Справа № 369/405/16-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.

Провадження № 22-ц/780/3085/18 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.

Категорія 38 06.09.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Сержанюка А.С., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу, зміни черговості спадкування та визнання права власності на спадкове майно, за позовом ОСОБА_2 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Києво-Святошинське районне управління юстиції, про визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_2, Києво-Святошинське районне управління юстиції, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції, Управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування та виселення особи, яка самовільно зайняла спадкове житло,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом, який мотивувала наступним:

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер чоловік, з яким вона перебувала в цивільному шлюбі - ОСОБА_5.

Згідно акту депутата Вишневої міської ради № 1/04-704 від 05 серпня 2014 року ОСОБА_6 вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до довідки від 06 серпня 2014 року, виданої КП "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області в Києво-Святошинську нотаріальну контору, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_2 з травня місяця 2007 року по теперішній час без реєстрації. Відповідно до довідки ЖЕД від 8 серпня 2014 року ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 28 березня 1989 року по день смерті. На день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований один. Згідно довідки Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 10 вересня 2014 року № 1656 позивач з ОСОБА_5 проживали разом і вели спільне господарство з 2007 року по день його смерті.

Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_4; ? частини земельної ділянки загальною площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_4), розташована за адресою: АДРЕСА_5, та на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_5), що розташована за адресою: АДРЕСА_6.

ОСОБА_4 звернулась до державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області для прийняття спадщини, але державний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право власності на спадковий будинок та на ? частину земельних ділянок, оскільки остання не надала документів, які підтверджують факт реєстрації шлюбу з померлим і рекомендували звернутися з позовом про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності до суду.

Позивач зазначала, що на день смерті ОСОБА_5 вона проживала разом з ним та користувалася належним йому майном, у зв'язку з чим має право на спадкування частини нерухомого майна.

Вказувала, що ОСОБА_5 зловживав алкогольними напоями та неодноразово знаходився на лікуванні від алкоголізму в різних медичних закладах, у зв'язку з чим потребував сторонньої допомоги, лікування, вона надавала спадкодавцю таку допомогу: доглядала за ним, готувала їжу, сплачувала комунальні послуги. На підставі ч. 2 ст. 1259 Цивільного кодексу України остання просила змінити її четверту чергу в спадкуванні після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 на третю.

У зв'язку з наведеним ОСОБА_4 просила суд визнати факт її сумісного проживання з ОСОБА_5 без реєстраціїї шлюбу між собою з травня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року; змінити ОСОБА_4, черговість одержання права на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, із четвертої черги спадкоємців за законом на третю чергу за законом; визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину спірної квартири, право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_4), право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_5).

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Києво-Святошинське районне управління юстиції, про визнання права власності в порядку спадкування.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її мати ОСОБА_7. При житті ОСОБА_7 склала заповіт, відповідно до якого все майно, яке належатиме їй на день смерті і на яке за законом матиме право вона заповідала своїй доньці - ОСОБА_2.

В межах шестимісячного строку вона звернулася із заявою про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лантьєвої Віри Валентинівни.

Відповідно до постанов вищезазначеного приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 88/02-31, вих. № 89/02-31 та вих. № 91/02-31 від 19.02.2016 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на наступне майно: частку квартири АДРЕСА_1 частку земельної ділянки площею 0,0700 га з кадастровим номером НОМЕР_4; частку земельної ділянки площею 0,0700 га з кадастровим номером НОМЕР_5, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність спадкодавцеві майна, яке підлягає реєстрації.

Вказувала, що її матір прийняла у спадок вищезазначене нерухоме майно після смерті свого племінника - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, проте за життя не встигла закінчити юридичне оформлення належної їй спадщини.

Крім матері позивача із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори звертались ще його двоюрідний брат - ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Оскільки її матір та ОСОБА_3 були єдиними спадкоємцями ОСОБА_5, то кожному з них належить по 1/2 частині всього його майна.

ОСОБА_2 просила суд визнати за нею: право власності на 1/2 частку двокімнатної квартири; право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_6), та право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_7).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.04.2016 року було об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Києво-Святошинське районне управління юстиції, про визнання права власності в порядку спадкування з цивільної справою за позовом ОСОБА_4 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу та визнання права власності в порядку спадкування.

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_2, Києво-Святошинське районне управління юстиції, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції, Управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування та виселення особи, яка самовільно зайняла спадкове житло.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є спадкоємцем третьої черги за правом представлення після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року двоюрідного брата ОСОБА_5, оскільки його покійна матір ОСОБА_9 була рідною сестрою батька спадкодавця - ОСОБА_10, тобто рідною тіткою спадкодавця. Ще одним спадкоємцем третьої черги за правом представлення є ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно. У визначений законодавством строк, крім ОСОБА_4, до державної нотаріальної контори Києво-Святошинського району Київської області із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - рідна тітка спадкодавця, мати ОСОБА_2. Всім вищезазначеним особам було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - йому та матері ОСОБА_2 через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, а ОСОБА_4 - через відсутність родинних стосунків зі спадкодавцем.

29 грудня 2015 року позивач звернувся з письмовою заявою до Вишнівського міського відділу міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з проханням: вилучити у ОСОБА_4 всі правовстановлюючі документи на спадкову квартиру АДРЕСА_1 та правовстановлюючі документи на дві земельні ділянки в Миколаївській області Очаківському районі в АДРЕСА_5, якими вона незаконно заволоділа - для передачі до Києво-Святошинської державної нотаріальної контори; виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, якою вона незаконно користується тривалий час; відкрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України.

У зв'язку з наведеним просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51,0 кв.м.; 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_4); 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_5); зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області зареєструвати право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51,0 кв.м.; зобов'язати Управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області зареєструвати право власності ОСОБА_3 на 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_4) та на 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_5); виселити ОСОБА_4 з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення; понесені судові витрати по даній справі покласти на ОСОБА_4.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.06.2016 року було об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_2, Києво-Святошинське районне управління юстиції, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції, Управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування та виселення - з цивільної справою за позовом ОСОБА_4 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу та визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_2 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Києво-Святошинське районне управління юстиції, про визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано факт спільного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_7) без реєстрації шлюбу між собою з травня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Змінено ОСОБА_4 черговість одержання права на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, перевівши ОСОБА_4 із четвертої черги спадкоємців за законом до числа спадкоємців третьої черги за законом.

Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_4).

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_5).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_6).

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_7). В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51,0 кв. м.

Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_6).

Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0700 га (кадастровий номер НОМЕР_7). У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Частково не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для її вирішення, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ОСОБА_4 та в частині незадоволених її позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, її позов задовольнити в повному обсязі. Вказувала, що судом не взято до уваги доводів її заперечення на позовні вимоги ОСОБА_4, суд дійшов помилкового висновку щодо перебування померлого спадкодавця ОСОБА_11 у безпорадному стані лише на підставі показів свідків, які не мають медичної освіти та є зацікавленими особами. Вказує, що ОСОБА_4 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, відтак її вимоги не підлягають задоволенню. Також судом не взято до уваги ту обставину, що померлий до дня своєї смерті працював сторожем Вишнівського ливарно-ковальського заводу, таким чином міг забезпечити свої життєві потреби.

Частково з рішенням суду першої інстанції не погодився й позивач ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для її вирішення, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ОСОБА_4 та в частині незадоволених його позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, його позов задовольнити в повному обсязі. Вказував, що судом не взято до уваги доводів його заперечення на позовні вимоги ОСОБА_4, суд дійшов помилкового висновку щодо перебування померлого спадкодавця ОСОБА_11 у безпорадному стані. Вказує, що ОСОБА_4 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, відтак її вимоги не підлягають задоволенню. Вважає висновки суду такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного:

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В той же час наведеним вимогам оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

В ході розгляду справи судом першої інстанції було належним чином встановлено обґрунтованість тверджень ОСОБА_4 про її спільне проживання однією сім'єю з ОСОБА_5, починаючи з травня 2007 року по день його смерті. Дані обставини підтверджені низкою доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку в сукупності з іншими матеріалами справи та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність таких вимог ОСОБА_4 Наведені в апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечення з цього приводу не спростовують належності висновків суду в цій частині, були ним відповідним чином оцінені в ході розгляду справи, відтак колегія суддів апеляційного суду вважає рішення суду першої інстанції в цій частині законним та обґрунтованим, як і не вбачає підстав для його скасування чи зміни з цього приводу.

