ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
14 липня 2006 р. | № 10/268(8/75) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.,
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства ”Укртранспродгрупа “Вісон” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року у справі №10/268 за позовом Закритого акціонерного товариства ”Укртранспродгрупа “Вісон” до Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Авангард” про стягнення заборгованості та зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Авангард” до Закритого акціонерного товариства ”Укртранспродгрупа “Вісон” про стягнення заборгованості ,
УСТАНОВИВ:
Подана Закритим акціонерним товариством ”Укртранспродгрупа “Вісон” касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються докази сплати державного мита і надіслання копії скарги іншій стороні у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази сплати державного мита і надіслання копії скарги іншій стороні у справі відсутні.
У доданому до касаційної скарги фінансовому чеку “Укрпошти” №4662 від 23.05.2006 року не міститься найменування сторони та її адреса і не зазначено про надіслання саме копії касаційної скарги.
Отже, доданий до касаційної скарги фінансовий чек не може бути належним доказом надіслання копії касаційної скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Окрім того, відповідно до п. 14 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93 р. № 50, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету----------грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Надане заявником платіжне доручення № 110 від 18.05.2006 року не відповідає зазначеним вимогам, оскільки на зворотній стороні цього платіжного доручення відсутня дата зарахування державного мита до бюджету.
Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати державного мита у встановленому порядку.
Отже, позивачем за первісним позовом до скарги також не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч.1 ст.36 ГПК України, письмовими доказами у справі є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Як випливає з приписів наведеної норми процесуального закону, у випадку недостатності доказів для вирішення спору по суті, на господарські суди покладено обов’язок витребувати для вирішення спору по суті необхідні документи і матеріали. В зв’язку з тим, що на даній стадії судового процесу спір по суті не вирішується, то у касаційної інстанції відсутнє право керуватися приписами ст. 38 ГПК України.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4 ч.1 ст.1113 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства ”Укртранспродгрупа “Вісон” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року повернути без розгляду.
Судді В. Перепічай
І. Вовк
П. Гончарук