ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Кафарський В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/6287/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 809/694/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2018р. позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 868 від 19.10.2017 р. «Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо встановлення опіки та призначення опікуна» та зобов'язати вчинити необхідні дії з метою розгляду заяви про встановлення опіки та призначення опікуном.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились хоча, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Згідно ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

30.01.2017 р. ОСОБА_2 звернулась до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про встановлення над нею опіки та призначити опікуном ОСОБА_3 (а.с.11).

До заяви позивач долучила копії документів: свідоцтво про народження, довідку з протоколу ЛКК № 4, довідку про склад сім'ї, письмовий переклад трудового договору ОСОБА_3, письмовий переклад рішення про надання дозволу на тимчасове проживання, виписку з протоколу ЛКК від 04.10.2016 р., довідку про отримання допомоги від 05.10.2016 р., заяву ОСОБА_3 (а.с. 11 ). Проте, отримала письмову відмову від 23.02.2017 р. ( а.с. 28 )

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 р. у справі № 876/8773/17 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: Постанову Івано-Франківського міського суду від 17.07.2017р. у справі № 344/5303/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення над нею опіки та зобов'язав в місячний термін розглянути заяву щодо встановлення опіки та призначення опікуном ОСОБА_3 (а.с. 9 )

19.10.2017 р. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області № 868 «Про розгляд заяви щодо встановлення опіки та призначення опікуна» відмовлено. (а.с. 8 )

Відповідно до ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

ст. 61 Цивільного кодексу України передбачено, що встановлення опіки та піклування саме органом опіки та піклування, можливе тільки над малолітньою особою та піклуванням над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених ч.1, ч.2 ст. 60 цього кодексу. (судом)

Тобто, призначення опікуна віднесено до виключної компетенції суду.

Тому, встановлення опіки та піклування, над повнолітніми особами відбувається в порядку ст.ст. 58, 59 Цивільного кодексу України, лише у випадку визнання їх недієздатними, або обмежено дієздатними.

Згідно ст.ст. 36,39 Цивільного кодексу України недієздатною або обмежено дієздатною може бути фізична особа, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати ( або не здатна усвідомлювати ) значення своїх дій та (або) керувати ними.

Розділом 2 Цивільного кодексу України регулюються правовідносини щодо визнання особи недієздатною ( обмежено дієздатної ).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не визнана в судовому порядку недієздатною особою або обмежено дієздатною.

Із змісту п. 4 Положення про опікунську раду виконавчого комітету міської ради, яке затверджене рішенням виконавчого комітету міської ради від 13.02.2014 р. № 59 на Департамент соціальної політики виконкому міської ради покладені обов'язки щодо ведення справ опіки та піклування, підготовка матеріалів на засіданні опікунської ради, ведення обліку недієздатних громадян та призначених судом опікунів, захист їх інтересів в суді, виконання прийнятих рішень опікунською радою та ведення нагляду за діяльністю опікунів.

За таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, суб'єкт владних повноважень в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Призначення опікуна над повнолітньою особою віднесено до виключної компетенції суду а не органу опіки та піклування.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 809/694/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя Р.М. Гулид

Суддя В.З. Улицький

Постанова складена в повному обсязі 06.09.2018 року.