ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2018 року          м.   Дніпро                         Справа №  904/10583/17

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів:                       Дарміна М.О., Подобєда І.М.       

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

на  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р.

( суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст рішення складено 25.05.2018 р.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

                   м. Київ Виробничий  підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень"  

                   регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця",

                  м. Знам'янка, Кіровоградська область   

до               Приватного акціонерного товариства

                 "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат",

                  м. Кривий Ріг

про стягнення 39 295,00 грн.   

                                            ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" Виробничий  підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", в якому просило господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму 39 295,00 грн. неустойки та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилався на те, що під час здійснення перевезень ним було виявлено невідповідність маси вантажу даним накладної, що оформлюється відправником. Вказані обставини є підставою для стягнення неустойки в сумі 39 295,00 грн.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову копію залізничної накладної, копії актів загальної форми № № 74, 3808, 1а;  копії виписок з книг контрольних переважувань;  копію комерційного акта № 414115/33, копію листа  “Метінвест” від 06.09.2017 р., копію акта первинного огляду, копії досильних накладних, копію витягу з тех. паспорту на ваги; розрахунок неустойки; копію листа залізниці від 09.10.2017 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. позов задоволено повністю - стягнуто  з  Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого  підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 39 295,00грн. неустойки та судові витрати на суму судового збору 1 600,00 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення неустойки, оскільки неправильність, вказаних відправником в накладній відомостей, із перевантаженням вагону понад його вантажопідйомність, доводиться матеріалами справи.

Місцевий господарський суд виходив з того, що невідповідність форми спірного комерційного акту положенням міжнародного договору не спростовує факт неправильного заповнення вантажовідправником залізничної накладної, оскільки зміст цього акту містить докладний опис обставин та відповідає фактичним обставинам  справи.

Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив про спростовання Позивачем аргументів Відповідача стосовно не відповідності вагів вимогам чинного законодавства.  Клопотання Відповідача про призначення експертизи технічного паспорту на предмет встановлення часу внесення до нього спірних записів щодо перевірок та повірок вагів, місцевим судом було відхилено у зв’язку з тим, що зібрані у справі матеріали у сукупності не викликають сумнівів у достовірності   додатково наданої Позивачем копії технічного паспорту вагів.

Не погодившись  з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду  та прийняти  нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову  повністю.  

      Скаржник наголошує на тому, що Комерційний акт № 414115/33 від 05.09.2017 р. , форма якого не відповідає формі додатку 8.1 до Додатка 22 до СМГС - не може бути доказом по справі.

     Водночас, на думку Скаржника, копії документів надані Позивачем не відповідають вимогам Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, а документи  на підставі яких суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову - не можуть бути належними доказами оскільки вони сформовані на підставі показів вагів на станції Тимкове щодо яких є усі підстави вважати такими, що не пройшли своєчасної повірки і перевірки.

       При цьому Скаржник зазначає, що в порушення ст. 194 ГПК України, суд вирішив спір на підставі доказів зібраних не в підготовчому провадженні матеріалів, так комерційний акт, копії технічного паспорту витребовувались і вивчались в засіданні справи по суті після.

       Крім того, лист на який постилався суд як на доказ наявності надлишку насправді, за твердженням Скаржника не є свідченням протиправності дій Відповідача оскільки враховуючи великий вантажообіг між підприємствами контрагентами та не маючі об’єктивних підстав для оцінки правомірності дій Позивача, ПРАТ «ЦГЗК» прийняв вантаж оскільки законодавство не містить можливості відмови від нього.

Скаржник також  подав клопотання про призначення експертизи, в якому просить апеляційний суд призначити по справі судову криміналістичну технічну експертизу документа, проведення якої доручити фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставити наступні питання: Чи виготовлений рукописний текст (записи) та підписи на 4, 5 аркушах технічного паспорту тензометричних вагів ВТВ-1СТ станції Тимкове, заводський № 87 яким датовані ці записи? Якщо ні то у який період часу вони були виконані? Чи нанесені відтиски печаток (штампів) у той час, яким датовані на 4, 5 аркушах технічного паспорту тензометричних вагів ВТВ-1СТ станції Тимкове, заводський № 87? Якщо ні то у який період часу вони були нанесені?

В обгрунтування свого клопотання, Скаржник посилається на ознайомлення із матеріалами справи, яким було встановлено, що надані до суду копії сторінок технічного паспорту тензометричних вагів та копії сторінок надані в ході судового розгляду разом із запереченням на відзив відрізняються.

