АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_________________________

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 753/15820/17 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Вовк Є.І.

07 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК Українив м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, штрафу та трьох процентів річних,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ТОВ «Сучасний факторинг» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача борг в сумі 19 363,36 грн., штрафу 1 200 грн., збитки від інфляції 5 685,08 грн., 3% річних 1 645,88 грн. та 1600 грн. судового збору.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2018 повернуто позовну заяву.

В апеляційній скарзі ТОВ «Сучасний факторинг» просить ухвалу скасувати та постановити нову про направляння справи до суду першої інстанції для розгляду. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги обставини викладені у поданій заяві позивачем на виконання ухвали суду від 13.09.2017.

Зазначає, що у позивача відсутні відомості щодо засобів зв'язку з відповідачем, Додаткова угода від 09.10.2013 та Генеральний договір відступлення права вимоги були складені на російській мові відповідно до п. 2 ст. 18 Закон України «Про засади державної мовної політики». Вказує, що надана копія довіреності на представництво інтересів позивача засвідчена у визначеному законом порядку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7520/2018

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом м. Києва.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви позивачем не були усунуті в повному обсязі.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України (в редакції, що діяла на час подання позовної заяви), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 119 і120цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2017 року ТОВ «Сучасний факторинг» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача борг в сумі 19 363,36 грн., штрафу 1 200 грн., збитки від інфляції 5 685,08 грн., 3% річних 1 645,88 грн. та 1600 грн. судового збору (а. с. 1-11). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.09.2017 залишено без руху позовну заяву й надано строк для виправлення недоліків. Вказано, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, а саме: не вказано повного найменування позивача щодо визначення його організаційно-правової форми; не вказано номеру засобу зв'язку відповідача; до суду надано копію додаткової угоди щодо відступлення права вимоги, яка укладена з ООО «Современный факторинг» і обґрунтування щодо цього відсутнє, при цьому, вказана угода викладена російською мовою (як і генеральний договір) без надання перекладу та відповідної легалізації, і обґрунтування цього також відсутнє (а. с. 15).

На виконання ухвали суду представником ТОВ «Сучасний факторинг» подано лист, в якому повідомлено про неможливість вказати засобів зв'язку відповідача, у зв'язку із її відсутністю у позивача. Зазначено, що Додаткова угода від 09.10.2013 та Генеральний договір відступлення права вимоги від 01.06.2012 було складено на російські мові відповідно до п. 2 ст. 18 Закон України «Про засади державної мовної політики», норми якого діяли на час підписання відповідних документів, а їх переклад та відповідна легалізація призведе до значних додаткових витрат позивача, затягування вирішення спору у часі, збільшення на відповідні суми ціни позову (а. с. 19).

Відповідно до вимог пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2від 12.06.2009 позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119,120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України, при залишенні позову без руху, позивачу надається п'ять днів для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали про залишення позову без руху.

Враховуючи, що ТОВ «Сучасний факторинг» у встановлені законодавством строки надав до суду заяву про усунення недоліків позову, висновки суду першої інстанції щодо визнання позовної заяви неподаною, колегія вважає неправильними.

Матеріали справи свідчать, що на виконання ухвали суду від 13.09.2017, ТОВ «Сучасний факторинг» вказав ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України для визначення судом організаційно-правової форми позивача та зазначив про відсутність можливості надання суду номеру засобів зв'язку ОСОБА_1 за відсутності даної інформації у товариства.

Відповідно до ст. 7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (в редакції, що діяла на час подання позовної заяви), судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Відповідно до ч. 2 ст. 18 даного Закону в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

Таким чином, чинним законодавством на момент звернення до суду із позовною заявою була передбачена можливість укладення, у даному випадку, Додаткової угоди від 09.10.2013 та Генерального договору відступлення права вимоги від 01.06.2012 на російській мові та не передбачалося необхідності перекладу останніх на українську мову.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Сучасний факторинг» надано заяву на усунення недоліків лише в одному примірнику та не додано її копії для всіх учасників справи.

Разом з тим, у вищевказаній нормі права встановлена вимога щодо надання копій позовної заяви для учасників справи, а не заяви, яка надходить до суду від сторони на усунення недоліків, що не може бути підставою для повернення позовної заяви.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що до позовної заяви не додано оригіналу довіреності на підтвердження повноважень представника позивача та копії завіреної підписом уповноваженої на це особи, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Згідно п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням.

Встановлено, що до позовної заяви ТОВ «Сучасний факторинг» додано довіреність від 26.10.2015 на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти в інтересах товариства, зокрема з правом подання позову, підписаної Генеральним директором ОСОБА_2 із проставленою печаткою.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є у вільному доступі в мережі Інтернет, ОСОБА_2 є особою, яка обрана (призначена) до органу управління юридичної особи, уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

За наведеного, суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про те, що додана до позовної заяви копія довіреності не є належним документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2

Крім того, суд не позбавлений можливості при розгляді справи в суді першої інстанції оглянути оригінал довіреності на відповідність поданої копії разом з позовною заявою.

На вищевикладене, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов висновків з порушенням норм процесуального права та не в повному обсязі дослідження матеріалів справи.

За наведеного, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезгадана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк