Судове рішення 22-а-30853/08 від 27.07.2010

Судове рішення #7369175

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-30853/08

№ 2а-137/08 Головуючий у 1 інстанції Савицька Л.Й.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.

Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області (далі - відповідач, УПСЗН Новоград-Волинської міськради), в якому просила визнати протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік у розмірі, меншому ніж встановлено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату допомоги за вказаний період у розмірі 1 872,09 грн.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2008 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано протиправними обмеження Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області права ОСОБА_5 на державну підтримку у вигляді щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмірі.

Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області провести донарахування та виплату недоплаченої допомоги по догляду за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з липня по грудень 2007 року в сумі 737,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач – ОСОБА_5 є матір’ю малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження НОМЕР_1, виданим 10.10.2006 року Міським відділом РАЦСУ Новоград-Волинського МУЮ Житомирської області (а.с. 5). При цьому, позивач є особою, яка фактично здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Згідно довідки УПСЗН Новоград-Волинської міськради від 26.02.2008 року № 483, позивачу як непрацюючій на той час особі було нараховано та виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах, а саме: за січень-лютий 2007 року в розмірі – 98,37 грн. за кожний місяць окремо, за березень-серпень 2007 року в розмірі – 99,72 грн. за кожний місяць окремо, за вересень-жовтень 2007 року в розмірі – 104,85 грн. за кожний місяць окремо, за листопад 2007 року в розмірі – 107,73 грн., за грудень 2007 року в розмірі - 110,88 грн. (а.с. 8). Перерахунок та виплата вказаної допомоги проводилися у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», з урахуванням обмежень, встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII.

Відповідно до статті 15 вказаного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказані норми Закону були прийняті пізніше в часі, вони мали пріоритет по відношенню до норм Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі п.14 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, з урахуванням законодавчо визначеного розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» , судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання протиправною відмови відповідача у проведенні перерахунку та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік у розмірі, меншому ніж встановлено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату допомоги за вказаний період у розмірі 1 872,09 грн..

Доводи відповідача про відсутність коштів для забезпечення виплат позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дана обставина не є підставою для невиконання ним своїх зобов'язань, встановлених положенням статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області - залишити без задоволення , постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2008 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких

Повний текст ухвали складено та підписано – 21.12.09р.