КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №-22-а-31896/08
№ 2-а-266/08 Головуючий у 1 інстанції Тітов М.Б.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.
Скирді Б.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2008 року ОСОБА_5 (далі-позивач) звернувся до Богуславського районного суду Київської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації (далі – відповідач, УПСЗН Богуславської РДА), в якому просив стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 р.р. в розмірі 5 110,00 грн., з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідні роки.
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_5 недоотримані ним суми щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в сумі 5 535,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, Управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – скасувати в частині , виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач – ОСОБА_5 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, що підтверджується наявним у нього посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.07.2005 року, копія якого міститься в матеріалах даної справи (а.с. 5).
Відповідно до абз. 4 ч.3 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом до суду, далі – Закон № 796-ХІІ), щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: у 2005 році – 100,00 грн. (виплата здійснена 14.10.2005 року); у 2006р. – 100,00 грн. (виплата здійснена 30.09.2006 року); за 2007 рік – 100,00 грн. (виплата здійснена 21.12.2007 року), про що свідчить наявна в справі довідка УПСЗН Богуславської РДА від 06.05.2008 року № 1346 (а.с. 6).
Обговорюючи питання про правомірність проведення нарахувань та виплат одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005- 2006 роки, колегія вважає зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В своїх запереченнях, що містяться в матеріалах даної справи, відповідач наполягав на застосуванні до спірних правовідносин положення ч.1 ст. 100 КАС України, зокрема в частині стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки.
Враховуючи, що інших строків для звернення до адміністративного суду з таким позовом ані Кодексом адміністративного судочинства України, ані іншими законами України не передбачено, судова колегія суддів приходить до висновку, що пропущення позивачем без поважних причин річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, є підставою для відмови йому у задоволенні позову, в частині стягнення одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV було зупинено дію ст. 48 Закону № 796-ХІІ, в частині визначення розміру виплат щорічної одноразової допомоги на оздоровлення на 2006 рік.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів виходить з наступного.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
До того ж, Закон України «Про Державний бюджет на 2006 рік» на відповідність Конституції України Конституційним Судом України не переглядався, а тому до спірних правовідносин за 2006 рік не могла бути застосована норма ст.48 Закону № 796-ХІІ , оскільки у зазначений період вона не діяла, що дає підстави для відмови в задоволенні позову в частині стягнення недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р., визнано неконституційними деякі положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, в тому числі п.30 ст.71 Закону , яким було зупинено дію статті 48 Закону № 796-ХІІ, в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
При цьому, судовою колегією враховується, що вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України пункт 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 48 Закону № 796-ХІІ, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом № 796-ХІІ, не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Враховуючи те, що виплата одноразової грошової допомоги за 2007 рік позивачу була проведена 21 грудня 2007 року, про що свідчить наявна в справі довідка УПСЗН Богуславської РДА від 06.05.2008 року № 1346 (а.с. 6), колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги в цій частині є такими, що підлягають до задоволення.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для її скасування в частині та ухвалення в цій частині нового рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області – задовольнити частково.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2008 року – скасувати в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_5 недоотриманих ним сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 р.р.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 р.р. – відмовити.
В іншій частині постанову Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2008 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких
Повний текст постанови складено та підписано – 28.12.09р.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №-22-а-31896/08
№ 2-а-266/08 Головуючий у 1 інстанції Тітов М.Б.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.
Скирді Б.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення,-
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області – задовольнити частково.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2008 року – скасувати в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_5 недоотриманих ним сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 р.р.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 р.р. – відмовити.
В іншій частині постанову Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2008 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких