Справа № 420/2096/17

Провадження № 22ц/782/311/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року місто Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Єрмакова Ю.В.. (суддя-доповідач)

суддів - Лозко Ю.П., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Єгорової О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Апеляційного суду Луганської області

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»

на рішення Новопсковського районного суду Луганської області (суддя Стеценко О.С.)

від 27 лютого 2018 року

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2

справа про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»(позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (відповідач 1) та ОСОБА_2 (відповідач 2) і просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»заборгованість за договором про іпотечний кредит № 64_073 від 06.11.2012, яка складає 17865,09 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 09 копійок), у тому числі: борг за кредитом - 8567,47 грн., відсотки за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 16.11.2017 - 6962,85 грн., інфляційні втрати банку з вересня 2014 року по жовтень 2017 року за прострочення сплати відсотків за користування кредитом - 2007,27 грн.; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 16.11.2017 - 327,50 грн.; стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» суму судового збору у розмірі 1600 грн.

На обґрунтування наведених позовних вимог послалися на наступне:

Між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений договір про іпотечний кредит №64_073 від 06.11.2012, відповідно до якого Банк строком на 72 (сімдесят два) місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 05.11.2018 зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти в сумі 55, 000 грн, а Позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19 % річних.

Також, відповідно до ст. 546 ЦК України, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, було укладено договір поруки №64_073/1 від 06.11.2012 з ОСОБА_2.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_1 в частині своєчасної сплати основної суми Кредиту та процентів за користування, на її адресу було направлене повідомлення про дострокове повернення кредиту та попереджено про вжиття Банком заходів щодо захисту порушених прав у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Також, у зв'язку з невиконанням Позичальника зобов'язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за його користування, Банком на адресу Поручителя направлено вимогу про усунення порушень Кредитором, необхідність виконання порушеного зобов'язання у 5-денний строк та попереджено про вжиття Банком заходів щодо захисту порушених прав у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Станом на 17.11.2017 року вимоги Банку не задоволено, заборгованість Позичальником та Поручителем не погашено, у зв'язку з чим просили задовольнити позов.

Заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 27 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 26.06.1998 Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», що знаходиться за адресою: вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, на р/р 373940055 у ФЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612, заборгованість за договором про іпотечний кредит № 64_073 від 06.11.2012, яка складає 17865,09 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 09 копійок), у тому числі: борг за кредитом - 8567,47 грн., відсотки за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 16.11.2017 - 6962,85 грн., інфляційні втрати банку з вересня 2014 року по жовтень 2017 року за прострочення сплати відсотків за користування кредитом - 2007,27 грн.; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 16.11.2017 - 327,50 грн.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (скаржник) звернувся з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі скаржник просить рішення суду від 27 лютого 2018 року скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2, який є солідарним боржником з ОСОБА_1, заборгованості за договором про іпотечний кредит №64_073 від 06.11.2012 станом на 17.11.2017 в сумі 17 865, 09 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги ПАТ «Державний ощадний банк України» є те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим у зв'язку з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, їх неправильного дослідження та оцінки доказів у справі: кредитного договору №64_073 від 06.11.2012 року, договору поруки №64_073/1 від 06.11.2012 року, відповідно до п.4.2 якого порука припиняється, якщо Кредитор протягом строків позовної давності, визначених пунктом 5.4 Договору, не пред'явить вимоги до Поручителя. Пунктом 5.4 Договору поруки передбачено, що сторони домовились про збільшення строків позовної давності до 3 років для всіх грошових зобов'язань Поручителя. У в'язку з чим судом першої інстанції помилково відраховано трирічний строк для пред'явлення вимоги Кредитора з дати останнього погашення Позичальником заборгованості за Кредитом, а саме з 04.07.2014 року, враховуючи те, що сплата Кредиту визначено періодичними платежами щомясячно рівними частинами в сумі 763,89 грн. та процентів не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за звітним, а сплату останнього платежу слід здійснити до 05 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 22 травня 2018 року провадження у справі зупинено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібній справі. Ухвалою суду від 16 серпня 2018 року провадження у справі поновлено та справу призначено до апеляційного розгляду на 11.30 год. 28 серпня 2018 року. 28 серпня 2018 року по справі оголошена перерва на 09.30 год. 11 вересня 2018 року у зв'язку з клопотанням представника позивача.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у визначеному законом порядку, який передбачено ст. 1-1 закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».

