АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Харків

справа № 638/12556/17        

провадження № 22-ц/790/4351/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І., Маміної О.В.,

секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1,

Відповідачі: Державна казначейська служба України, Прокуратура Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Харківської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Прокуратури Харківської області на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 травня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просив стягнути на його користь з Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 500 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що його було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності, що призвело до заподіяння йому значної моральної шкоди, а саме негативно вплинуло на звичайний спосіб життя, на особисте життя, порушило його життєві зв’язки, він втратив роботу, завдано значної шкоди його діловій репутації та особистому авторитету.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 травня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду в розмірі 300000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 та Прокуратура Харківської області звернулись з апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити вказане рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, невмотивованим в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Так, судом першої інстанції не наведено мотивів та жодним чином необґрунтовано, чому відшкодування в розмірі 300 000 гривень є достатнім та співмірним з тією тяжкістю моральної шкоди, яка була завдана позивачу.

Тяжкість завданої моральної шкоди підтверджується показаннями свідків, які підтвердили порушення нормальних життєвих зв’язків позивача, втрату родини, кола друзів та близьких осіб, улюбленої роботи, внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності. Також, характер та обсяг психічних та душевних страждань, їх тривалість, а також тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану підтверджуються наданим суду психодіагностичним висновком психолога (а.с.80-81).

В апеляційній скарзі Прокуратура Харківської області просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Зазначає, що під час розрахунку мінімального розміру відшкодування моральної шкоди, в якості розрахункової величини, суд першої інстанції повинен був застосовувати 1600 грн., а не 3200 грн. Адже, згідно з п.3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-УІІІ (набрав чинності з 01.01.2017) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Звертає увагу на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Матеріали справи не містять жодних даних про те, що позивачу необхідно було виїзджати за межі м. Харкова, що він звертався до слідчого за дозволом, але йому було відмовлено у виїзді.

Позивача було звільнено із займаної посади наказом начальника ГУМВС України в Харківській області за результатами службового розслідування і позивачем не надано жодних доказів щодо визнання у встановленому законом порядку його звільнення незаконним.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокуратури підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Судом встановлено, що 10 квітня 2013 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

12.04.2013 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22 940 грн.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.04.2013 року відсторонено ОСОБА_1 від посади заступника начальника СДІМ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області строком на два місяці, тобто до 15.06.2013 року.

15.04.2013 року наказом начальника ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади.

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.12.2015 року, який набрав законної сили 07.06.2016 року ОСОБА_1, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, виправдано за недоведеністю участі обвинуваченого у скоєнні злочину.

Отже, ОСОБА_1 набув право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неправомірним притягненням до кримінальної відповідальності.

Згідно з частини п'ятої статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, внаслідок чого позивач знаходився під слідством та судом 37 місяців 28 днів, останньому завдано моральну шкоду.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР (далі - Закон № 266/94-ВР), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода у мінімальному розмірі 121 387 грн., оскільки по за увагою суду залишились вимоги п.3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положеннь» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-УІІІ (набрав чинності з 01.01.2017), що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Тому, суд першої інстанції неправильно взяв для розрахунку відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» мінімальну заробітну плату на рівні 3 200 грн.

Мінімальний розмір моральної шкоди складає (1600 грн х 37 міс. 28 днів) і дорівнює 60 693 грн. 50 коп.

Стосовно доводів апеляційної скарги позивача про збільшення розміру моральної шкоди до 500 000 грн, слід зазначити, що судова колегія їх відхиляє, оскільки будучи посадовою особою, позивач повинен був розуміти свою відповідальність і можливе настання негативних наслідків у разі отримання грошових коштів від сторонньої особи за місцем своєї роботи.

Обставини цієї надзвичайної події найшли своє відображення у висновку службового розслідування (а.с.17-25).

Результати цього розслідування як і своє звільнення з посади, позивач не оскаржував в судовому порядку, тобто судова колегія розцінює це як його згоду з цими фактами і враховує ці обставини при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, а тому, вважає, що з огляду на тривалий час незаконного перебування під слідством та обвинуваченням, відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану позивачу моральну шкоду буде сума 120 000 грн, адже  розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

Доводи позивача, що його шлюб розірвано внаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності, судова колегія не приймає, як такі, що не доведені.

Інші доводи апеляційної скарги Прокуратури Харківської області щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 неправомірно було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення та неправомірно було пред'явлено обвинувачення, що потягло за собою спричинення позивачу незручностей, порушення його звичайного способу життя, переживання, що в сукупності спричинило позивачу моральну шкоду.

Судові витрати, понесені прокуратурою за подачу апеляційної скарги , слід компенсувати згідно ст.141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок держави.

За подачу апеляційної скарги прокуратурою було сплачено 960 грн. З оскаржуваних 300 000 грн, судом залишено без змін 120 000 грн, що складає 40% і тому поверненню відповідачу підлягає 60% від сплаченої суми, а саме 960х60%=576 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області – задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 травня 2018 року – змінити в частині розміру моральної шкоди, визначивши його в сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. замість 300 000 (триста тисяч) грн.

Компенсувати прокуратурі Харківської області (код: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) за рахунок держави судовий збір в сумі 576 (п ятсот сімдесят шість) грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий                                                                 С.С. Кругова

Судді                                                                         А.І. Колтунова

ОСОБА_4

повний текст постанови

складено 13 вересня 2018 року