АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Горб І.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року задоволено клопотання представника державного обвинувачення - прокурора Демиденко Л.В. та продовжено строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою: обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, тобто до 17.09.2018 року включно, та обвинуваченій ОСОБА_2 на 60 днів, тобто до 17.09.2018 року включно.

На вказане судове рішення обвинувачена ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких кожен з них, вважаючи ухвалу суду незаконною через порушення їх права на захист судом, який не забезпечив виклик у судове засідання хоча б одного з постійних захисників кожного з них та розглянув клопотання за участі захисників системи безоплатної правової допомоги, з якими вони не мали повноцінного спілкування для узгодження позиції, а також ці захисники не ознайомились з матеріалами, якими обґрунтовувалась необхідність подальшого тримання їх під вартою, та з матеріалами кримінального провадження, не знають суті звинувачень та ступеню доказової бази, і тому їх участь у судовому засіданні була формальністю, просять ухвалу суду про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо кожного з них скасувати.

Перевіривши апеляційні скарги на відповідність вимогам закону, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому, частина друга наведеної норми закону регламентує, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення відповідних судових рішень, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Отже, відповідно до положень ст. 392 КПК України, рішення про продовження запобіжного заходу, прийняті під час судового провадження, окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягають, а заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене в ч. 1 цієї статті.

Таким чином, обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подані апеляційні скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, а тому, згідно з вимогами ч. 4 ст. 399 КПК України, у відкритті провадження за їх апеляційними скаргами слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 392, ч. 4 ст. 399 КПК України,

у х в а л и в:

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року, якою задоволено клопотання представника державного обвинувачення - прокурора Демиденко Л.В. та продовжено строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою: обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, тобто до 17.09.2018 року включно, та обвинуваченій ОСОБА_2 на 60 днів, тобто до 17.09.2018 року включно.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному разом з поданою ним апеляційною скаргою.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Горб І.М.