Судове рішення 22-а-30549/08 від 27.07.2010

Судове рішення #7369325

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-30549/08

№ 2-а-8112/08 Головуючий у 1 інстанції Ракалович В.М.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.

Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 році ОСОБА_5 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 рік в розмірі 1438,95 грн..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира на користь ОСОБА_5 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, УПФУ в Корольовському районі м. Житомира подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 09 липня 2007 року відповідно до мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - ОСОБА_5 є дитиною війни, що підтверджується наявною в справі копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 09.09.2003 року УПФУ в Корольовському районі м. Житомира, з відміткою про присвоєння їй статусу «Дитина війни».

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію наведеної норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09 липня 2007 року пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни .

З підстав викладених обставин та наведених норм діючого законодавства, колегія суддів частково погоджується з позовом ОСОБА_5 про стягнення на її користь недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, оскільки право на отримання вказаного підвищення позивач набула саме з 09.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного рішення. В іншій частині позову заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира - залишити без задоволення , постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких

Повний текст ухвали складено та підписано – 14.12.09р.