КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-32963/08

№ 2-а-156/08   Головуючий у 1 інстанції Тетервак Н.А.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 грудня 2009 року                                                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів            

при секретарі Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.

Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області  від 19 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області про зобов’язання провести  нарахування та  виплату недоотриманих сум коштів, передбачених  Законом  України «Про  статус  і  соціальний  захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до Іванківського районного суду Київської області із позовом до Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області, в якому просив визнати  неправомірними  дії  відповідачів та  стягнути з відповідачів на його користь недоотримані суми щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання  продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю за 2006-2007 роки; стягнути з відповідача на його користь недоотримані суми щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за 2006-2007 роки; стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2006-2007 роки.  

Постановою Іванківського районного суду Київської області  від 19 червня 2008 року позовні  вимоги  ОСОБА_5  задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області та зобов’язано  відповідача виплатити ОСОБА_5 недоотриману ним  суму  допомоги у  зв’язку з обмеженням споживання  продуктів  місцевого виробництва, як  особі, що  проживає в зоні  посиленого  радіоекологічного  контролю  за  період з травня по  грудень 2007 року в сумі 1046,00 грн. та одноразової грошової допомоги на  оздоровлення  в  сумі 2080,00 грн.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області та зобов’язано відповідача виплатити ОСОБА_5 недоотриману ним суму надбавки  до пенсії, як особі, що  проживає в  зоні  посиленого  радіоекологічного  контролю за період  з травня  по грудень 2007 року  в  сумі 3488,00 грн.

В  іншій  частині  позову  відмовлено.  

Відповідачі не погоджуючись з прийнятою постановою суду, звернулися  з  апеляційними  скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити  в  задоволенні  вимог, заявлених  позивачем.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – скасувати , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач – ОСОБА_5 перебуває на обліку в УПСЗН Іванівської РДА Київської області як потерпілий від наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 та водночас перебуває на обліку в УПФУ в Іванківському районі Київської області як непрацюючий пенсіонер, де отримує підвищення (доплату) до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого  радіоекологічного  контролю.

При цьому, позивач зареєстрована та постійно проживає в с. Максимовичі, Поліського району, Київської області,  яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року /додаток 1/ віднесено до зони гарантованого  добровільного  відселення.

Крім того, позивач має ІІ групу інвалідності захворювання, пов’язаного з наслідками  аварії на ЧАЕС.  

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду),   громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно абз.4 ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на дві мінімальні заробітні плати, тобто відповідно до ч.1 ст.39 Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» всупереч Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру  мінімальної  заробітної плати, встановлено конкретні розміри таких  компенсацій, зокрема:

- щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис.( 2.10 грн. за гр. реф.);

- для доплати громадянам, які  працюють на територіях радіоактивного  забруднення  у  зоні  гарантованого добровільного  відселення – 1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.).

Згідно абз. 2 ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:   інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат.  

Обговорюючи питання про правомірність проведення нарахувань та виплат позивачу зазначених щомісячних грошових допомог та доплати до  пенсії, передбачених   Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 2006-2007 р.р., колегія суддів зважає  на  наступне.  

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.          

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягав на застосуванні до спірних правовідносин положення ч.1 ст. 100 КАС України, зокрема в частині стягнення на користь позивача недоотриманих сум щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного  контролю, щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання  в зоні посиленого радіоекологічного контролю на радіоактивно забрудненій території та одноразової грошової допомоги на  оздоровлення.

Враховуючи, що інших строків для звернення до адміністративного суду з таким позовом ані Кодексом адміністративного судочинства України, ані іншими законами України не передбачено, судова колегія  приходить до висновку, що пропущення позивачем без поважних причин річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, є підставою для відмови  у задоволенні  позову в частині стягнення з відповідача на його користь щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання  продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю, щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого  радіоекологічного  контролю на радіоактивно забрудненій території та одноразової грошової допомоги на  оздоровлення за  період з 2006 року по 21 травня  2007 рік (по  дату  звернення  позивача  з  позовом до  суду).  

Що стосується вимог позивача в  частині стягнення на його користь недоотриманих сум зазначених щомісячних грошових допомог та доплати до пенсії, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21 травня по 31 грудня 2007 року, судова колегія  виходить  з  наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи, при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого  радіоекологічного контролю та доплати  до пенсії  як  непрацюючому  пенсіонеру, який  проживає  в зоні  посиленого  радіоекологічного  контролю за період з 21 травня по 31 грудня 2007 року, відповідач керувався нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію статей 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає  на  наступне.  

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Тому, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Разом з тим, судовою колегією враховується, що Конституційним Судом України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію статей 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

  З огляду на це, колегія суддів вважає, що право на отримання недоплаченої суми щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного  контролю та  щомісячної доплати  до  пенсії як  непрацюючому  пенсіонеру, який  проживає на  території  радіоактивного  забруднення в  зоні  посиленого  радіоекологічного  контролю, позивач набув саме з 09.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України  вищезазначеного  рішення .

 Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише  за  період з 09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 рік.

                 Що  стосується  позовних  вимог в частині  стягнення з УПСЗН Іванківської РДА на користь позивача недоотриманої  суми одноразової  грошової  допомоги на оздоровлення  за 2007 рік, судова  колегія  зазначає, що відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України, визнані неконституційними положення Закону України  «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.

               Разом з тим, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України,   закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

               Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.

               Враховуючи  те, що  виплата  допомоги  на  оздоровлення  позивачу  була  проведена 22 серпня  2007 року, що  підтверджується  довідкою УПСЗН  Іванківської РДА  від 12.05.2008 року № 111 ( а.с. 10), судова  колегія вважає  правомірними  та  такими, що  підлягають  до  задоволення  позовні  вимоги ОСОБА_5  в  цій  частині  позову.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких  ґрунтуються її вимоги  та  заперечення, крім  випадків, встановлених  статтею 72  КАС  України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з частковим порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та  ухвалення нового  рішення.  

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254  КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Київської області – задовольнити частково.

Постанову Іванківського районного суду Київської області  від 19 червня 2008 року – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні  вимоги ОСОБА_5 до Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області про зобов’язання виплатити недовиплачені суми компенсації – задовольнити  частково.

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області провести  нарахування  та  виплату ОСОБА_5 недоотриману ним  суму одноразової  грошової  допомоги на  оздоровлення  за 2007 рік  у  розмірі, визначеному ст. 48 Закону  України «Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_5 недоотримані ним суми допомоги у  зв’язку з обмеженням споживання  продуктів  місцевого виробництва, як  особі, що  проживає в зоні  посиленого  радіоекологічного  контролю  за  період з 09 липня 2007  по 31 грудня 2007 рік, у  розмірі, визначеному ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_5 недоотриману ним суму надбавки до пенсії як особі, що проживає  в зоні посиленого  радіоекологічного  контролю  за  період  з 09 липня 2007 року  по 31.12.2007 рік у  розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

В іншій частині позову  відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

                       суддя

                       суддя      

        Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких

                  Повний  текст постанови складено та  підписано – 28.12.09р.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-32963/08

№ 2-а-156/08   Головуючий у 1 інстанції Тетервак Н.А.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 грудня 2009 року                                                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів            

при секретарі Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.

Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області  від 19 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області про зобов’язання провести  нарахування та  виплату недоотриманих сум коштів, передбачених  Законом  України «Про  статус  і  соціальний  захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254  КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Київської області – задовольнити частково.

Постанову Іванківського районного суду Київської області  від 19 червня 2008 року – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні  вимоги ОСОБА_5 до Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області про зобов’язання виплатити недовиплачені суми компенсації – задовольнити  частково.

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області провести  нарахування  та  виплату ОСОБА_5 недоотриману ним  суму одноразової  грошової  допомоги на  оздоровлення  за 2007 рік  у  розмірі, визначеному ст. 48 Закону  України «Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_5 недоотримані ним суми допомоги у  зв’язку з обмеженням споживання  продуктів  місцевого виробництва, як  особі, що  проживає в зоні  посиленого  радіоекологічного  контролю  за  період з 09 липня 2007  по 31 грудня 2007 рік, у  розмірі, визначеному ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_5 недоотриману ним суму надбавки до пенсії як особі, що проживає  в зоні посиленого  радіоекологічного  контролю  за  період  з 09 липня 2007 року  по 31.12.2007 рік у  розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

В іншій частині позову  відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

                       суддя

                       суддя      

        Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких