Справа № 301/1593/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2018 року м. Ужгород

Суддя судової палати апеляційного суду в кримінальних справах Вотьканич Ф. А., з участю секретаря Чейпеш С.І., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 серпня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення в виді 10200 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно встановлених обставин, 29.07.2017 року о 20 годині ОСОБА_2 в с. Брід по вул. Радгоспній, Іршавського району, керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер «НОМЕР_1», в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Стан алкогольного сп'яніння засвідчений висновком №112 щодо результатів медичного огляду від 29.07.2017 року.

ОСОБА_2 подав до Апеляційного суду Закарпатської області апеляційну скаргу, в якій поставив питання про скасування постанови судді від 23 серпня 2017 року і закриття справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує на те, що автомобілем не керував, а лише знаходився в салоні, так як прийняв ліки та приліг на сидіння, приспустивши його спинку. Однак поліцейські наполягали на тому, що він в стані сп'яніння та без вагомих на те причин почали наполягати на проведенні медичного огляду в лікарні, так як на місці провести такий огляд не мали можливості з причин відсутності у них спеціального засобу. На наступний день він дізнався про те, що на нього складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, який складено за його відсутності. Окрім цього, з висновком медичного огляду його також не було ознайомлено, який, як виявилось, до того ж не завірено печаткою лікаря.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2. та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог КпАП України дотримався в повному обсязі.

Так, при розгляді справи суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України.

Частиною 1 ст. 130 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З установлених у судовому засіданні обставин вбачається, що29 липня 2017 року о 20 годині ОСОБА_2 в с. Брід по вул. Радгоспній, Іршавського району, керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер «НОМЕР_1», в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Стан алкогольного сп'яніння засвідчений висновком №112 щодо результатів медичного огляду від 29.07.2017 року

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України доведена:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 29 липня 2017 року серії БР №025070;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 липня 2017 року;

- поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Судом апеляційної інстанції, з метою усунення неповноти та необ'єктивності розгляду справи судом першої інстанції, про що йдеться в апеляції ОСОБА_2 проведено з допитом учасників судового розгляду, допитано свідків та експерта й досліджено письмові докази в справі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 заперечив факт перебування в стані алкогольного сп'яніння та заперечив факт керування автомобілем у такому стані. Також зазначив, що після того як прийняв ліки «валідол», опустивши спинку сидіння, приліг у автомобілі. Після цього, через декілька хвилин зупинились працівники поліції, нахабно відчинили двері та стали наполягати на тому, що він перебуває в стані сп'яніння.

Також з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що в кабінеті лікаря в Іршавській ЦРЛ для виявлення у нього стану алкогольного сп'яніння ніяких біологічних зразків не відбиралось, і ніякі технічні засоби типу алкотестера не застосовувались. Копію медичного висновку йому не вручали, його він не підписував і з даними, зазначеними у ньому від не згідний. Також зазначив, що в його присутності медичний висновок і протокол про адміністративне правопорушення не складалися і ним не підписувалися.

Такі доводи ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження і в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції,

Так, свідок ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції пояснив, що водій ОСОБА_2 рухаючись по дорозі та повертаючи праворуч не включив покажчик повороту. Це стало причиною зупинки транспортного засобу, після чого вони виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю і нечітка мова. Водій визнавав, що вживав алкоголь в м. Виноградів. Вони запропонували ОСОБА_2 пройти освідування на предмет стану алкогольного сп'яніння, оскільки спец приладу «Драгер» у них з собою не було. У Іршавській ЦРЛ огляд ОСОБА_2 проводила лікар Зейкан С.С. і дала висновок, що водій ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Про наявність акту медичного огляду ОСОБА_2 йому не відомо, оскільки їм було надано лише висновок від 29 липня 2017 року. Після цього були запрошені два свідка до відділення поліції, де і було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона була свідком при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення і зазначені у ньому відомості відповідають дійсності. Оскільки пройшло вже багато часу, вона не може пригадати чи знаходився правопорушник у стані алкогольного сп'яніння. При проходженні ОСОБА_2 медичного освідування вона присутня не була, так як її не запрошували.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що також був присутнім при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2. У його присутності складався протокол і правопорушник відмовився від підпису в ньому.

Допитана в судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відео конференції експерт Зейкан С.С. пояснила, що 29 липня 2017 року освідчувала на предмет алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_2, який був доставлений до Іршавської ЦРЛ інспектором поліції ОСОБА_6. ЇЇ висновки базувалися не тільки на результатах, зафіксованих технічним приладом з результатом 2,1 проміле, але й на повному освідуванні за іншим критеріями - хитка хода, запах з ротової порожнини і все це відображено у акті медичного огляду, який зберігається у медичному закладі. Окрім цього, під час медогляду сам водій не заперечував факт споживання ним алкогольних напоїв. На підставі акту нею було дано висновок про перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, який вона повністю підтримує. Даний висновок ОСОБА_2 відмовився підписувати та отримувати його копію.

За таких підстав, апеляційний суд критично оцінює доводи апелянта щодо заперечення факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом а стані алкогольного сп'яніння, оскільки такі суперечать фактичним обставинам.

Твердження ОСОБА_2 в апеляції про порушення процедури його огляду на стан алкогольного сп'яніння описаний в ст.266 КУпАП, невідповідність протоколу про адмінправопорушення вимогам ст.256 КУпАП та недійсність висновку медичного освідчення від 29 липня 2017 року, який , на його думку, складений з порушенням Інструкції, також не можна визнати обґрунтованими.

Таким чином, факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння з достовірністю встановлено в суді першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 інші обставини не вплинули на висновок суду щодо доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім цього, жодних зауважень щодо дій працівників поліції в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях ОСОБА_2 не вносив, та не вказував про те, що він не вживав алкогольних напоїв і транспортним засобом не керував. Таких зауважень ОСОБА_2 не вносив і до акту огляду, складеному в закладі охорони здоров'я.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу винного і застосував щодо ОСОБА_2 вид і розмір стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а своє рішення з цього приводу належним чином мотивував.

На підставі викладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги такими, що не знайшли свого підтвердження.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції апеляційним судом не виявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7,251,252,289294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя