один) рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

         Ухвалено іспитовий строк обвинуваченому обчислювати з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_4, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

               На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку у 1 (один) рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

         Ухвалено іспитовий строк обвинуваченому обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов представника виробничого підрозділу "Сарненська дистанція колії" Регіональної філії "Львівська Залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 ?  задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5) Регіональна філія "Львівська залізниця", Виробничий структурний підрозділ "Сарненська дистанція колії" – 927 грн. 98 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5) Регіональна філія "Львівська залізниця", Виробничий структурний підрозділ "Сарненська дистанція колії" – 927 грн. 98 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5) Регіональна філія "Львівська залізниця", Виробничий структурний підрозділ "Сарненська дистанція колії" – 927 грн. 98 коп.

Вирішено питання щодо речових доказів по справі

За вироком суду на початку жовтня 2016 року, в денну пору доби, ОСОБА_2 прийшовши до господарства ОСОБА_5, що в м. Дубровиця, по вул. Миру, 26, Рівненської області шляхом зриву навісного замка, проник до підсобного приміщення, звідки викрав 1 чавунну батарею та близько 5 кг скрученого металевого дроту, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 217 грн. 05 коп.

Крім цього, ОСОБА_2, в грудні місяці 2016 року, знову прийшовши до господарства ОСОБА_5 шляхом зриву навісного замка, проник до підсобного приміщення, звідки викрав 10 металевих труб та чавунну плиту з кільцями, у результаті чого спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1116 грн.

Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_2, 30 травня 2017 року приблизно о 15 год., прийшов до господарства ОСОБА_5 шляхом вільного доступу, намагався викрасти чотири металевих листи, однак, не вчинив всіх дій, які він вважав необхідними для доведення даного злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був виявлений власником господарства.

Окрім того, 31 березня 2017 року, приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_3  за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зайшовши на територію залізничної станції «Дубровиця», перебував неподалік санітарно-побутового блоку та слідкував за тим, чи ніхто за ними не спостерігає, а ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4, шляхом перелізання через огорожу та зриву замка, проникли до господарської споруди, звідки викрали домкрат ДК-20, вартістю 9696 грн., 2 рейкошліфувальні верстати МРШ, загальною вартістю 29694 грн. та кабель АК-30 вартістю 2319,97 грн., спричинивши виробничому підрозділу «Сарненська дистанція колії» РФ «Львівська залізниця» матеріальної шкоди на загальну суму 41709 грн. 97 коп.

В грудні місяці 2017 року, ОСОБА_2, шляхом відчинення дверей, проник до будинку ОСОБА_6, що в місті Дубровиця, по вул. Березовій, 30, звідки викрав мобільний телефон марки «Fly FS454» (вартістю 950 грн. згідно висновку експертного заключення з оцінки рухомого майна).

У поданій апеляційній скарзі прокурор Сидор О.І. не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, кримінально-правову оцінку їх діянь, вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_2 підлягає зміні у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки судом першої інстанції тричі призначено покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України. Вказує, покликаючись на ст. 374 КПК України, ст. 70 КК України, що за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Просить вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня 2018 року стосовно ОСОБА_2 змінити в частині призначеного покарання. Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки та покласти обов’язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих для них злочинів за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації їх дій за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, відповідно, в апеляційній скарзі не оскаржується.

Разом з тим, як правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, при призначенні ОСОБА_2 покарання судом першої інстанції, було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

З матеріалів даних кримінальних проваджень вбачається, що ОСОБА_2 вчинив тотожні злочини, а саме злочинні дії обвинуваченого мали місце на початку жовтня 2016 року, в грудні 2016 року, 31 березня 2017 року, в грудні 2017 року, які охоплюються єдиною правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 185 КК України за всіма епізодами крадіжок (таємне викрадення чужого майна), поєднаних з проникненням у житло (приміщення), в тому числі і повторно та за попередньою змовою групою осіб, а не за кожен із них окремо, оскільки вони підпадають під дію однієї і тієї ж частини статті закону України про кримінальну відповідальність і повторної кваліфікації не потребують. Події інкримінованого ОСОБА_2 злочину за ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, мали місце 30 травня 2017 року.

Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачена однією частиною статті Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 33 КК України сукупністю злочинів є вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статі Особливої частини цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта – як готування до злочину чи замах на нього.

Однак судом першої інстанції дані вимоги закону не враховані належним чином.

Як слушно зауважує прокурор, суд першої інстанції тричі призначив покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України за окремими епізодами, які не підлягають окремій кваліфікації та є неприпустимим такий порядок призначення покарання.

Тому, наведені в апеляційній скарзі прокурора твердження щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність є слушними та знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду кримінальних проваджень.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.

Відповідно до ст.ст. 409, 408 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни вироку, якщо це не погіршує становище обвинуваченого.

З доводів апеляційної скарги прокурора, що підтверджено прокурором і при апеляційному перегляді оскаржуваного вироку, вбачається, що вид та міра призначеного покарання ОСОБА_2, звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки, не оскаржується, відповідно, в апеляційній скарзі не ставиться питання, що призводить до погіршення становища обвинуваченого.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_2 в частині призначення покарання підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413, 418, 419 КПК України,  колегія  суддів, ?

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області Сидора О.І. на вирок  Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня  2018 року задовольнити.

Вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня  2018 року стосовно ОСОБА_2 в частині призначення покарання змінити.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 (два) роки та покласти обов’язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня  2018 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

О.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Іващук