КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/27127/15

Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Шелест С.Б.,

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.06.2018 р. за позовом ОСОБА_3 до Міністерства соціальної політики України про зобов'язання вчинити дії та визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України (далі - відповідач) (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, прийнятої в судовому засіданні 29.01.2018 року) про:

- зобов'язання Міністерство соціальної політики України (Комісію Мінсоцполітики) прийняти рішення про поновлення (підтвердження) ОСОБА_3, визначений правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого ХОДА 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з дати зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 тобто з 22.12.2005 р. по 16.11.2016 р. дату видачі нового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_2 категорії 1;

- зобов'язання Міністерство соціальної політики України (Комісію Мінсоцполітики) прийняти рішення про наявність підстав вважати зупинену рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 встановлену ОСОБА_3 II групу інвалідності, яка триває безперервно від початку її встановлення відповідно довідки до акта огляду МРМСЕК № 2 від 28.03.2005 № 024780 до дати її встановлення без строку переогляду відповідно довідки до акта огляду МРМСЕК № 2 від 09.11.2016 № 121992;

- визнання протиправними дії Мінсоцполітики та в частині ухилення від поновлення (підтвердження) ОСОБА_3, визначеного 22.12.2000 р. правового статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською ОДА 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з 22.12.2005 р. по 16.11.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки дія безстрокового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1 категорії 1, виданого ХОДА 22.12.2000 р., разом із встановленою 28.03.2002 року II групою інвалідності була зупинена саме центральним органом виконавчої влади суб'єктом владних повноважень Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Комісією МНС протокол № 444 від 22.12.2005 р.), а не її структурним підрозділом, то відновити становище, яке, існувало до порушення Комісією МНС (протокол № 444 від 22.12.2005 р.), права, яке не припинило своєї дії може бути поновлено шляхом усунення наслідків правопорушення у той самий спосіб лише центральним органом виконавчої влади суб'єктом владних повноважень Міністерством соціальної політики України (Комісією Мінсоцполітики) шляхом прийняття рішення про поновлення (підтвердження) (ОСОБА_3, визначеного правового статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня його зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444, тобто з 22 грудня 2005 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.06.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано Міністерство соціальної політики України поновити ОСОБА_3 надання пільг і компенсацій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.12.2005 р., тобто з моменту їхнього зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 по 16.11.2016 р., тобто дату видачі нового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_2 категорії 1, шляхом внесення відомостей про ОСОБА_3 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 року, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. у справі №22а-3439/07, поновлено правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444.

А тому, за вказаних обставин, позивачу має бути поновлено пільги і компенсації відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.12.2005 р., тобто з моменту їхнього зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005№ 444.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.06.2018 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що позивачем на розгляд комісії не надано документів, що підтверджують факт виконання ОСОБА_3 робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо у зоні відчуження, перелік яких зазначено у Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. № 51.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 22.12.1992 року Харківською обласною державною адміністрацією ОСОБА_3 видано безстрокове посвідчення "Учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС" НОМЕР_3 категорії 2, яке в подальшому було перереєстровано, про що свідчить відповідний штамп.

23.03.2000 року Виконавчим комітетом Київської районної ради м. Харкова ОСОБА_3 видано безстрокове посвідчення "Особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи" НОМЕР_1 категорія 1 та вкладку до нього № 181369 від 13.04.2000 року. В подальшому на підставі експертного висновку МСЕК № 044443 від 28.03.2002 видана вкладка № 067671 від 2003 р.; на підставі експертного висновку МСЕК № 024780 від 01.04.2005 видана вкладка № 031242 від 14.04.2005 р.

Згідно витягу з протоколу № 30 від 15.06.2010 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС прийнято рішення про відмову ОСОБА_3 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з огляду на відсутність первинних підтверджуючих документів про роботу в зоні відчуження.

Згідно витягу з протоколу № 444 від 22.12.2005 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС прийнято рішення про безпідставну видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС, у зв'язку з відсутністю первинних підтверджуючих документів про роботу в зоні відчуження. Відповідно до вказаного протоколу, зазначене посвідчення підлягало вилученню з повідомленням органів місцевої влади, соціального забезпечення та керівництва чи організації чи підприємства за місцем роботи.

Позивачем рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при МНС України від 12.12.2005 р. №444 було оскаржено до Дніпровського районного суду міста Києва, який рішенням 12.05.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_3 залишив без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. у справі №22а-3439/07 скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12.05.2006 р. по цій справі щодо рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при МНС України від 12.12.2005 р. №444 про визначення ОСОБА_3 видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпідставною та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Втім, згідно витягу з протоколу від 19.06.2015 р. № 4 засідання Робочої групи ХОДА з питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_3 повторно відмовлено у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а особову справу направлено на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що діє при Міністерстві соціальної політики України, для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства України з урахуванням наданих позивачем судових рішень.

В подальшому ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва за захистом своїх прав, який постановою від 22 березня 2016 року по справі № 826/27115/15 позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнив частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом від 15.06.2010 р. №30, з моменту його прийняття в частині відмови ОСОБА_3 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, прийнятого після ухвалення на користь ОСОБА_3 судових рішень, що набрали законної сили.

Визнано протиправним та скасовано рішення Робочої групи Харківської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 19.06.2015 р. № 4, з моменту його прийняття в частині відмови ОСОБА_3 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, прийнятого після ухвалення на користь ОСОБА_3 судових рішень, що набрали законної сили.

Зобов'язано Міністерство соціальної політики України (Комісію із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_3 визначеного у 1992 році статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов'язано Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_3 взамін вилученого безстрокового посвідчення НОМЕР_3 категорія 2 нове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії А категорії 2 та поновити ОСОБА_3 правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444.

Як встановлено матеріалами справи, Комісією Мінсоцполітики, на виконання вказаної постанови суду, 28.02.2016 року розглянуто особову справу позивача та прийнято рішення про скасування рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом від 15.06.2010 р. №30, з моменту його прийняття в частині відмови ОСОБА_3 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Одночасно було підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У зв'язку з неприйняття відповідачем рішення про поновлення (підтвердження) ОСОБА_3, визначеного правового статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня його зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444, тобто з 22 грудня 2005 року., позивач звернувся до суду.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-XII (надалі - Закон №796-XII).

Згідно положень ст. 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

За ст. 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.

Приписами ст. 65 Закону №796-XII встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС порядок видачі таких посвідчень здійснювався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 р. №501 "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок №501).

Згідно з пунктом 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток №11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 року вважається не дійсним.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення (абз. 21 п.10 Порядку).

Відповідно до п. 12 Порядку спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

У разі встановлення цими комісіями факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Аналіз вказаних вище норм законодавства свідчить про те, що підставою для надання права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи", що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та, які в свою чергу, видаються на підставі рішення відповідної комісії.

Як вже було зазначено раніше, згідно протоколу №444 від 22.12.2005 р. Комісія із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вирішила визнати видачу ОСОБА_3 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпідставною разом з його вилученням.

Матеріалами справи встановлено, що позивач у лютому 2006 року звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом в якому просив визнати неправомірним рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.12.2005 р. в частині визнання видачі йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпідставною та скасувати вищезазначене рішення Комісії. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.05.2006 р. адміністративний позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. у справі №22а-3439/07 скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12.05.2006 р. по цій справі щодо рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при МНС України від 12.12.2005 р. №444 про визначення ОСОБА_3 видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпідставною та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2009 р. касаційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. - без змін.

Вказані рішення стали підставою для визнання постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року по справі № 826/27115/15 протиправним та скасування рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом від 15.06.2010 р. №30 та рішення Робочої групи Харківської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 19.06.2015 р. № 4, а також у зобов'язанні Міністерства соціальної політики України (Комісію із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_3 визначеного у 1992 році статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_3 взамін вилученого безстрокового посвідчення НОМЕР_3 категорія 2 нове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії А категорії 2 та поновити ОСОБА_3 правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444.

З заперечень відповідача, встановлено, та не заперечувалося позивачем, що згідно рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 28.04.2016 року (протокол № 97) підтверджено ОСОБА_3 визначений у 1992 році статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Харківською обласною державною адміністрацією 01.06.2016 року позивачу видано нове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А категорії 2 НОМЕР_4.

Також матеріалами справи, вбачається, що 16.11.2016 року Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, серії А категорії 1 НОМЕР_2 та вкладку до нього НОМЕР_2, у зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з виканням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вказаний факт спростовує твердження відповідача про те, що позивачем не надано документу про факт виконання останнім робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо у зоні відчуження.

Отже, на виконання вказаного вище рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. у справі №22а-3439/07, позивачу поновлено правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачу має бути поновлено пільги і компенсації відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.12.2005 р., тобто з моменту їхнього зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005№ 444.

Втім, з наданих пояснень позивача, судом встановлено, що за результатами його звернення до відповідача з відповідною заявою про поновлення вказаних пільг, останнім було відмовлено, з посиланням на відсутність вказаного зобов'язання у відповідних рішеннях суду.

Вказаний факт відповідачем під час розгляду справи спростовано не було.

При цьому, суд зазначає, що, з метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 січня 2003 року №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".

Пунктом 3 Постанови на Міністерство соціальної політики покладено обов'язок щодо, зокрема, забезпечення внесення до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вищевказаною постановою затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117 (далі - Положення №117), пунктом першим, якого передбачено, що Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики).

Згідно з пунктом 2 Положення № 117 до Реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, адреса зареєстрованого місця проживання (або за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848, адреса фактичного місця проживання), склад сім'ї, характеристика житла), реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.

Відповідно до пункту 5 Положення №117 для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

Тобто інформація про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги на підставі рішення уповноваженого органу Міністерства соціальної політики, на якого покладено обов'язок забезпечення внесення до відповідного Реєстру відповідних осіб.

Зокрема, виключно за умови наявності у позивача посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи", що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідача виникає обов'язок внести відповідну інформацію до Реєстру.

Як було встановлено вище, позивачу 01.06.2016 року видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А категорії 2 НОМЕР_4 та 16.11.2016 року - посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, серії А категорії 1 НОМЕР_2 та вкладку до нього НОМЕР_2.

Так, до видачі вказаних посвідчень, позивач мав безстрокові посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС НОМЕР_3 категорії 2, виданого 22.12.1992 року та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС НОМЕР_1 категорія 1, виданого 23.03.2000 року та вкладки до нього, дія яких була припинена рішенням Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.12.2005 року № 444, яке в подальшому було скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р.

Тобто позивач повинен бути включений до Єдиного державного автоматизованого реєстр осіб, які мають право на пільги на підставі, наявних в нього на час розгляду даної справи посвідчень, а також до вказаного Єдиного державного автоматизованого реєстр осіб мають бути внесені зміни щодо поновлення йому пільг, встановлених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.12.2005 р., тобто з моменту їхнього зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерства соціальної політики України (Комісію Мінсоцполітики) прийняти рішення про поновлення (підтвердження) ОСОБА_3, визначений правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого ХОДА 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з дати зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 тобто з 22.12.2005 р. по 16.11.2016 р. дату видачі нового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_2 категорії 1; зобов'язання Міністерства соціальної політики України (Комісію Мінсоцполітики) прийняти рішення про наявність підстав вважати зупинену рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 встановлену ОСОБА_3 II групу інвалідності, яка триває безперервно від початку її встановлення відповідно довідки до акта огляду МРМСЕК № 2 від 28.03.2005 № 024780 до дати її встановлення без строку переогляду відповідно довідки до акта огляду МРМСЕК № 2 від 09.11.2016 № 121992 слід зазначити наступне.

Так, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вищевказаних вимог, оскільки правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та II групу інвалідності було Міністерством соціальної політики України (Комісією Мінсоцполітики) підтверджено, шляхом видачі Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації 16.11.2016 року посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, серії А категорії 1 НОМЕР_2 та вкладку до нього НОМЕР_2, у зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За вказаних обставин, не підлягає до задоволення і вимога щодо визнання протиправними дії Мінсоцполітики та в частині ухилення від поновлення (підтвердження) ОСОБА_3, визначеного 22.12.2000 р. правового статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською ОДА 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_1 категорії 1 з 22.12.2005 р. по 16.11.2016 р.

При цьому, суд зазначає, що оскільки завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, та враховуючи, що метою звернення ОСОБА_3 до суду з вказаним позовом є поновлення його прав на отримання пільг, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.12.2005 р., тобто з дати їх зупинення, по 16.11.2016 р., тобто дату видачі нового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_2 категорії 1.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що позивачем виконано всі умови для отримання пільг, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.12.2005 р., втім відповідачем, як встановлено матеріалами справи позивачу було відмовлено у задоволенні вказаного питання.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає за необхідне визначити спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Міністерства соціальної політики України поновити ОСОБА_3 надання пільг і компенсацій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.12.2005 р., тобто з моменту їхнього зупинення рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444, по 16.11.2016 р., тобто дату видачі нового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_2 категорії 1, шляхом прийняття відповідного рішення та внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: С.Б.Шелест

О.Є.Пилипенко