Відтак, на думку Скаржника, оскільки спірним питанням по справі є зокрема факт своєчасності проведення повірки і перевірки тензометричних ваг ВТВ-1СТ станції Тимкове, заводський № 87, а встановлення вищезазначеного факту вплине на результати розгляду справи, з’явилась необхідність проведення експертизи. Проте, враховуючи необхідність встановлення наявності волевиявлення Відповідача на укладення договору інших способів ніж проведення почеркознавчої експертизи підпису в договорі законодавство не передбачає, отже наявна необхідність в проведенні криміналістичної експертизи по справі.

Тому, Скаржник вважає за необхідне зупинити провадження у справі до вирішення експертом вищенаведених питань.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Орєшкіной Е.В., Дарміна М.О.       

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 р. апеляційна скарга відповідача була залишена без руху, стороні було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме зобов’язано надати докази сплати судового збору та  докази надсилання копії скарги Публічному акціонерному товариству  "Українська залізниця", м. Київ Виробничий  підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень"  регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", листом з описом вкладення.

Недоліки апеляційної скарги Відповідачем усунуті: надано докази сплати судового збору докази надсилання апеляційної скарги іншим сторонам.

За приписами ч. 13  ст. 8 ГПК України  розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно  ст. 270  ГПК України,  апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2018 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв’язку з  перебуванням у відпустці  судді  Орєшкіної Е. В.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів:  Дарміна М. О., Подобєда І. М.

Позивач наданими йому процесуальними правами не скористався та не надав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3  ст. 263 ГПК України  відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2  ст. 178 ГПК України  у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності відзиву за наявними матеріалами справи.

Ст. 269 ГПК України  встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Відповідача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2017 року Відповідач на підставі міжнародної залізничної накладної ЦИМ/СМГС № 876821 ( арк. с. 12) зі станції Грекувата Придніпровської залізниці здійснив відправку 8 вагонів з вантажем залізорудний концентрат на адресу одержувача "Arcelor Mittal Galati S.A." на станцію призначення Катуша, ЧФР, Румунія ЧФР.

На шляху прямування вагону на станції Тимкове Одеської залізниці, при детальному огляді вагону № 90686072, працівниками залізниці після зважування вантажу складено низку документів, в яких зазначалось про комерційну несправність, а саме невідповідність даних про масу вантажу, зазначених у перевізних документах, фактичним даним. Так, складено акт загальної форми № 3808 від 05.09.2017 р., акт загальної форми № 74 від 05.09.2017 р., акт загальної форми № 1А від 25.09.2017 р. та комерційний акт № 4144115/33 від 05.09.2017 р.

Зокрема, в зазначених актах вказується про комерційне переважування на станції Тимкове вагону № 90686072 на справних 150 тонних статичних тензометричних вагах ВТВ-1СТ ( держ. повірка 25.04.2017 р.). Згідно з документом: нетто 63 700 кг, тара 21 000 кг., вантажопідйомність вагону 64 т. Фактично маса вантажу склала: брутто – 90 520 кг., тара по документу – 21 000 кг., нетто – 69 520, що більше документу на 5 820 кг., перевантаження понад вантажопідйомності вагона 5 520 кг. Навантаження у вагоні навалом, нижче бортів 1 200 мм. Люки закриті щільно, течі вантажу немає. Переважування вагону здійснювалось двічі, вага більш ніж зазначено в документі на 5 820 кг., перевантаження  понад вантажопідйомності вагону на 5 520 кг. підтверджується, що є порушенням п. 4.1 глави 1 Додатку 43 до СМГС.

Перелік номерів вагонів, тип вагонів, їх вантажопідйомність, маса тари, найменування власника вагонів, а також інформація про масу нетто вантажу у кожному вагоні була зазначена у відомості вагонів, що додається до залізничної накладної ( арк. с. 12, 13 ).  

Так, відповідно до цієї відомості, вантажопідйомність вагону № 90686072 становить 63 700 кг., тара 21 000 кг.

25.09.2017 р. надлишок вантажу у кількості 5 820 кг. було відвантажено на платформу № 44692515 та відправлено на станцію відправлення згідно листа Метінвест від 06.09.2017 р. вих. № 1386/43 ( арк. с. 19 ) по досильній накладній № 42845180 від 25.09.2017 р. ( арк. с. 22 ).

