Справа № 365/417/18

Номер провадження: 2/365/292/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2018 смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Кучерявої Л.М.

за участі секретаря

судового засідання Хижкової І.С.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Згурівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Малоберезанська сільська рада Згурівського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру в Київській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2018 року уповноважений представник позивача звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Згурівської районної державної адміністрації від 15.05.2000 року № 175 членам КСП «Малоберезанське» на ім'я ОСОБА_7 було видано сертифікат серії НОМЕР_2 на право на земельну частку (пай) розміром 3,8 умовних кадастрових гектарів. Мати позивача ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної частки (паю) розміром 3,8 в умовних кадастрових гектарах, що розташована в адміністративно-територіальних межах Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, на підставі зазначеного сертифікату на право на земельну частку (пай). За життя спадкодавець реалізувала своє право на земельну частку (пай) та отримала у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у вигляді ріллі площею 2,6026 га на підставі Державного акта серії НОМЕР_3. Позивач прийняла спадщину та нотаріально оформила свої спадкові права на цю земельну ділянку. Право на земельну частку (пай) в частині багаторічних насаджень та пасовищ ОСОБА_7 за життя не використала. Згурівська районна державна нотаріальна контора Київської області відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки у частині зазначених багаторічних насаджень та пасовищ у зв'язку із відсутністю оригіналу Сертифіката на право на земельну частку (пай), тому просить визнати за позивачем як спадкоємцем за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 право на сільськогосподарські угіддя у вигляді багаторічних насаджень розміром 0,85 умовних кадастрових гектарів та пасовища розміром 0,11 умовних кадастрових гектарів у праві на земельну частку (пай) розміром 3,8 умовних кадастрових гектарів, яке належало ОСОБА_7 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, яка перебувала у колективній власності КСП «Малоберезанське» та розташована на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Не застосовувати до Згурівської РДА положення ст. 141 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 надав пояснення аналогічні викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач Згурівська районна державна адміністрація Київської області не з'явилась, направила до суду відзив, у якому просила суд справу слухати без участі її представника, ухвалити рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, про наслідки визнання позову відомо.

Третя особа: Головне управління Держгеокадасту у Київській області у судове засідання також не з'явилося, направило до суду клопотання, в якому просять справу слухати за відсутності його представника.

Треті особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_6.у судове засідання не з'явилися, направили до суду заяви, в яких просять справу слухати за їх відсутності, позовні вимоги визнають, з наслідками визнання позову ознайомлені, просять позов задовольнити.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Приймаючи визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи наявність для того законних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 її матері ОСОБА_7 Позивач у встановленому порядку прийняла спадщину, спадкова справа відкрита. Іншими спадкоємцями є син померлої ОСОБА_5 та дочка померлої ОСОБА_6, які відмовились від прийняття спадщини на користь позивача (а.с. 67-70).

Згідно із Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 спадкодавцю ОСОБА_7 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Малоберезанське» розміром 3,8 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі рішення Згурівської районної державної адміністрації від 15 травня 2000 року № 175 (а.с. 11).

За життя ОСОБА_7 частково реалізувала своє право на земельні частки (паї) згідно із Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зокрема отримала у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у вигляді ріллі, площею 2,6026 га на підставі Державного акта серії НОМЕР_3 (а.с. 78).

Відповідно до довідки № 315 виданої Малоберезанською сільською радою Згурівського району Київської області 04.09.2018 року земельна ділянка (пай) розміром 3,8 умовних кадастрових гектарів на території Малоберезанської сільської ради включає земельні угіддя у вигляді ріллі, багаторічних насаджень та пасовищ. Розмір земельної частки (паю) в частині багаторічних насаджень та пасовищ за сертифікатом серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_7 становить: багаторічні насадження - 0,85 в умовних кадастрових гектарах, пасовища - 0,11 в умовних кадастрових гектарах.