Наведене відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України (в редакції 2017 року) рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит № 64_073 від 06.11.2012 року, позивач надав позичальнику ОСОБА_1 на умовах Договору грошові кошти в сумі 55000,00 грн., а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором (п. 1.1. Договору).

Зазначений Договір відповідно до ст. 1054 ЦК України є кредитним.

Згідно п. 1.2. Договору кредит надавався на 72 місяця з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 05.11.2018 року на придбання житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Сукупна вартість кредиту, графік платежів, вид і предмет кожної супутної послуги та їх обґрунтування визначені в додатку №№ 1-3 до цього Договору, що є невід'ємною частиною (а.с. 12-14).

Відповідно до п. 1.5 Договору Позичальник зобов'язався щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти платежами в сумі 763,89 грн. шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань.

Сплату останнього платежу здійснити до 05.11.2018 року.

Пункт 1.6 Договору передбачає нарахування та сплату процентів за користування кредитом.

Згідно п. 4.2.1, 4.6.2 Договору Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по цьому Договору. При виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більше ніж на 3 календарних місяці, а також в інших випадках, передбачених цих Договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором, та стягнути заборгованість за цим Договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Відповідно п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.5 Договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за цим Договором. Позичальник зобов'язаний повернути кредит в сумі 55000 грн., своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим Договором, а у разі порушення умов цього Договору та/або іпотечного Договору достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, штрафів та інших належних до сплати платежів відповідно до чинного законодавства України.

Позичальник зобов'язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з цього Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

З метою забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань за вказаним Договором про іпотечний кредит між позивачем та ОСОБА_2 (Відповідач-2) було укладено договір поруки №64_073/1 від 06.11.2012 року. Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором №64_073 від 06.11.2012 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладеними в майбутньому.

Згідно п. 2.1 Договору поруки у разі порушення боржником виконання зобов'язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору поруки поручитель відповідає по зобов'язаннях за визначеним кредитним договором, перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю. В силу п. 4.1, 4.2, 4.5 Договору поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом строків позовної давності, визначених у п.5.4 цього Договору, не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п.5.4 Договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов'язань Поручителя (а.с.15).

У зв'язку з невиконанням з боку відповідачів своїх зобов'язань щодо повернення кредиту станом на 17.11.2017 року утворилася заборгованість за кредитним договором № 64_073 від 06.11.2012 року у сумі 17865,09 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 09 копійок), у тому числі: борг за кредитом - 8567,47 грн., відсотки за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 16.11.2017 - 6962,85 грн., інфляційні втрати банку з вересня 2014 року по жовтень 2017 року за прострочення сплати відсотків за користування кредитом - 2007,27 грн.; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 16.11.2017 - 327,50 грн.;

Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з розрахунку заборгованості за Договором про іпотечне кредитування № 64_073 від 06.11.2012 року, наданим позивачем, та мотивуючи рішення вимогами ст. 626, 627, 638, 1054, 525, 526, 610, 611, ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умовами укладеного між позивачем та Відповідачем-1 кредитного договору, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення заборгованості у загальному розмірі 17865,09 грн. з позичальника ОСОБА_1. Враховуючи, що останнє повернення суми кредиту та відсотків позичальником ОСОБА_1 було здійснено 04.07.2014 р., наступне погашення повинно бути 31.08.2014 року, отже саме з цього строку позивач дізнався про своє порушене право, а з даним позовом позивач звернувся до суду лише 13.12.2017 року, тобто після спливу трирічного строку, тому з посиланням на вимоги частини 4 статті 559 ЦК України п. 4.2, 5.4. Договору поруки, суд дійшов висновку про припинення договору поруки, і у зв'язку із цим відмовив у задоволенні позову до Відповідача-2 ОСОБА_2, як поручителя за кредитним договором.

Колегія суддів судової палати вважає, що висновок суду першої інстанції щодо припинення поруки в частині заявлених вимог до поручителя ОСОБА_2 не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно із умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Колегія суддів судової палати погоджується з доводами апеляційної скарги, що позивачем не пропущено трирічний строк для звернення до суду із вимогою до боржника - поручителя.

