ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        м. Полтава                                                                             Справа № 17/132

Дата прийняття постанови: 12.09.2006

Час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Суддя  Ю.О.Коршенко

Секретар судового засідання  Ю.О.Донченко

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електромотор", м. Полтава  

до  Державної податкової інспекції у м. Полтаві  

про  визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0000072305/0 від 08.02.2006р. та № 0000072305/1 від 26.04.2006р.

                                                                             Представники :

від позивача:        Коліванов О.О., пасп. КН 677527; Козубець А.І., дов. б/н від 11.09.2006р.

від відповідача:    Кривенко О.В., дов. № 6943/9/10-044 від 24.05.2006р.; Сластьоненко С.В., дов. № 6935/9/10-044 від 24.05.2006р.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява  Відкритого акціонерного товариства "Електромотор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0000072305/0 від 08.02.2006р. та № 0000072305/1 від 26.04.2006р., якими Позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 15 423,59 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7 712,00 грн.

Позивач та його представники в судових засіданнях посилаються на неправомірність спірних податкових повідомлень - рішень та просять суд постановити судове рішення, яким визнати їх недійсними.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмових запереченнях по справі (від 17.07.2006р. № 9497/8/10-044). Представники Відповідача в судових засіданнях підтримали заперечення Відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень - рішень та просять суд відмовити Позивачу у задоволенні позову.

У справі оголошувалась перерва з 18.07.2006р. до 12.09.2006р. для надання можливості сторонам надати додаткові матеріали з метою прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

30.11.2005р. ДПІ у м. Полтаві була здійснена перевірка Позивача, за результатами якої був складений акт № 539/23-2/05757966 (копія акту - в матеріалах справи) "Про результати додаткової позапланової документальної перевірки правильності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість ВАТ "Електромотор", код 05757966 за липень 2003р., вересень 2004р., листопад 2004р., грудень 2004р., січень, лютий, березень 2005р.".

В ході перевірки було встановлено не підтвердження сум, заявлених Позивачем до відшкодування внаслідок порушення п. 1.3, п. 1.8., пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі даного акту перевірки були винесене податкове повідомлення - рішення за формою "В1" від 30.11.2005р. № 0000492305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за перевіряємі періоди та форми "Р" від 30.11.2005р. № 0000482305/0, які були оскаржені до ДПІ у м. Полтаві 09.12.2005р.

За результатами розгляду скарги було прийнято рішення про результати розгляду скарги про скасування оскаржуваних рішень. Підставою для скасування було винесення зазначених вище податкових повідомлень - рішень не за встановленою формою, у зв'язку з чим було прийняте нове податкове повідомлення - рішення № 0000072305/0 від 08.02.2006р.

В ході судового розгляду представники Відповідача посилаються на те, що включення відповідних сум до складу податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України, а висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які надійшли до бюджету.

Суд з позицією Відповідача погодитись не може з огляду на нижчевикладене.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Суми, віднесені Позивачем до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, що Відповідачем не заперечується. Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що неможливо підтвердити фактичне надходження сум податку на додану вартість сплачених контрагентами Позивача.

Суд не погоджується з посиланнями Відповідача на порушення Позивачем пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначений пункт 1.8 дає лише визначення терміну "бюджетне відшкодування" і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

Пункт 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю "бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Такою нормою Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, який передбачає, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Таким чином, в ході судового розгляду, судом заперечення Відповідача були відхилені з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими. підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню судом.

На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсними податкове повідомлення - рішення від 08.02.2006р. № 0000072305/0 та податкове повідомлення - рішення від 26.04.2006р. № 00000752305/1, якими визначено податкове зобов'язання Позивачу  з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 15 423,59 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7 712,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок ВДК  м. Полтави,  № 31111095600001 УДК в Полтавській області, МФО 831019, ЗКПО 23809520, код платежу 22090200) на користь Відкритого акціонерного товариства "Електромотор" (36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155, ЄДРПОУ 05757966, р/р 260031054400000 в АКИБ "Укрсиббанк")  відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                            Ю.О.Коршенко