АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1129/18  Справа № 208/5555/18   Слідчий суддя -  ОСОБА_1  Суддя-доповідач -               ОСОБА_2  

У Х В А Л А 

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ 

07 вересня 2018 року                      м. Дніпро

   Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 

за участю секретаря судового засідання : ОСОБА_5 ,    

прокурора : ОСОБА_6 ,

захисника : ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного: ОСОБА_9 ,

потерпілого: ОСОБА_10 ,

представника потерпілого: ОСОБА_11 , 

слідчого: ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_10 , прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 серпня 2018 року, щодо:

    ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кам`янське, маючого вищу освіту, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 

- підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.3 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційнійскарзі потерпілий просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Обґрунтовуючи свою позицію в апеляційній скарзі потерпілий зазначає, що обраний запобіжний захід є занадто м`яким та таким, що не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. На думку потерпілого підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення зухвало та проти громадської безпеки порушуючи загальні правила поведінки. 

В апеляційнійскарзі прокурорпросить скасуватиухвалу суду першої інстанції та постановити нову якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення суми застави.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції клопотання слідчого визнано обґрунтованим та обрано відносно ОСОБА_9 , який підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122. ч.3 ст.296 КК України, запобіжний захід вигляді тримання під вартою. Однак суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 35 540 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор наголошує, що згідно КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.

Апелянт в апеляційній скарзі наголошує, що під час досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 спільно з дружиною та дітьми не мешкає, не має постійного місця роботи, обґрунтовано, з визначенням його ролі і місця, підозрюється у вчиненні із застосуванням насильства, середньої тяжкості кримінальних правопорушень за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, а також наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_9 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому до нього неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, кримінальне правопорушення підозрюваним ОСОБА_9 вчинене ззастосуванням насильствадо потерпілого,а томувраховуючи обставинисправи,особу підозрюваного,його зухвалуроль увчиненні злочину,характер і соціальний інтерес даного кримінального правопорушення, наявності заяви в.о. головного лікаря «Кам`янська міська лікарня №7»ДОР» щодо здійснення психологічного тиску на потерпілих та свідків зі сторони ОСОБА_9 та його оточення, після вчинення останнім кримінального правопорушення,прокурор вважає, що положення ч.4 ст 184 КПК України унеможливлює застосування застави до ОСОБА_9 та є неприпустимим з огляду на характер вчиненого ним кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 серпня 2018 року застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.3 ст. 296 КК України, ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 жовтня 2018 року, визначено розмір застави - 35 540 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч.3 ст. 296 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме показаннями потерпілих та свідків, протоколами впізнання підозрюваного, актом СМЕ № 860 від 16.08.2018 року.

На переконання суду, надані слідчим докази доводять наявність відносно ОСОБА_9 обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч.3 ст. 296 КК України, та наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, що підозрюваний не має постійного офіційного місця роботи, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному проваджені, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, тобто перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного та його захисників, які просили апеляційні скарги потерпілого та прокурора залишити без задоволення, доводи потерпілого та його представника, які наполягали на своїй апеляційній скарзі та прокурора та просили ухвалу суду скасувати, постановивши нову, якою обрати запобіжний захід без визначення розміру застави, доводи прокурора який просив задовольнити апеляційну скаргу потерпілого та прокурора та скасувати ухвалу суду першої інстанції обравши запобіжний захід без визначення розміру застави, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційних скарг підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з клопотання слідчого, 15.08.2018 року, приблизно о 10.30 годині, ОСОБА_9 , разом зі своїми знайомими, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , та іншими невстановленими в ході досудового розслідування чоловіками прийшли до кабінету завідувача гнійно-септичного відділення КЗ «Кам`янська міська лікарня № 7»ДОР», розташованого по вул. С. Слісаренко, 3 в м. Кам`янське на четвертому поверсі, де у той момент також перебував завідувач гнійно-септичного відділення КЗ «Кам`янська міська лікарня №7»ДОР» ОСОБА_10 . Перебуваючи у вищевказаному кабінеті ОСОБА_9 почав висловлювати ОСОБА_10 претензії з приводу його професійної діяльності, пов`язані, на думку ОСОБА_9 , з неналежним виконанням ОСОБА_10 своїх професійних обов`язків. У цей момент до кабінету ОСОБА_10 зайшли завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії КЗ «Кам`янська міська лікарня №7»ДОР» ОСОБА_18 та лікар-хірург гнійно-септичного відділення КЗ «Кам`янська міська лікарня №7»ДОР» ОСОБА_19 .

ОСОБА_9 , перебуваючи у вказаний час у вказаному місці, переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у побуті, з метою самоутвердження, прагнучи протиставити себе суспільству, продовжив висловлювати ОСОБА_10 претензії у грубій формі, із застосуванням нецензурної лайки, при цьому, зухвало демонструючи предмет схожийна ніж,який вінутримував усвоїй руці. На вислови та дії ОСОБА_9 , ОСОБА_18 почав робити йому зауваження, однак ОСОБА_9 , ігноруючи вимоги ОСОБА_18 , продовжував свої протиправні дії, що виражалися у образах ОСОБА_10 , а також погрожував застосуванням фізичного насильства відносно ОСОБА_10 , при цьому, зухвало продемонструвавнаявний приньому предметсхожий напістолет, направивши такий у бік ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , тим самим проявляючи неповагу до існуючих норм поведінки. 

Після цього, ОСОБА_10 , з метою уникнення продовження конфліктної ситуації, вирішив залишити приміщення свого кабінету, у зв`язку із чим пройшов до дверей, де в той момент знаходився ОСОБА_9 , і намагався вийти з кабінету, однак ОСОБА_9 , перегородив йому шлях і тим самим не дав змоги залишити приміщення кабінету. Далі, ОСОБА_9 , переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,цілковито усвідомлюючи протиправність та небезпечні наслідки своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у побуті, з метою самоутвердження, діючи із особливою зухвалістю, яка виразилася у застосуванні фізичного насильства до ОСОБА_10 , використовуючи малозначимий привід, почав умисно наносити ОСОБА_10 множинні удари руками по голові та тулубу. В цей час ОСОБА_18 намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_9 , однак останній, ігноруючи вимоги ОСОБА_18 щодо припинення своїх протиправних дій, відштовхнув останнього, тим самим застосувавши до нього опір, при цьому продовжив наносити ОСОБА_10 тілесні ушкодження. Результатом протиправних дій ОСОБА_9 стало те, що згідно довідки виданої в.о. головного лікаря КЗ «Кам`янська міська лікарня № 7»ДОР» № 01-17/1037-18 від 15.08.2018 року в період часу з 10.30 до 13.20 годин була зупинена діяльність гнійно-септичного відділення та заплановане на 15.08.2018 року на 10.30 годині завідувачем гнійно-септичного відділення КЗ «Кам`янська міська лікарня № 7»ДОР» ОСОБА_10 оперативне втручання хворій ОСОБА_20 , 1941 р.н.  ампутація правої нижньої кінцівки на рівні дистальної третини стегна (діагноз  гангрена правої нижньої кінцівки) у зв`язку з нанесенням йому тілесних ушкоджень в результаті хуліганських дій ОСОБА_9 було фактично розпочато о 13.20 годині іншим хірургом ОСОБА_19 , який був залучений позачергово.

В результаті протиправних дій ОСОБА_9 , потерпілому ОСОБА_10 спричиненні тілесні ушкодження, згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 860 від 16.08.2018, у вигляді тупої травми грудної клітини з переломом 8,9 ребер ліворуч, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних пошкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров`я більше 21 дня; синці на голові, обличчі, шиї, які виникли внаслідок дії тупого твердого предмета (предметів), ступінь тяжкості яких буде оцінено по закінченню лікування; синця на правому передпліччі  відносяться до легких тілесних ушкоджень, яке має незначні скороминущі наслідки.

16 серпня 2018 року у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, ОСОБА_9 затримано та 17 серпня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122 та ч.3 ст. 296 КК України. 

На виконання вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 від 15.08.2018 року (а.п.7); протоколами допиту свідків: ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 (а.п.9,10,13-16); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 (а.п.11,23), протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16 серпня 2018 року (а.п.25-30), актом судово-медичного дослідження № 860 від 16.08.2018 року.

Вище перелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень інкримінованих йому органом досудового розслідування.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 10.08.1990 р., «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р.) вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Надані стороною обвинувачення докази та обставини злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень передбачених, ч.1 ст.122, ч.3 ст.296 КК України, а також про наявність передбачених п. 1 та. 3 ст. 177 КПК України ризиків  переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків, покази яких було взято за основу при оголошенні підозри; іншим чином перешкоджати проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Однак, на думку колегії суддів, при прийнятті оскаржуваного рішення слідчим суддею не в повній мірі враховано вимоги ст. 183 КПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1)щодо злочину,вчиненого іззастосуванням насильстваабо погрозоюйого застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_9 вчинив кримінальні правопорушення за ч.1 ст. 122 та ч.3 ст. 296 КК України, вчиненого із застосуванням насильства відносно потерпілого ОСОБА_10 та погрозою застосувати ніж та пістолет.

Висновок слідчого судді про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеною сумою застави підозрюваному, колегія суддів вважає занадто м`яким, оскільки в судовому засіданні прокурором надано пояснення, що відносно підозрюваного передано ще один обвинувальний акт до суду, крім того при дослідженні службових характеристик ОСОБА_9 при проходженні військової служби гранатометником у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) підозрюваний характеризується вкрай негативно:був занесений до списків військо службових, які самовільно залишили частину в кінці травня 2014 року та при проходженні служби, саме ОСОБА_9 був підбурювачем масових заворушень у травні 2014 року.

Застосовуючи практику ЄСПЛ, слід погодитися з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Враховуючи, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, тобто тримання під вартою завжди буде виправдано незважаючи на існування презумпції невинуватості, якщо його вимагають справжні інтереси суспільства, які переважають над інтересами забезпечення поваги до особистої свободи.

Оскільки слідчим доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки при апеляційному розгляді потерпілим було заявлено про погрози зі сторони підозрюваного, що певною мірою дає підстави потерпілому та прокурору просити про забезпечення охорони інтересів потерпілого та позбавлення підозрюваного можливості впливати на потерпілого та свідків, тобто ухвалити рішення з урахуванням вимог п. 1 ч.4 ст. 183 КПК, оскільки суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою застосування насильства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід скасувати, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу задовольнити, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 строком до 13 жовтня 2018 року, без визначення розміру застави

Керуючись ст.ст. ч.4ст.183,405, 407,422КПК України, п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_10 , прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_6  задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Заводськогорайонного судум.Дніпродзержинська від17серпня 2018року,щодо ОСОБА_9 про обраннязапобіжного заходутримання підвартою, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 задовольнити, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 строком до 13 жовтня 2018 року, без визначеннярозміру застави. 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

______________ _____________ ______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4