АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

-

Справа № 33/796/2620/2018 Постанова винесена суддею Карабань В.М.

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Горб І.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною через винесення її на підставі хибних доказів, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Також ОСОБА_2 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущеного з поважних причин, посилаючись на те, що нею було подано до суду пояснення про обставини ДТП та клопотання про перенесення справи, призначеної на 11.05.2018 року у зв'язку із її службовим відрядженням. Проте, як було виявлено у подальшому, її клопотання не було задоволено та без її участі проведено засідання, а надані пояснення не прийнято до уваги. При цьому, судових повісток для участі у розгляді даної справи на її адресу до теперішнього часу не надходило, у зв'язку з чим вона була позбавлена можливості повідомити суду про постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року, якою провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності по обставинам даної ДТП закрито за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Водночас зазначає, що про те, що справу було розглянуто 11.05.2018 року, вона дізналася випадково лише 10.08.2018 року з офіційного веб-порталу судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» та отримавши в цей же день копію оскаржуваної постанови, не зволікаючи, подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, вважаю, що клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова Печерського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_3 була винесена 11 травня 2018 року.

Проте, апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 подала лише 13.08.2018 року, згідно штампів вхідної кореспонденції суду (вх. № 104872 та вх. № 104878), тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Між тим, доводи ОСОБА_2, наведені в обґрунтування прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року.

Так, з постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 не була присутньою у судовому засіданні, але повідомлялася про день, час та місце судового розгляду, шляхом направлення судової повістки поштою та SMS-повідомленням на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 14, 15).

При цьому, з матеріалів справи слідує, що 10 травня 2018 року, тобто за день до судового засідання, призначеного на 11 травня 2018 року,ОСОБА_2 було подано пояснення по обставинам ДТП та клопотання про перенесення справи, призначеної на 11.05.2018 року, у зв'язку із її службовим відрядженням, хоча підтверджуючих документів про службове відрядження, до клопотання додано не було (а.с. 16, 17).

Отже, вищенаведені обставини вказують на те, що ОСОБА_2, будучи обізнаною про судове засідання, призначене на 11 травня 2018 року, в подальшому самостійно не цікавилася ні датою наступного судового засідання, ні наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3

З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші).

Таким чином, зазначені ОСОБА_2 обставини, такі як прийняття оскаржуваної постанови за її відсутності у судовому засіданні, та про яку вона дізналася випадково лише 10.08.2018 з офіційного веб-порталу судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень», не можуть бути визнані достатнім обґрунтуванням поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не містять посилань на такі обставини, які б об'єктивно могли зашкодити ОСОБА_2 своєчасно дізнатись про результати розгляду справи 11.05.2018 року та отримати копію судового рішення раніше, ніж 10.08.2018 року, а також відповідно своєчасно подати апеляційну скаргу, з огляду й на те, що, за матеріалами справи, ОСОБА_2 була присутня 27.06.2018 року у судовому засіданні під час розгляду суддею Печерського районного суду м. Києва Білоцерківцем О.А. справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо неї, за фактом тієї ж самої ДТП, яка мала місце 03.02.2018 року за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За таких обставин, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження, оскільки причини, на які вона посилається, з урахуванням зазначених вище обставин, не є поважними.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Оскільки доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянтом не надано, а обставини, на які вона посилається, не є поважними і не підлягають визнанню поважними, то у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3

Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_2

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва Горб І.М.