АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 вересня 2018 року

м. Харків

справа № 627/1050/17

провадження № 22ц/790/3010/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Овсяннікової А.І., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

ім'я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року в складі судді Вовк Л.В.,

у с т а н о в и в:

08 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області та просила:

- поновити строк звернення до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування;

- визнати за нею право на земельну частку (пай) в розмірі 5,04 умовних кадастрових гектарів із невитребуваних земельних часток (паїв) по КСП «Україна», розташованих на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району за межами населених пунктів, право на яку мав її батько ОСОБА_2 під час розпаювання земель КСП «Україна», в порядку спадкування за законом.

Позов мотивовано тим, що її батько ОСОБА_2 в 1985 році був прийнятий в члени колгоспу «Україна». Під час розпаювання земель КСП «Україна» в 1995 році батька помилково не включили до списку - додатку до Державного акту на право колективної власності на землю. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Оскільки після смерті батька не залишилося спадкового майна, до нотаріальної контори для прийняття спадщини вона не зверталася. Про те, що є спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай), як члена КСП «Україна», позивач дізналась лише у вересні 2017 року. Вважає, що вона як спадкоємець першої черги має право на земельну частку (пай), однак вирішити це питання в позасудовому порядку неможливо.

Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області позов не визнала, в поданому 22 січня 2018 року відзиві просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Відзив мотивовано тим, що позивачем не надано жодного підтвердження, що на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 КСП «Україна» спадкодавець був членом КСП, як це передбачено Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95. Відповідно до довідки Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15 вересня 2017 року № 155/145-17, ОСОБА_2 до списку - додатку до Державного акту включений не був.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що її батько ОСОБА_2 на час отримання КСП «Україна» Державного акту на право колективної власності на землю був його членом. В списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) до вказаного Державного акту ОСОБА_2 включений не був, сертифікат, який посвідчує право на земельну частку (пай) на його ім'я не видавався, докази того, що він набув право на земельну частку (пай) за життя відсутні. Отже, за таких підстав у батька позивача право на земельну частку (пай) за життя не виникло, а тому це право не увійшло і до складу спадщини, яку могла прийняти позивач, внаслідок чого спадкування цього майна є неможливим, оскільки спадкоємці не можуть успадкувати те, що не належало спадкодавцю.

19 квітня 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на підстави передбаченні статтею 376 ЦПК України, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано всі докази, які мають істотне значення для справи, зокрема суд посилається лише на архівну довідку Краснокутської РДА від 26 вересня 2017 року № 01-36/200, відповідно до якої з 26 серпня 1985 року її батько прийнятий в члени колгоспу; в рішенні взагалі не враховано факт членства ОСОБА_2 в КСП «Україна», що доведено належними та допустимими доказами; вона є спадкоємцем першої черги після смерті батька та має право на все майно померлого, в тому числі на право на земельну ділянку (пай), яке її батько не отримав через помилкове невключення в список - додаток до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого КСП «Україна».

24 травня 2015 року ОСОБА_3 - представник Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що у разі встановлення судом апеляційної інстанції факту невключення інформації, що має суттєве значення для вирішення справи, РДА не заперечує щодо задоволення позовних вимог за умов встановлення факту передчасного висновку суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Матеріали справи свідчать, що батько позивача - ОСОБА_2 працював в колгоспі «Україна» з 1979 року по 1990 рік на посаді тракториста. 26 серпня 1985 року прийнятий в члени колгоспу. Дані про виключення з членів колгоспу з 1985 року по 1990 рік відсутні, про що свідчить архівна довідка Краснокутської РДА від 26 вересня 2017 року (а. с. 10 -11).

В архівній довідці Краснокутської РДА від 06 березня 2018 року № 01-31/13 вказано, що згідно з рішенням зборів уповноважених членів колгоспу від 23 жовтня 1991 року колгосп «Зоря комунізму» був перейменований в колгосп «Україна».

Відповідно до статуту КСП « Україна», прийнятого на зборах уповноважених пайовиків КСП «Україна» 19 грудня 1992 року, КСП «Україна» є правонаступником вищевказаного колгоспу «Україна».

Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 виданий КСП «України» 13 листопада 1995 року.

Згідно з довідкою Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_2 не включений до списку - додатку до Державного акту на право колективної власності на землю по КСП «Україна» Пархомівської сільської ради серії НОМЕР_1 від 13 листопада 1995 року (а. с. 9).

В документах архівного фонду КСП «Україна» у книгах протоколів зборів уповноважених членів колгоспу дані про виключення з членів КСП «Україна» гр. ОСОБА_2 за період з 1990 року по 1995 рік відсутні, що підтверджується довідкою Архівного відділу Краснокутської РДА (а. с. 35).

Членство в КСП зберігається за особами, які тимчасово вибули з підприємства у випадках: служби в армії, в разі обрання на виборні посади в органах державного управління; вступу на навчання з відривом від виробництва за направленням підприємства; направлення на роботу на інші підприємства, в міжгосподарські підприємства і організації, в промисловість або інші галузі народного господарства на строк, установлений правлінням підприємства. Членство в КСП зберігається також за пайовиками, які припинили роботу через старість або інвалідність, за умов їх постійного проживання на території сільської ради (розділ 2 пункт 6 Статуту) (а. с. 49-61).

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ Президента) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Отже, для набуття права на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства особа повинна бути членом такого підприємства та мати необхідний обсяг правоздатності на день видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю і, відповідно, для спадкування такого права воно має існувати у спадкодавця на день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції надана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими доказами, висновки суду відповідають обставинам справи.

Доказів того, що ОСОБА_2 після ліквідації колгоспу «Україна» набув членство в КСП «Україна» матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 06 вересня 2018 року.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді А.І. Овсяннікова

Р.М. Піддубний