Так, відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Отже, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором встановлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як було зазначено вище, згідно п.1.2 Кредитного договору № 64_073 від 06.11.2012 року (а.с. 9-11) кредит надається на 72 місяця з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 05 листопада 2018 року.

Пунктом 1.5 вказаного кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за звітним, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти рівними частинами в сумі 763,89 грн.

Відповідно до п.8.1. кредитного договору договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Тобто, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як було встановлено судом, в якості забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 64_073/1 від 06.11.2012 року (а.с.15), відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором 64_073 від 06.11.2012 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладеними в майбутньому.

За змістом п. 3.1, 3.2 Договору поруки поручитель відповідає по зобов'язаннях за визначеним кредитним договором, перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року за № 6-223цс16, а також у постановах від 19 жовтня 2016 року №1265цс15, у постановах від 17 вересня 2014 року у справі №6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі №6-3087цс16 та в інших.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з таким висновком і не знайшла підстав для відступлення від нього (постанова від 13 червня 2018 року у справі №408/8040/1).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з грудня 2012 року, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого договором поруки строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж трьох років після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Проте, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу трирічного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом 08 грудня 2017 року. Зазначене свідчить про те, що позивачем вимоги до поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, яка виникла до грудня 2014 року за кредитним договором пред'явлені поза межами встановленого строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України.

Тому, оскільки позивач протягом трьох років від дня настання строку виконання частини основного зобов'язання за тілом кредиту за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя, тому порука за кредитним договором в частині щомісячних платежів за період з 02.09.2014 року по 08.12.2014 року припинена на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Проте, правовідносини поруки за договором поруки не можна вважати припиненими в частині тіла кредиту за період з 06.11.2012 року по 17.11.2017 року, оскільки згідно розрахунку позивача заборгованість в сумі 8567,47 грн. по тілу кредиту є строковою та підлягала погашенню з 29.12.2017 року.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції цих обставин не врахував, та помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог до поручителя - Відповідача-2 ОСОБА_2, а відтак дійшов помилкового висновку про обсяг відповідальності кожного із відповідачів окремо і їх спільного солідарного обов'язку перед позивачем.

За таких підстав, відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 , ч. 2 ст. 367 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову до поручителя підлягає скасуванню з ухваленням у частині відмови у задоволенні позову до Відповідача-2 ОСОБА_2, як поручителя нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості за останні три роки перед зверненням позивача із позовом до суду - з 08.12.2014 року до 08.12.2017 року.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з поручителя підлягають стягненню також сума боргу з урахуванням ст.625 ЦК України.

Згідно наданого розрахунку позивачем, заборгованість боржника по кредитному договору 64_073 від 06.11.2012 року станом на 17.11.2017 року складає 17865,09 грн. (а.с. 6-8).

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, з поручителя ОСОБА_2, який є солідарним боржником з ОСОБА_1, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним 64_073/1 від 06.11.2012 року з 08.12.2014 року по 08.12.2017 року у сумі - 16 451,88 грн., в тому числі: борг за кредитом 8567,47 грн.; проценти за користування кредитом за період з 01.01.2015 до 16.11.2017 р. - 6258,71 грн.; інфляційні втрати Банку з січня 2015 р. по жовтень 2017 року за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом - 1363,44 грн.; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом з 01.01.2015 року по 16.11.2017 року - 262,26 грн..

У зв'язку з наведеним вище, виходячи із загальної суми заборгованості за Кредитним договором 64_073 від 06.11.2012 року, різниця заборгованості, яка підлягає стягненню лише з боржника - ОСОБА_1, становить 1413,16 грн., яка складається з: процентів за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 31.12.2014 - 704,09 грн.; інфляційних втрат Банку з вересня 2014 року по грудень 2014 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом - 643,83 грн.; трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за користування Кредитом з 02.09.2014 по 31.12.2014 - 65,24 грн..

Враховуючи наведені вище обставини, рішення в частині стягнутої суми заборгованості з Відповідача-1 як боржника на підставі ч. 1, 2 ст. 376, ч. 4 ст. 367 ЦПК Україні підлягає зміни шляхом зменшення стягнутої суми заборгованості за кредитним договором.

Не може бути взятий до уваги довід апеляційної скарги про направлення у передбачений законом та договором спосіб Відповідачу-1 вимоги про дострокове повернення Кредиту за Кредитним договором та Відповідачу-2 - вимоги про усунення порушень, оскільки не надано належних доказів, які б підтверджували як факт направлення позивачем вимоги про дострокове повернення кредиту за договором про іпотечний кредит 64_073 від 06.11.2012 року, так і її отримання відповідачами, у порядку та на умовах передбачених п. 7.3 договору про іпотечне кредитування.

Крім того, слід зауважити, що надані позивачем до позовної заяви повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20, 22) не є достовірними та достатніми доказами, підтверджуючими направлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідачам, оскільки в повідомленні поштова адреса відповідачів зазначена: ВПЗ №4 бульвар Дружби Народів, 32 м. Сєвєродонецьк Луганська область, Україна, 93404, тобто адреса поштового відділення.

Доводи позивача щодо направлення поштою вимоги відповідачам про дострокове повернення кредиту за кредитним договором, відповідно до рекомендацій УДППЗ «Укрпошта», викладених на веб-сайті УДППЗ «Укрпошта» у рубриці «Новини Сходу», за допомогою виду поштового відправлення «до запитання» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки умовами договору передбачено інший порядок направлення вимоги, а нормами чинного законодавства в цих правовідносинах не надано права банкам чи будь-яким іншим особам повідомляти осіб, які зареєстровані на тимчасово окупованій території, у вказаний позивачем спосіб.

Визначальним в даному випадку для застосування вимог частини 2 статті 1050 ЦК України до правовідносин сторін та п. 4.2.2 Договору про іпотечне кредитування, яким передбачено право Банку вимагати від Позичальника при виникненні простроченої заборгованості за Кредитом більше ніж на 3 (три ) місяці дострокового повернення Кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором, та стягнути заборгованість за цим Договором в примусовому порядку, є наявність простроченої заборгованості більш ніж на 3 місяці і звернення Банку до суду із позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1600 грн. (а.с. 3) і за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2400,00 грн. (а.с. 60).

Враховуючи, що з Відповідача-1 ОСОБА_1 стягненню підлягає 1413,16 грн. і солідарно з обох відповідачів - 16451,88 грн., то судові витрати слід стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» : з ОСОБА_1 - 2158,2 грн., з ОСОБА_2 - 1841,8 грн., також скасувавши рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Відповідача-1 ОСОБА_1 в частині вирішення питання щодо судових витрат.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 27 лютого 2018 року в частині стягнутої з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 26.06.1998 Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк Луганська область, 93400, р/р 373940055 у ФЛОУ ІТ «Ощадбанк», МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612), суми заборгованості за Договором про іпотечний кредит 64_073 від 06.11.2012 року станом на 17.11.2017 року змінити, зменшивши суму до 1413,16 грн., яка складається з: процентів за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 31.12.2014 - 704,09 грн.; інфляційних втрат Банку з вересня 2014 року по грудень 2014 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом - 643,83 грн.; трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за користування Кредитом з 02.09.2014 по 31.12.2014 - 65,24 грн

Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та в частині стягнутих з ОСОБА_1 судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 26.06.1998 Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ЕН №649325, виданий 30 травня 2009 року Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2., солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк Луганська область, 93400, р/р 373940055 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612), заборгованість за Договором про іпотечний кредит 64_073 від 06.11.2012 року станом на 17.11.2017 року у сумі 16451,88 грн., в тому числі: борг за кредитом 8567,47 грн.; проценти за користування кредитом за період з 01.01.2015 до 16.11.2017 р. - 6258,71 грн.; інфляційні втрати Банку з січня 2015 р. по жовтень 2017 року за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом - 1363,44 грн.; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом з 01.01.2015 року по 16.11.2017 року - 262,26грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судові витрати: з ОСОБА_1 - 2158,2 грн., з ОСОБА_2 - 1841,8 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 15 вересня 2018 року.

Головуючий

Судді: