УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-560 2006 р. Категорія ст. 296 ч.3,15,194 ч.2,70 КК України
Головуючий в суді 1 інстанції СЕМЕНЯКА О.М. Доповідач в апеляційній інстанції ЛІТВІНЦЕВ В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕ МУКРАЇНИ
18 липня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду
Черкаської області в складі:
головуючого
судців
з участю прокурора
та засудженого
Восколовича В.І. Літвінцева В.М., Неділька М.І. Гришанової Н.Д. ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку апеляції кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_5 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2006 року, яким
ОСОБА_5, мешканець АДРЕСА_1і, не одружений, не працюючий, судимий раніше - 18.06.2001 р. за ст. ст. 140 ч. 2, 81 ч. 3,42,46-1 КК України (в редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з відстрочкою виконання вироку на два роки із сплатою штрафу в доход держави в сумі 680 грн. Остання скасована в порядку ст. 408-2 КПК України постановою суду від 29.01.2003 року і ОСОБА_5направлений в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання, звідки був звільнений умовно-достроково в порядку ст. 52 КК України на 1 рік 5 міс. 9 днів тюстановою суду від 20.08.2004 року, -
визнаний винним в скоєнні злочинів і засуджений: за ч. З ст. 296 КК України - до двох років позбавлення волі; за ст. ст. 15, 194 ч. 2 КК України - до трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 до відбуття - три роки позбавлення волі, з початком строку- з 16.02.06 р. (з моменту його затримання).
Вирішена доля речових доказів по справі - каністру з-під пального, яку постановлено знищити.
Згідно до вироку, ОСОБА_5 31 січня 2006 року близько 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,' з метою з'ясування стосунків із своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_6 зайшов на подвір'я домоволодіння в АДРЕСА_2, де остання проживає разом із своїми батьками ІНФОРМАЦІЯ_1 та родиною сестри ОСОБА_7 Де грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загально прийнятими нормами моралі та поведінки, проявляючи особливу зухвалість, став висловлюватись брутальною лайкою на адресу ОСОБА_8 та ОСОБА_9, принижуючи їх людську гідність. На їхні зауваження припинити хуліганські дії він не реагував, а коли ОСОБА_6 втекла від ОСОБА_5 у будинок, то він, продовжуючи свої злочинні дії, намагався догнати її та забігти в будинок, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, намагаючись припинити хуліганські діїОСОБА_5, стали на його шляху не пропускаючи до будинку та намагаючись стримати ОСОБА_5. На це останній умисно наніс удар кулаком правої руки в голову ОСОБА_9, чим спричинив їй гострий фізичний біль. ОСОБА_8, захищаючи свою родину, намагався руками відштовхнутиОСОБА_5 з ґанку, загородивши собою вхід до будинку. Однак ОСОБА_5, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правах і норм поведінки, свою перевагу над присутніми, своє небажання підкоритися їх законним вимогам, вилив бензин з каністри, що була в нього, на обличчя і одяг ОСОБА_8
Після чого, не припиняючи своїх хуліганських дій, проявляючи своє зневажливе ставлення до оточуючих людей, ОСОБА_5, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок, став висловлювати безпричинно словесні образи та брутально лаятись на адресу ОСОБА_7, яка зайшла у двір від сусідів, звідки викликала міліцію, а також на адресу ОСОБА_10, який повернувся додому з роботи, погрожуючи тому фізичною розправою та принижуючи людську гідність.
Хуліганські діїОСОБА_5 були довготривалі, так як не припинялися на протязі однієї години.
В процесі вчиняємих ОСОБА_5м хуліганських дій, останній, тоді ж, там же і в тому ж самому стані.--намагався умисно знищити шляхом підпалу будинок, що належить на праві власності ОСОБА_9, вартість якого становить 17109 грн. З цією метою ОСОБА_5вилив близько 3-х л бензину з каністри, що була в нього, на ґанок та вхідні двері даного будинку, після чого умисно підпалив його за допомогою запальнички, але свої злочинні наміри до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як потерпілі погасили вогонь(вирок - а. с. 227зв. - 229 зв.; друк, текст - а. с. 237-239).
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5спочатку в загальних рисах скаржиться на надмірну суворість призначеного йому покарання, яке вважає несправедливим. Після чого, не заперечуючи правильності встановлених судом фактичних обставин подій, що мали місце за його участі 31.01.2006 р. в домоволодінні і біля нього за місцем проживання батьків своєї співмешканки ОСОБА_6 в АДРЕСА_2, стверджує, що такі його дії були спровоковані самими потерпілими, які втручалися в їхні особисті стосунки з ОСОБА_6, а він витримати цього не міг і почав сваритися з батьками співмешканки. Не заперечує того факту, що виниклі на грунті особистих неприязних стосунків його дії того вечора перетворилися у хуліганські, хоча обсяг їх був не такий великий,як вказують на це потерпілі в частині наявності погроз з його боку вчинити розправу над їх сім'єю шляхом спалення.
Далі, не заперечуючи того факту, що принесеним з собою у каністрі бензином він дійсно облив батька співмешканки, ґанок та двері будинку і підпалив їх, апелянт стверджує, що зробив він це з необережності, випадково. Вдаючись до поширених міркувань про неможливість з технічної точки зору зробити умисний підпал запальничкою, як це зазначено у вироку суду зі слів потерпілих, а тільки кинутим ним з необережності недопалком. ОСОБА_5 виказує свою незгоду із засудженням його за ч. 2 ст. 194 КК України, яке вимагає скасувати.
Після чого, з посиланням на своє щире каяття, сприяння розкриттю даного злочину, який він вчинювати не намагався, а тільки хотів таким чином примиритися з вагітною співмешканкою проти волі її батьків, даючи обіцянки щодо бездоганності своєї поведінки у майбутньому просить через застосування положень ст. 69 КК України пом'якшити призначене йому покарання до умовного з відстрочкою на один рік і не позбавляти його волі. Наполягає на виклику до апеляційного суду, де захист своїх власних інтересів він буде здійснювати самостійно (а. с. 245,246-248).
Копія вироку отримана засудженим 18.05.2006 р.( а. с. 244); 17.05.06 р. з матеріалами справи та протоколом судового засідання він був ознайомлений без будь-яких зауважень (а. с. 236), натомість у заяві від 15.06.06 р. повторно почав заявляти вимоги аналогічного характеру. Змін чи доповнень до апеляції засудженого до суду не надходило.
В своїх запереченнях до неї четверо потерпілих по даній справі, а також прокурор, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, вважають її безпідставною, надуманою, внесеною з намаганням уникнути засудженим справедливого покарання за скоєні ним злочини, вказують на нахабність та зухвалість поведінки ОСОБА_5, який, на їхню думку, є небезпечним не тільки для їхньої сім'ї, але й для суспільства в цілому. Просять вирок суду відносно нього залишити в силі(а. є. 255, 256, 257, 258, 260).
В задоволення письмового клопотання засудженогоОСОБА_5, який утримувався під вартою в умовах СІЗО № НОМЕР_1, останній був доставлений в засідання апеляційного суду на 18.07.06 року, де прийняв безпосередню участь в розгляді власної апеляції.
Судове слідство у відсутність будь-якої необхідності чи клопотань учасників процесу судом не призначалося і не проводилося; протокол судового засідання не вівся.
Заслухавши доповідача, засудженогоОСОБА_5, який підтримав свою апеляцію і запевняв суд, що він не мав наміру спалювати сім'ю та помешкання своєї співжительки, зробив це ненавмисно, а потерпілі його обмовили через неприязне до нього відношення, просив зменшити обсяг доведеного йому обвинувачення та випустити його на волю; прокурора про правильність засудження цієї особи, надуманість доводів апелянта та безпідставність його вимог, в зв'язку з чим вирок суду, як законний і обґрунтований, слід залишити в силі; перевіривши відповідно до вимог ст. 365 КПК України матеріали даної справи разом із додатково наданими засудженим відносно його співжительки ОСОБА_6 та обговоривши доводи апеляції засудженого у всіх її варіантах, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи із встановлення нею слідуючого.
ОСОБА_5підставно засуджений за злісне хуліганство у сукупності із замахом на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, що могло спричинити майнову шкоду потерпілим в особливо великих розмірах.
Висновки суду з цього питання, а також юридична оцінка(кваліфікація) таких дій винного за ст. ст. 296 ч. З, 15, 194 ч. 2 КК України підтверджуються всією сукупністю зібраних по справі, досліджених судом і викладених ним у вироку доказах. Включаючи показання самого засудженого(обвинуваченого)ОСОБА_5 на досудовому слідстві і в судовому засіданні, по завершенні якого він свою провину визнав повністю і просив суворо його не карати(прот. с\з - а. с. 226).
Повністю викривають ОСОБА_5в скоєному всі четверо потерпілих, а також сама його співжителька, свідок ОСОБА_6, на близький характер відносин з якою апелянт посилається як на поважну, на його думку, причину такої своєї протиправної поведінки.
На це ж саме вказує і зміст апеляції засудженого та його пояснення в суді апеляційної інстанції, які по суті не дуже відрізняються від встановлених судом і викладених ним у вироку обставин тривалих хуліганських дій в помешканні ІНФОРМАЦІЯ_1 за спроби ОСОБА_5 в процесі цього підпалу їхнього житла
У колегії немає ніяких сумнівів в достовірності цих доказів та їх легітимності. Ознайомившись з протоколом судового засідання засуджений погодився з таким його змістом. Ніяких заяв щодо можливих порушень процесуального характеру при збиранні га закріпленні доказів у справі, будь-яких сторонніх впливів на нього особисто - ОСОБА_5 не робив і колегія таких не вбачає.
Тому колегія суддів критично ставиться до суперечливих, неконкретних і бездоказових теперішніх тверджень апелянта про відсутність в нього умислу і вчинення частини хуліганських дій та підпалу з необережності, які є абсолютно нелогічними, спростовуються наявними у справі доказами і до яких той став вдаватися вже на стадії оскарження вироку про своє засудження до реальної міри покарання. Колегія вважає таку позицію апелянта своєрідним засобом захисту і бажанням будь за що внести сумніви щодо законності вироку суду про своє засудження, уникнути чи суттєво зменшити відповідальність за скоєне.
На своєму виправданні апелянт не наполягає, що викриває дійсні вищевказані наміри засудженого на цій стадії провадження у його кримінальній справі і підтверджує правильність судового рішення щодо нього.
За доведеності виниОСОБА_5 і правильності кваліфікації таких його дій по злочинах, один з яких визначається законом як особливо тяжкий(ч. 5 ст. 12 КК України) і які вчинені ним в стані алкогольного сп'яніння, в період не погашеної судимості, на другий день після завершення терміну покарання за попереднім вироком(а. с. 166, 167-168, 169, 170) і за наявності негативних характеризуючи даних щодо особи засудженого(а. с. 177) - призначення йому покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим при мінімальному його розмірі за санкціями цих статей кримінального закону слід вважати проявом значної полегкості та гуманності, яких в ще більшому розмірі і повторно засуджений ОСОБА_5 знову просить у суду в своїй апеляції.
Нещирість, відсутність каяття та зухвалість поведінки засудженого вказує на схильністьОСОБА_5 до протиправних антигромадських вчинків та підвищену криміногенність його, як особи. На це цілком слупгао вказують і потерпілі з прокурором в своїх зверненнях до суду.
Колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни правильно постановленого відносноОСОБА_5 вироку, в тому числі для пом'якшення призначеного йому покарання.
Тому, виходячи з наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 ч. 1, 377 КПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2006 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
Головуючий Судді
З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду
В.М. Літвінцев