Право на земельну частку (пай) на сільськогосподарські угіддя, а саме, багаторічні насадження та пасовища за життя ОСОБА_7 не використала, оскільки на той час проекти відведення цих земельних ділянок не замовлялися та не виготовлялися, що підтверджується копією інформації Згурівської РДА № 6-28/491/643 від 05.03.2018 року (а.с. 27).

Позивач належним чином оформила своє право на спадщину та зареєструвала право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6026 га на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2944 від 23.07.2010 року та отримала Державний акт серії НОМЕР_5 (а.с. 16-17).

Згурівська районна державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у частині багаторічних насаджень та пасовищ у зв'язку із відсутністю у неї Сертифіката на право на земельну частку (пай) на спірне спадкове майно (а.с. 20).

Згурівська районна державна адміністрація відмовила позивачу передати у власність своїм розпорядженням сільськогосподарські угіддя - багаторічні насадження та пасовища, оскільки власником права на земельні частки (пай) є спадкодавець ОСОБА_7, а Згурівська районна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо визнання за спадкоємцями права на майно у порядку спадкування.

З аналізу норм чинного законодавства України, що регулює земельні відносини, зокрема Земельного кодексу України та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» вбачається, що земельна частка (пай) є приватною власністю особи.

У ст. 125 ЗК України зазначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є зокрема свідоцтво про право на спадщину та рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 5 Указу Президента від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень чинного Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Тобто дія сертифікату на право на земельну часту (пай) не обмежена в часі та сертифікат є належним правовстановлюючим документом до моменту виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до абз. 3 ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Відповідно до абз. 2 п. 6 Указу Президента від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Згідно із пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України, однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У стаття 1219 ЦК України міститься перелік прав та обов'язків особи, які не входять до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до пп. 4.14 п.4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595 при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє, зокрема, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують належність майна (або майнових прав) спадкодавцеві.

Вбачається, що ОСОБА_7 повернула сертифікат до Згурівської районної державної адміністрації, коли отримувала державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі). При цьому повернутий сертифікат надавав їй право на земельні частки (паї) ще й у вигляді багаторічних насаджень та пасовищ, що перебували у колективній власності КСП «Малоберезанське».

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Жоден чинний нормативно-правовий акт не регулює питання чинності сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) у випадку, якщо частина сільськогосподарських угідь, право на які надавав сертифікат, залишились не виділені в натурі та на них не видано державний акт на право власності на землю.

Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюються, в тому числі, шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його прав власності.

Дослідивши письмові докази у справі, суд, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, принципу верховенства права та принципу правової визначеності, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, так як в судовому засіданні доведено, що позивач є спадкоємцем за законом померлої ОСОБА_7, до складу спадщини входить право на багаторічні насадження та пасовища у праві на земельну частку (пай) розміром 3,8 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене Сертифікатом серії НОМЕР_4, не реалізоване спадкодавцем за життя та не вбачається іншого способу захисту порушених прав позивача.

На підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті вбачається за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352,40 грн. на підставі копії цього рішення та копії квитанції про сплату судового збору. Решту судових витрат покласти на позивача відповідно до її клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 81, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 321, 1217, 1218, 1225, 1268 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 2, 19, 81, 206, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до Згурівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Малоберезанська сільська рада Згурівського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру в Київській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права на майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, як спадкоємцем за законом ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, право на сільськогосподарські угіддя у вигляді багаторічних насаджень розміром 0,85 в умовних кадастрових гектарах та пасовища розміром 0,11 в умовних кадастрових гектарах у праві на земельну частку (пай) розміром 3,8 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_7 згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, яка перебувала у колективній власності КСП «Малоберезанське» та знаходиться на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, без визначення меж цієї частки (паю) в натурі (на місцевості).

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею 25 липня 2018 року згідно квитанції № 0.0.1093758447.1 за наступними реквізитами: Код отримувача - 38043171, Банк отримувача - Казначейство України, Код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31217206700274, а саме грошові кошти в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривень 40копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя Л.М. Кучерява