Справа № 2-10051/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва
в складі головуючого судді Щербини С.В. , при секретарі Лясковській Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
29.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн., мотивуючи тим, що працівником ДАІ безпідставно, без врахування всіх обставин та на підставі доказів, які не є достатніми та допустимими, було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що порушило його права.
В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду письмову заяву, просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача - УДАІ УМВС України в Миколаївській області у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений, поважність причин неявки суду не повідомив. У відповідності до ст.128 КАС України, справу було розглянуто за відсутності представника відповідача.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягаю задоволенню, виходячи з наступного:
17.06.2009 року інспектором ОР ДПС ВДАІ м. Миколаєва ОСОБА_2 винесено постанову ВЕ 110104 по справі про адміністративне правопорушення у якій зазначено, що ОСОБА_1 17.06.2009 року о 13:14 год., керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Потьомкінська перехрестя з вул. Пушкінська, для надання переваги в русі не зупинив т/з перед дорожнім знаком 5.62 (місце зупинки), при ввімкнутому забороняючому сигналу світлофора, чим порушив п. 16.3, 8.10 ПДР України, скоїв правопорушення передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП та постановлено накласти штраф в розмірі 430 грн.
Пунктом 8.11 ПДР передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу світлофора, не можуть зупинити транспортний засіб у місці передбаченому п. 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатись далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Доказів, що своїми діями водій ОСОБА_1 створив перешкоду у русі іншим учасникам руху суду не надано.
Судом встановлено, що фотографії, на підставі яких була винесена зазначена постанова були виконані за допомогою приладу фіксації порушень ПДР «Візір» №0711225.
Згідно зі ст.8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних|телекомунікаційних| системах", інформація, яка є|з'являється| власністю держави, або інформація з|із| обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана|одержувати| за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з|із| підтвердженою відповідністю. Тобто|цебто|, перед застосуванням|вживанням| на території України "Візир" повинен був пройти|минати| державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
Згідно ст.69КАСУ України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Оскільки, відповідачем до суду не надано експертного висновку|висновку| або сертифікату відповідності приладу "Візир", будь-яка інформація, що одержана за допомогою цього приладу враховуватися при розгляді справи як допустимий доказ не може (ст.70 ч.3 КАСУ).
Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Проте, достовірних доказів, які б доводили законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суду не надано.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки суду не було надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт скоєння останнім правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпроАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову ВЕ 110104 від 17.06.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. – скасувати.
Постанова набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського в апеляційного адміністративного суду через місцевий суд в порядку визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя: С.В. Щербина