ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року справа №805/2091/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., секретар судового засідання - Токарева А.Г., за участю представника відповідача - Кононенко І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (складене в повному обсязі 24 травня 2018 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 805/2091/18-а (суддя в І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравневої сільської ради; зобов'язати повторно розглянути його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 18 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області у місячний строк не розглянуто вказане клопотання та не надано жодної мотивованої відповіді.

Так позивач зазначав, що законом визначено виключні підстави для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Лист Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18 січня 2018 року фактично не містить правових підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки відповідач не наводить виключні підстави, які визначені у статті 118 Земельного кодексу України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 805/2091/18-а адміністративний позов було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області в наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області з урахуванням висновків викладених у рішенні суду; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1420 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач 18 грудня 2017 року надіслав до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

До клопотання позивачем додано: викопіювання з проекту реформування КСП «Красноармієць» Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області, обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки, копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 18.01.2018 № Ш-7020/0-47/0/37-18 повідомило, що витребувана ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у резервному фонді. Відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Також зазначено, що Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Донецької області насамперед учасникам антитерористичної операції.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 21.06.2017 року № 148 затверджений перелік земельних ділянок, які пропонується передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність у ІІІ кварталі 2017 року.

В наведеному переліку на території Першотравневої сільської ради Покровського району визначені 4 земельні ділянки площею 21,5 га.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно з абзацом першим частини першої та частиною другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» частини третьої цієї статті передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Положеннями статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Пунктом «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень вбачається, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

За приписами ч. 11 ст. 25 Земельного кодексу України Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Пунктом 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Як вбачається з даної норми, вона встановлює переважне право певних категорій громадян на отримання земельних ділянок, проте не встановлює обмеження або заборону на передачу земельних ділянок іншим громадянам, ніж ті, що в ній визначені.

З огляду на наведені норми, у відповідача не було підстав для відмови позивачу в надані дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповіддю управлінням Держгеокадастру не наданий дозвіл позивачу проте і не відмовлено у наданні такого дозволу. Тобто ним лише наведені деякі норми законодавства, проте клопотання позивача по суті не вирішено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже було наголошено вище, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Повноваження відповідача визначені, серед іншого, Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим Постановою КМУ від 14.01.2015 року № 15. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованою вимогу ОСОБА_3 про визнання протиправною саме бездіяльності відповідача в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Стосовно посилання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у в доводах апеляційної скарги на Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413, колегія суддів вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Вказана Стратегія містить вимогу про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою лише відповідно до переліків земельних ділянок, який формується щоквартально та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру. Проте вимоги даної Стратегії не узгоджені з приписами Земельного кодексу України, який за своєю суттю є законом та має вищу юридичну силу відносно Постанови Кабінету Міністрів України.

Відтак, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, як на підставу відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області.

Відповідно пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою, відповідач має враховувати висновки даного рішення.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 805/2091/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 805/2091/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено протягом п'яти днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов