- відповідач: начальник Дарницького УП ГУ НП в м. Києві
- Третя особа: голова НП України Князєв С. М.
- позивач: Сейфулін Юрій Вагизович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/7536/2018 Головуючий у 1-й інстанції: Мицик Ю.С.
753/10688/18-ц Доповідач-ЧобітокА.О.
У Х В А Л А
14 вересня 2018 року Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі судді Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Чернишева Сергія Володимировича, третя особа: голова Національної поліції України Князєв Сергій Миколайович про стягнення моральної та матеріальної шкоди,-
в с т а н о в и в :
У червні 2018 року позивачі звернулися до суду першої інстанції з вищевказаним позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2018 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачам.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.08.2018 року залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 295 ЦПК України, запропонувавши подати апеляційну скаргу в новій редакції з зазначенням наступної інформації :
1) яка саме оскаржується ухвала Дарницького районного суду м. Києва (зважаючи на те, що в матеріалах справи ухвалою суду від 24.07.2018 року позовна заява визнана неподаною та повернута, однак ОСОБА_2 зазначає, що оскаржує ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду);
2) зазначити в чому полягає незаконність або необґрунтованість ухвали суду першої інстанції;
3) подати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Отже судом апеляційної інстанції чітко зазначено недоліки апеляційної скарги, а також роз'яснено, що апеляційна скарга ОСОБА_2 подана в строк передбачений ст. 354 ЦПК України, в зв'язку з чим клопотання останнього про поновлення строку розгляду не підлягає.
12.09.2018 року на виконання вимог даної ухвали суду ОСОБА_2 подав Апеляційну скаргу в новій редакції на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року, в якій зазначив, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року його апеляційна скарга залишена без руху і надано термін на усунення недоліків, що полягають у наданні персональних даних сторін по справі та наданні документу, який підтверджує факт звільнення від сплати судового збору. Пославшись на Рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 року № 2-рп/2012, ст.. 24 Закону України «Про інформацію», ст. 32 Конституції України, зазначив, що інформація про особу є конфіденційною і отримати дані можливо або за згодою фізичної особи або по запиту прокуратури або суду, тому підстава на яку посилається суд для відмови у відкритті апеляційного провадження є неприпустимою. Крім того зазначив, що як убачається з тексту позовної заяви звернення до суду ними проводилось у межах кримінального провадження, яке, за незрозумілих обставин, працівники правоохоронних органів Дарницького УП ГУ НП в м. Києві у встановлений термін не проводили, а за мовчазною згодою керівництва, створювали бюрократичну тяганину, в результаті якої виник конфлікт інтересів.
До зазначеної апеляційної скарги в новій редакції ОСОБА_2 додав копію довідки особи з інвалідністю ІІ групи та в клопотанні особи просив строк на апеляційне оскарження поновити, відкрити апеляційне провадження, ухвалу Дарницького райсуду м. Києва від 24.07.2018 року скасувати.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Відповідно до статті 5 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 в редакції від 12.09.2018 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, як і його попередня скарга, тобто вимоги ухвали суду від 17.08.2018 року в повному обсязі позивачем не виконано, оскільки в них відсутня інформація, передбачена процесуальним законодавством, яка б дозволяла відкрити апеляційне провадження та розглянути скаргу відповідно до повноважень апеляційного суду.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 в редакції від 12.09.2018 року в першій частині за змістом фактично є не апеляційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24.07.2018 року, а є касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції від 17.08.2018 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану ним 08.08.2018 року залишено без руху.
При цьому слід зазначити, що судом апеляційної інстанції такі вимоги, як надання інформації про особу, про що вказує ОСОБА_2, не зазначались.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості відкрити апеляційне провадження навіть щодо частини апеляційної скарги, в якій у клопотанні особи є згадування про ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24.07.2018 року, оскільки посилань на те, в чому полягає незаконність або необґрунтованість даної ухвали суду першої інстанції, скарга не містить, а тлумачення апеляційної скарги на свій розсуд та ґрунтування висновків на припущеннях стосовно доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не має права, оскільки це є порушенням засад правосуддя .
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2018 року підлягає визнанню неподаною та поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Чернишева Сергія Володимировича, третя особа: голова Національної поліції України Князєв Сергій Миколайович про стягнення моральної та матеріальної шкоди - визнати неподаною та повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів
Суддя:
- Номер: 2/753/5779/18
- Опис: про стягнення моральної і матеріальної шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 753/10688/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Чобіток Алла Олександрівна
- Результати справи: повернуто скаргу
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.06.2018
- Дата етапу: 14.09.2018