АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

№22-ц-12440/2011                                        Головуючий 1-ї інстанції: Трофименко М.А.

Категорія: соціальні виплати                                Доповідач: Кіпенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Кіпенка І.С.

суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,

за участю секретаря - Міхно І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Харківської області справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недорахованої державної щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

встановила:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

Зазначала, що має правовий статус дитини війни. Відповідач не здійснює їй доплати, передбачені Законом України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон № 2195-ІV), у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на вказані обставини, просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України (далі - управління ПФУ) в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахування такої доплати за період з 22.05.2008 р. по 31.12. 2009 р.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2010 року позов задоволено.

На управління ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова покладено обов'язок здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 3.0. та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 р.по 31.12.2009 р.

В апеляційній скарзі управління ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в позові. При цьому посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу просить розглянути за відсутності свого представника.

ОСОБА_1 3.0. рішення суду першої інстанції не оскаржила, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» (далі Закон) від 18 лютого 2010 року, з дня набрання цим Законом чинності - 10 березня 2010 року зазначені справи підлягали розгляду у порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1 3.0. пред’явила позов за правилами цивільного судочинства.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», №19-рп/2010, справа № 1-40/2010 визнано що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»» ви 18 лютого 2010 року № 1691—VI. а саме:

визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VІ.

Зазначено, що положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 151 Конституції України закони, правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Про це зазначено і у самому рішенні Конституційного Суду України.

На день ухвалення рішення Конституційним Судом України судом першої інстанції справа по суті не розглянута.

Рішення ухвалено судом 13 вересня 2010 року за правилами цивільного судочинства.

З дня ухвалення рішення Конституційним Судом України суд першої інстанції не мав законних підстав для розгляду справи у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року суд повинен був закрити провадження у справі, оскільки на 13 вересня 2010 року вона не підлягала розгляду у порядку цивільного судочинства.

В подальшому ця теза була підтверджена Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-VІ «Про внесення змін» до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, який набрав чинності 30 грудня 2010 року (далі Закон № 2748-VІ) за приписами якого місцеві загальні суди у справах щодо таких спорів (в яких провадження було відкрито в порядку цивільного судочинства) закривають провадження за правилами Цивільного процесуального Кодексу України та розглядають їх як відповідні адміністративні суди у порядку адміністративного судочинства. Для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства суд самостійно, без необхідності вчинення учасниками таких спорів будь-яких дій, постановляє ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі. Ухвали суду з цих питань (про закриття провадження за правилами Цивільного процесуального Кодексу України та про відкриття провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України) не підлягають оскарженню.

З огляду на це, рішення суду підлягає скасуванню, провадження у справі за правилами цивільного судочинства - закриттю, а справа - направленню до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі і розгляду її за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись Законом № 2748-VІ, ст. 197, 198, 203, 205, 206 КАС України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2010 року скасувати.

Провадження у справі за правилами цивільного судочинства закрити.

Справу направити до того ж суду для відкриття провадження у цій справі і її розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У хвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий –

Судді -