ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5082/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Довгополова О.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (суддя - Москаль Р.М., час ухвалення - 16:23 год., місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 04.06.2018 р.),

в адміністративній справі №2а-7504/11/1370 за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Регіональний сервісний центр МВС у Львівській області,

про стягнення податку з власників транспортних засобів,

встановив:

У липні 2011 року позивач ДПІ у Шевченківському районі міста Львова (правонаступник - Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому, з врахуванням зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 21265,20 грн..

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив, просив в позові відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції від 24.05.2018 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду не враховує всіх обставин справи та не базується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекцїї УМВСУ у Львівській області від 11.02.2011 р. №782 повідомлено, що гр. ОСОБА_2 15.12.2009 р. зареєструвала автомобіль марки MERSEDES-BENZ VITO 112 CDI 2000 року випуску. Однак, згідно листа Західного ГРУ «Приватбанку» від 14.11.2010 р. №5949 факт перерахування коштів на рахунок місцевого бюджету Личаківського району м. Львова не підтверджується. При цьому та обставина, що транспортний засіб було зареєстровано, не є доказом того, що податок відповідачем сплачено, як і не є підставою для звільнення відповідача від конституційного обов'язку такий податок сплатити.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 24.05.2018 р. та прийняти нове судове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Львівський ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області листом вих.№ 782зп від 11.02.2011 р. повідомив ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про те, що ОСОБА_2 15.12.2009 р. зареєструвала автомобіль марки Mercedes-Benz Vito 112, 2000 року випуску, об'єм двигуна 2148 куб. см., проте сплата податку по вказаному автомобілю відсутня (а.с. 10, 11).

Контролюючий орган стверджує, що встановив, що кошти від ОСОБА_2 на суму 21480 грн. в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів на казначейський рахунок бюджету не надходили (а.с. 7).

Також згідно з листом Західного ГРУ «Приватбанк» № 5949 від 04.11.2010 р. не підтверджено факт перерахування коштів від ОСОБА_2 на рахунок місцевого бюджету Шевченківського району м.Львова (а.с. 8, 9).

В матеріалах реєстраційної справи (а.с. 61-68) є заява №8280 від 15.12.2009 р. з проханням виконати перевірку за усіма наявними електронними обліками Державтоінспекції та провести реєстрацію автомобіля марки Mercedes-Benz Vito 112 CDI НОМЕР_3, 2000 року випуску. Заявником вказано «Степась Юлія Михайлівна» (а.с. 61). В заяві вказано, що її подано особисто, відсутні відмітки про те, що від імені заявника діє довірена особа.

Серед матеріалів реєстраційної справи наявна копія квитанції про сплату вартості бланка реєстраційного посвідчення та номерних знаків (а.с. 68), квитанція про сплату податку - відсутня.

На підставі заяви № 8280 від 15.12.2009 р. та доданих до неї матеріалів реєстраційний підрозділ Державтоінспекції 16.12.2009 р. провів першу реєстрацію в Україні автомобіля Mercedes-Benz Vito 112 CDI НОМЕР_3 з видачею державного номерного знаку на автомобіль НОМЕР_1 (а.с. 61 звор.).

Відповідач ОСОБА_2 написала заяву до прокуратуру Львівської області про факт незаконної реєстрації на її ім'я автомобіля НОМЕР_2 в Львівському ВРЕР УДАІ ГУМВСУ у Львівській області та вчинення відносно неї шахрайських дій.

Слідчий відділ прокуратури Львівської області листом від 04.11.2011 р. (а.с. 52) повідомив, що заяву ОСОБА_2 долучено до матеріалів кримінальної справи №181-0311, порушеної щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України.

На стадії досудового розслідування кримінальної справи № 181-0311 було порушено кримінальну справу №181-0062 за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, яку внесено до ЄРДР за №12013150060001674 і яку розслідує слідчий відділ Залізничного районного відділу Львівського міського управління МВС України у Львівській області. Матеріали цього кримінального провадження об'єднано з матеріалами іншого кримінального провадження №12013150060001639.

Постановою старшого слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області від 03.11.2012 року ОСОБА_2 визнано потерпілою у кримінальній справі № 181-0062 за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України (а.с. 92).

Вироками №1-233/11 від 01.07.2013 р. та №1/463/51/13 від 13.11.2013 р. начальника та заступника начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України у Львівській області засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість). Звинувачення в тому числі ґрунтувалося на тому, що протягом 2009-2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів у 235 випадках частково без сплати податку з власників транспортних засобів, що реєструються вперше в Україні, а у 1711 - повністю, що потягло за собою ненадходження до місцевого бюджету податку з власників транспортних засобів на загальну суму 45578100 грн..

Місцеві податкові інспекції Львівської області впродовж 2009-2012 років подали до Львівського окружного адміністративного суду більше 1300 позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб, що надалі визнавалися потерпілими в згаданих кримінальних провадженнях. Ці позови за змістом та доказовою базою є типовими та аналогічними до цієї справи.

Кримінальне провадження №12013150060001639 за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, триває з 2013 року (а.с. 136).

Уповноважений представник відповідача звернувся до Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області із заявою про надання інформації по кримінальній справі №181-0062 (чи наявний вирок суду; чи наявні/відсутні в матеріалах кримінального провадження оригінали документів, на підставі яких нібито ОСОБА_2 здійснено реєстрацію транспортного засобу; чи проводилась почеркознавча експертиза згідно даних реєстраційних документів) (а.с. 131-132).

05.02.2018 р. слідчий слідчого відділу Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області листом №1060/38/02-2018 (а.с. 136) надав відповідь, в якому повідомив, що в ході перегляду матеріалів кримінального провадження №12013150060001639 встановлено наявність оригіналу заяви про реєстрацію транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Vito112» гр. ОСОБА_2 від 15.12.2009 р., однак не виявлено рішення слідчого про призначення почеркознавчої експертизи.

З метою встановлення ким виконаний підпис від імені ОСОБА_2 на заяві №8280 від 15.12.2009 р. у графі «заявник», у накладній № 167879 від 16.12.2009 р. у графі «отримав» ОСОБА_2 чи іншою особою, постановою слідчого слідчого відділу Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 13.03.2018 р. призначено почеркознавчу експертизу (а.с. 142).

З висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Львівській області №6/181 від 27.03.2018 р. видно, що підпис від імені ОСОБА_2, який наявний в графі «Заявник» в заяві №8280 від 15.12.2009 р. та накладної видачі продукції власникам №167879 від 16.12.2009 р. - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_2, який наявний в графі «Отримав» в накладній №167879 від 16.12.2009 р. - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с. 144-1149).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 3 цього Закону, перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Частиною 1 статті 5 цього ж Закону передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Відповідно до статей 5, 6 вказаного Закону, фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться. Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону.

Згідно пункту 3 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМ України від 07.09.1998 року № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

Відповідно до пункту 8 вказаних Правил, реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами здійснення першої реєстрації транспортних засобів є особисте подання до органу ВРЕР заяви про реєстрацію транспортного засобу, необхідних документів для вчинення реєстраційної дії, а також документів про сплату податку з власників транспортних засобів або документів, що дають право на користування пільгами.

Суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач зверталась із заявами до відповідних органів про проведення державної реєстрації розглядуваного транспортного засобу, подавала документи, що посвідчують її особу. Таким чином, відповідач не вчиняла необхідних дій, пов'язаних з придбанням чи реєстрацією транспортного засобу.

Вказані обставини підтверджуються постановою старшого слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області від 03.11.2012 року, якою ОСОБА_2 визнано потерпілою у кримінальній справі № 181-0062 за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України.

Також, як уже зазначалось вище, з висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Львівській області №6/181 від 27.03.2018 р. видно, що підпис від імені ОСОБА_2, який наявний в графі «Заявник» в заяві №8280 від 15.12.2009 р. та накладної видачі продукції власникам №167879 від 16.12.2009 р. - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_2, який наявний в графі «Отримав» в накладній №167879 від 16.12.2009 р. - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Позовні вимоги Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області ґрунтуються на тому, що ОСОБА_2 як власник автомобіля при його першій державній реєстрації в Україні не сплатила податку з власників транспортних засобів.

Натомість, долучені до справи письмові докази та з'ясовані обставини в їх сукупності свідчать про те, що державна реєстрація на відповідачку автомобіля НОМЕР_2 проведена незаконно, на підставі підроблених документів внаслідок злочинної діяльності невстановлених слідством осіб.

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_2 в контексті спірних правовідносин не може вважатися платником податку за першу реєстрацію в Україні автомобіля НОМЕР_2 в розумінні статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», відтак у неї не виникло обов'язку по сплаті податку в сумі 21265,20 грн..

З огляду на викладене, відповідач не виступала платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, адже вказаний транспортний засіб, реєстрація якого послужила підставою донарахування суми податку з власників транспортних засобів, у відповідних органах вона не реєструвала.

Позивачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях відповідача ознак протиправності, як і не доведено правомірності стягнення з неї суми податку з власників транспортних засобів.

Крім того, право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу виникає у контролюючого органу після надіслання (вручення) платнику податків (відповідачу) першої та другої податкових вимог. Обставини, з настанням яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) особі, були визначені у підпункті 6.2.4 пункті 6.2 статті 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181. Отже, після настання зазначених у підпункті 6.2.4 пункті 6.2 статті 6 Закону обставин виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу.

Позивач не надав доказів скерування відповідачці податкових вимог.

Такі дії (бездіяльність) податкового органу унеможливили використання платником податків встановлених законом способів захисту своїх прав шляхом оскарження в адміністративному/судовому порядку податкових повідомлень-рішень та/або податкових вимог.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року в адміністративній справі №2а-7504/11/1370 за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

О.М. Довгополов

Повний текст постанови складено 17.09.2018 року