Справа № 22ц-2937/2008

    Головуючий 1-й інстанції: Толстих О.В.

Категорія    

Доповідач: Борисов Є.А.

УХВАЛА

Іменем України

5 серпня 2008 року  Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.

при секретарі: Пономарьовій О.І. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29 травня 2008 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України

встановила:

Ухвалою судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29 травня 2008 року було відмовлено в відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту його постійного проживання на території України з 1990 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначену ухвалу скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі за його заявою про встановлення факту постійного проживання в Україні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи в відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту його постійного проживання на території України, суд виходив з того, що Законом України «Про громадянство України» передбачений спеціальний порядок встановлення належності до громадянства України і це питання вирішується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, а тому заява не підлягає розгляду судом в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (1636-12) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно з п.п. 8 та 9 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України , затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001

року № 215 для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає такі документи: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР; в) рішення суду, яке підтверджує факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання на території України на зазначену дату, подає такі документи: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР; в) рішення суду, яке підтверджує факт проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Таким чином, зазначеним Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства для встановлення належності до громадянства України передбачено подання саме судового рішення, яке підтверджувало б факт проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що в даному випадку ухвала судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29 травня 2008 року підлягає скасуванню, а питання щодо можливості відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 підлягає передачі на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, оскільки судом було порушено порядок вирішення вказаного питання.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29 травня 2008 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття чи відмови у відкритті провадження у справі у встановленому законом порядку.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.