Незважаючи на відповідність висновків суду щодо визнання факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю, висновки суду першої інстанції щодо зміни черговості спадкування ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 та визнання за нею права власності на спадкове майно разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з точки зору колегії суддів апеляційного суду, є необґрунтованими.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Свої вимоги про зміну їй черговості у спадкуванні після смерті ОСОБА_5 та спадкування разом із спадкоємцями третьої черги ОСОБА_4 обґрунтовувала положеннями ч. 2 ст. 1259 ЦК України, відповідно до яких фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З аналізу наведеної норми вбачається, що ОСОБА_4 як спадкоємець четвертої черги для отримання права спадкувати після смерті ОСОБА_5 разом із спадкоємцями третьої черги мала б довести одночасну наявність як перебування спадкодавця у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, так і надання йому допомоги у зв'язку з таким станом. В той же час належних та допустимих доказів з цього приводу до суду представлено не було. Жодної медичної документації щодо встановлення такого безпорадного стану ОСОБА_5 в період з травня 2007 року по день його смерті, як і інших належних та допустимих документальних доказів з цього приводу позивачем представлено не було. Довідки щодо лікування померлого від алкоголізму у лютому-березні 2003 року не можуть вважатися такими доказами, оскільки, по-перше, стосуються іншого періоду життя померлого (коли він ще не спілкувався з позивачем), а по-друге, посвідчують лише факт лікування спадкодавця та все одно не встановлюють безпорадності його стану.

Не було належним чином встановлено такого стану ОСОБА_5 й за допомогою відповідного експертного дослідження або висновку особи, що володіє спеціальними знаннями з цього приводу. Представлені ж з цього приводу покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не можуть вважатися належними доказами перебування спадкодавця в безпорадному стані, оскільки вказані особи хоча й вказали на зловживання ОСОБА_5 спиртними напоями, однак перебування його саме в стані, який можна було б вважати як безпорадний, у зв'язку з цим не засвідчили. При цьому вказані свідки не є спеціалістами ні в галузі медицини, ні психології, не володіють спеціальними знаннями, які б дозволили їм встановити або заперечити факт безпорадного стану особи в розумінні ч. 2 ст. 1259 ЦК України. Натомість такі твердження суперечать підтвердженому в ході розгляду справи факту щодо того, що ОСОБА_5 до самої своєї смерті працював та виконував трудові функції у важких умовах праці, що само по собі вже свідчить про неперебування у безпорадному стані. Окрім того фізичний стан ОСОБА_5 перевірявся відповідними фахівцями у галузі медицини при проходженні профогляду, про що були зроблені відповідні медичні висновки, які спростовують твердження про перебування ОСОБА_5 у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво.

Зважаючи на викладене, посилання ОСОБА_4 на наявність передбачених ч. 2 ст. 1259 ЦК України підстав для зміни їй черговості у спадкуванні після смерті ОСОБА_5 не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, відтак не мали б бути прийняті судом. В свою чергу вказана обставина зумовлює відсутність права ОСОБА_4 спадкувати після ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 За таких умов, враховуючи те, що вимоги останніх щодо визнання за ними права на спадщину є обґрунтованими, чому суд дав належну оцінку, право на вказане спадкове майно мало б бути визнане за двома, а не трьома спадкоємцями, як про це безпідставно вирішив суд першої інстанції.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування чи зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на невідповідність оскаржуваного рішення в частині вирішення позовних вимог щодо зміни ОСОБА_4 черговості спадкування після смерті ОСОБА_5 та визнання за нею права власності на спадкове майно поряд із спадкоємцями третьої черги, рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог. Відповідним чином підлягає зміні оскаржуване рішення й в частині визнання права на спадкове майно за рештою спадкоємців, а також в частині розподілу судових витрат по кожному з позовів відповідно до співвідношення задоволених та відхилених позовних вимог. При цьому, оскільки при подачі позову ОСОБА_3 судовий збір було сплачено не у відповідності до розміру заявлених вимог та положень законодавства, відтак 4841,20 грн. залишилися недоплаченими (на що суд першої інстанції безпідставно увагу не звернув), вказана сума підлягає стягненню з відповідачів за таким позовом в дохід держави в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року в частині вирішення позовних вимог щодо зміни ОСОБА_4 черговості спадкування після смерті ОСОБА_5 та визнання за ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 права власності на 1/3 квартири АДРЕСА_1, 1/6 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4, та 1/6 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_5, скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні таких вимог.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також розподілу судових витрат змінити.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_8) право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51,0 кв. м, житловою площею 28,9 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_8) право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер НОМЕР_6.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_8) право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер НОМЕР_7.

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_9) в порядку спадкування право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51,0 кв. м, житловою площею 28,9 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_9) в порядку спадкування право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер НОМЕР_6.

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_9) в порядку спадкування право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер НОМЕР_7.

Стягнути з ОСОБА_4, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_3 судовий збір по 4127 грн. (чотири тисячі сто двадцять сім) 93 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області в дохід держави судовий збір по 1613 грн. (одна тисяча шістсот тринадцять) 73 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_2 судовий збір по 5741 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок один) 67 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Іванівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_4 судовий збір по 137 грн. (сто тридцять сім) 80 коп. з кожного.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: А.С. Сержанюк

В.О. Фінагеєв