По даному факту Залізницею, з посиланням на Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення, нараховано неустойку в розмірі 39 295,00 грн.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, дійшовши висновку, що невідповідність форми спірного комерційного акту положенням міжнародного договору не спростовує факт неправильного заповнення вантажовідправником залізничної накладної, який є доведеним матеріалами справи і належить  до відповідальності Відповідача як вантажовідправника, задовольнив позов у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду обґрунтованим у зв’язку з наступним.

Відповідно ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За ч. 3 ст. 909 ЦКУкраїни, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно § 1 ст. 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі – УМВС), договір перевезення оформляється накладною єдиного зразка. Одночасно з пред'явленням вантажу до перевезення відправник для кожної відправки повинен надати станції відправлення правильно заповнену та підписану накладну. Накладна повинна бути заповнена в строгій відповідності з поясненням по заповненню накладної УМВС.

§ 11 ст. 7 УМВС передбачено, що маса вантажу, а також спосіб її визначення зазначається в накладній у відповідності з внутрішніми правилами, що діють на залізниці відправлення.

Згідно § 6 ст. 9 УМВС вагони можуть бути завантажені до максимальної вантажопідйомності з урахуванням допустимого навантаження від осі вагону на колію у відповідності до § 3 ст. 8. Завантаження вагону понад максимальну вантажопідйомність є перевантаженням. § 7 даної статті зазначає, що визначення маси та кількості місць здійснюється у відповідності з внутрішніми правилами, що діють на залізниці відправлення.

За §§ 1 та 2 ст. 12 УМВС, відправник несе відповідальність за правильність даних та заяв, зазначених ним в накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих даних та заяв, а також від того, що вони внесені в невідповідну графу накладної.

Залізниця має право перевірити правильність даних та заяв, зазначених відправником в накладній. Якщо в результаті перевірки вантажу, що була здійснена під час прямування або на станції призначення, було з'ясовано, що дані, зазначені в накладній відправником не відповідають дійсності, то станція, що здійснила перевірку, повинна про це скласти комерційний акт у відповідності до ст. 18 та зробити відмітку про акт в накладній в графі „Комерційний акт".

§ 1 ст. 18 УМВС визначено, що залізниця повинна скласти комерційний акт, як що під час перевезення або видачі вантажу вона здійснює перевірку стану вантажу, його маси або кількості місць, а також наявності накладної і при цьому встановлює невідповідність між даними, зазначеними в накладній та вантажем в натурі про найменування, маси, кількості місць вантажу, знаках (марках) та номерах місць вантажу, найменування отримувача та станції призначення.

За § 3 ст. 12 УМВС, штрафи стягуються при неправильному, неповному та неточному зазначенні в накладній даних та заяв, в результаті чого при навантаженні вантажу відправником було допущено перенавантаження вагону понад його максимальну вантажопідйомність (§ 6 ст. 9). Штраф за пунктом 3 даного параграфу стягується у відповідності зі статтею 15 в п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці, на якій було виявлено даний надлишок.

Відповідно § 1 ст. 13 УМВС, провізні платежі, під якими розуміється плата за перевезення вантажу, проїзд провідника, водія автопоїзда, додаткові збори та інші витрати, що виникли за час від приймання вантажу до перевезення до його видачі одержувачу, розраховуються по тарифам, що діють в день укладання договору перевезення - у сполученні між станціями залізниць сусідніх країн за перевезення залізницями країною відправлення та країною призначення - за тарифами що застосовуються залізницями цих країн для таких перевезень.

Місцевим господарським судом встановлено, що у вересні 2017 року на шляху прямування вагону на станції Тимкове Одеської залізниці, відправленого Відповідачем з вантажем залізорудний концентрат, при детальному огляді вагону № 90686072, працівниками залізниці після зважування вантажу складено низку документів, в яких зазначалось про комерційну несправність, а саме невідповідність даних про масу вантажу, зазначених у перевізних документах, фактичним даним. Так, складено акт загальної форми № 3808 від 05.09.2017 р., акт загальної форми № 74 від 05.09.2017 р., акт загальної форми № 1А від 25.09.2017 р. та комерційний акт № 4144115/33 від 05.09.2017 р.

