Справа № 306/2018/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 вересня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Бисаги Т.Ю.,

за участі секретаря - Пилип Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Свалявського районного суду від 30 січня 2018 року (головуючий суддя Жиганська Н.М.) у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (після зміни назви - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», далі - Банк) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 22282,53 грн. Позов мотивовано тим, що згідно договору б/н від 16.01.2014 Банк надав ОСОБА_3 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 300,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки боржник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою Свалявського районного суду від 26.12.2017 до справи залучено його правонаступників - ОСОБА_1 (дружину спадкодавця) та ОСОБА_2 (маму спадкодавця).

23.01.2018 Банк зменшив позовні вимоги, здійснив розрахунок заборгованості на день смерті ОСОБА_3 та остаточно просив стягнути з ОСОБА_1 (із ОСОБА_2 - не просив) 264,09 грн. заборгованості та судові витрати.

Заочним рішенням Свалявського районного суду від 30 січня 2018 року у задоволенні позову Банку про стягнення заборгованості та судових витрат відмовлено.

На це рішення суду у частині відмови у стягненні судового збору Банк подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь Банку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1600 грн.

Доводи апеляційної скарги Банку зводяться до того, що при поданні позовної заяви ним сплачено 1600 грн. судового збору; після зменшення позовних вимог ОСОБА_1 повністю сплатила заборгованість у сумі 264,09 грн.; позивач не відмовлявся від позову; скаржник вважає, що згідно ч. 3 ст. 142 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник Банку просила розглянути справу без її участі.

Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п.п. 1,2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, окрім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог); відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

За змістом ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Встановлено, що у даній справі Банк не відмовлявся від позову через задоволення його вимог відповідачем після пред'явлення позову.

23 січня 2018 року до суду надійшла заява представника Банку про уточнення позовних вимог, у якій Банк зменшив позовні вимоги, здійснив розрахунок заборгованості на день смерті ОСОБА_3 та остаточно просив стягнути з ОСОБА_1 264,09 грн. заборгованості та судові витрати.

Судом першої інстанції було розглянуто справу в межах уточнених позовних вимог, вирішено спір по суті таких позовних вимог та ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з цим, норма ч. 3 ст. 142 ЦПК України застосуванню не підлягає, а посилання скаржника на неї є необґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову Банку відмовлено, підстав для стягнення з відповідача судового збору - немає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд вірно відмовив у стягненні судового збору з відповідачів.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні судового збору ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п.п.1, 2 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Свалявського районного суду від 30 січня 2018 року в частині відмови у стягненні на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судового збору - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2018 року.

Головуюча: Судді: