КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-34061/08
№ 2-а-6759/08
Головуючий у 1 інстанції Верещак А.М.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.,
Скирді Б.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою У правління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до УПФ України в м. Біла Церква Київської області про зобов’язання провести перерахунок доплати до його пенсії відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2008 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Зобов’язано У правління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київській області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_5 як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, з 1 липня 2007 року по 1 січня 2008 року з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, У правління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – змінити , виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач – ОСОБА_5 перебуває на обліку в УПФ України в м. Біла Церква Київської області, як непрацюючий пенсіонер, зареєстрована та постійно проживає в м. Біла Церква Київської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року /додаток 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно із ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату, тобто відповідно до ч.1 ст.39 Закону.
До пенсії позивача проводиться доплата відповідно до ч.2 ст.39 вказаного Закону в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 5 грн. 20 коп.
Відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Тому, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Разом з тим, судовою колегією враховується, що Конституційним Судом України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що право на отримання доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю позивач набула саме з 09.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення .
Крім того слід зазначити, що відповідно до положення пп. 5 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян, працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам.
Отже, згідно Порядку, виплати, які передбачені ст. 39 Закону № 796 мають проводитись центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації позивача.
Однак, згідно Додатку «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік» № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, що також передбачено і законами України про Державний бюджет на 2005 та на 2006 роки.
Зокрема, однією із програм, згідно Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1 є виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надбавок та підвищень до пенсій, на фінансування яких витрачено у 2007 році за рахунок коштів Державного бюджету України 12771,4 млн. грн.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489 передбачено здійснення відповідних перерахувань бюджетних коштів на рахунок Пенсійного Фонду України для виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, то у даній справі саме він має бути відповідачем.
Суд першої інстанції, зобов’язуючи відповідача провести нарахування доплати до пенсії позивача за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 01 липня 2007 року по 01 січня 2008 року, не врахував та не застосував вимоги ст. 152 Конституції України , відповідно до якої з акони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Згідно п.2 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу У правління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київській області – задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2008 року – змінити в частині зобов’язання проведення перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_5, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 липня 2007 року по 1 січня 2008 року, з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Постановити в цій частині нове рішення , яким позовні вимоги ОСОБА_5 до У правління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київській області про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю - задовольнити частково.
Зобов’язати У правління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київській області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_5 як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2008 року – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких
Повний текст постанови складено та підписано – 14.12.09 року.