Зокрема, в зазначених актах вказується про комерційне переважування на станції Тимкове вагону № 90686072 на справних 150 тонних статичних тензометричних вагах ВТВ-1СТ ( держ. повірка 25.04.2017 р.). Згідно з документом вага більш ніж зазначено в документі на 5 820 кг. 25.09.2017 р. вказаний надлишок вантажу було відвантажено на платформу № 44692515 та відправлено на станцію Відправлення згідно листа Метінвест від 06.09.2017 р. вих. № 1386/43 по досильній накладній № 42845180 від 25.09.2017 р.

По даному факту Залізницею, з посиланням на Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення, нараховано неустойку в розмірі 39 295,00 грн.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, під час судового засідання,  судом першої інстанції було оглянуто оригінал комерційного акту № 414115/33 від 05.09.2017 р., форма якого не відповідала формі додатку 8.1 до Додатка 22 до СМГС, в той час як залізнична накладна № 876821  оформлена  із абревіатурою ЦІМ / СМГС і зміст якої не містить відмітки про складання комерційного акту.

Приймаючи до уваги те, що комерційний акт може оцінюватися як такий, що не має сили доказу,  якщо  він не відповідає фактичним обставинам а також те, що він є тільки одним з доказів, який суд  оцінює  у  сукупності  з  усіма  іншими  доказами  зі справи, господарський суд Дніпропетровської області, надавши належну оцінку  іншими доказами у справі, зокрема: акту первинного огляду та контрольного зважування вагону № 90686072 від 05.09.2017 р. ( арк. с. 20 ),  акту від 05.09.2017 р. № 132А про відчеплення на перевірку ваги   досильного відправлення ( арк. с. 14 ), акту загальної форми № 3808 від 05.09.2017 р. ( арк. с. 15 ),  акту загальної форми № 1А від 25.09.2017 р. ( арк. с. 15 ), виписці з книги здачі під охорону станції Тимкове ( арк. с. 16 ), виписці з книги зважування ( арк. с. 17 ), листу МЕТІНВЕСТ від 06.09.2017 р. про відвантаження надлишку вантажу на адресу вантажовідправника ( арк. с.19), залізничній накладній ЦИМ/СМГС № 42096503, яка містить посилання на складення комерційного акту № 414115/33 від 05.09.2017 р. та залізничній накладній № 42845180, якою оформлено відправлення надлишку вантажу на адресу Відповідача ( арк. с. 21, 22 ) - дійшов обгрунтованого висновку, що невідповідність форми спірного комерційного акту положенням міжнародного договору не спростовує факт неправильного заповнення вантажовідправником залізничної накладної, оскільки зміст цього акту містить докладний опис обставин та відповідає фактичним обставинам  справи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, стосовно того, що як заперечення Відповідача на позовну заяву так і доводи викладені в апеляційній скарзі стосуються лише формального аспекту наданих Позивачем доказів. В той же час, як слушно вказав місцевий суд на отримання вантажоотримувачем спірного вагону без зауважень щодо його маси ( тобто не було заявлено про нестачу ), а також відносно отримання вантажовідправником ( тобто Відповідачем ) надлишку вантажу на спірну масу, Відповідачем жодних заяв зроблено не було та спростовуючих позов доказів не надано.    

Відтак установивши відсутність доказів, які б свідчили про зворотне викладені у комерційному акті, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про підставність позовних вимог.

Що стосується тверджень заявника про те, що документи  на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову - не можуть бути належними доказами, то вони спростовуються висновками місцевого господарського суду із посиланням на те, що такі твердження є лише припущеннями у цьому випадку та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

На думку колегії суддів, в задоволенні клопотання Відповідача про призначення експертизи технічного паспорту на предмет встановлення часу внесення до нього спірних записів щодо перевірок та повірок вагів, місцевим господарським судом обгрунтовано відхилено у зв’язку з тим, що зібрані у справі матеріали у сукупності не викликають сумнівів у достовірності   додатково наданої Позивачем копії технічного паспорту вагів.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для задоволення клопотання Скаржника про призначення по справі судової криміналістичної технічної експертизи документа та зупинення апеляційного провадження, що зумовило б затягування розгляду справи.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені  ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 20.06.2018 р. відсутні.

Згідно з  ст. 129 ГПК України  судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги  слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст. ст.  123,  129,  269,  270,  275, 276, 281-285,  287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. у справі № 904/10583/17 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв’язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя                                                                                І.М. Кощеєв

Суддя                                                                                           М.О. Дармін

Суддя                                                                                                    І.М. Подобєд