ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6114/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Носа С.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року про зупинення провадження, ухвалену головуючим суддею Карп'як О.О. у м. Львові, повний текст складений 05.07.2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Самбірської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся з позовом Самбірської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним і скасування розпорядження №12-К від 24.01.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1.», поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року зупинено провадження у справі №813/655/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Конституційним Судом України за конституційним поданням сорока семи народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 і 6 ст.1; ч.1, 2, 3, 4 і 8 ст.3, п.2, ч.5 ст.5; п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.6 ч.1, п.2, 13 ч.2, ч.3, ст.3 Закону України «Про очищення влади».

Позивач ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд не може покликатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Крім того, звертає увагу, що його звільнено відповідно до ст. 4 Закону України «Про очищення влади», яка не входить до переліку статей, які є предметом розгляду справи Конституційним Судом України.

Самбірська районна державна адміністрація Львівської області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що предметом позову є оскарження правомірності накладення стягнення у вигляді звільнення із застосуванням заборони обіймати посади відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади», що є предметом дослідження у судовому провадженні у Конституційному Суді України. Перевірити відповідність накладеного стягнення закону суд не має змоги до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Конституційним Судом України за конституційним поданням сорока семи народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 і 6 ст.1; ч.1, 2, 3, 4 і 8 ст.3, п.2, ч.5 ст.5; п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.6 ч.1, п.2, 13 ч.2, ч.3, ст.3 Закону України «Про очищення влади». Вважає, що суд правомірно зупинив провадження у зв'язку із об'єктивною неможливістю розгляду цієї справи. Просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, виходив із неможливості розглянути справу у зв'язку із тим, що розпорядження про звільнення ОСОБА_1 винесено відповідно до Закону України «Про очищення влади», який є предметом розгляду в порядку конституційного провадження.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що зроблений без належного встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про зупинення провадження. Надаючи оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування розпорядження №12-К від 24.01.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1.», поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Конституційним Судом України за конституційним поданням сорока семи народних депутатів України від 20.01.2015 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 і 6 ст.1; ч.1, 2, 3, 4 і 8 ст.3, п.2, ч.5 ст.5; п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.6 ч.1, п.2, 13 ч.2, ч.3, ст.3 Закону України "Про очищення влади".

Оцінюючи встановлені судом першої інстанції обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції не досліджено та не встановлено, яким чином розгляд конституційного подання сорока семи народних депутатів України від 20.01.2015 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 і 6 ст.1; ч.1, 2, 3, 4 і 8 ст.3, п.2, ч.5 ст.5; п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.6 ч.1, п.2, 13 ч.2, ч.3, ст.3 Закону України "Про очищення влади" впливає на предмет спору у даній справі та її подальший розгляд.

Крім того, відповідно до ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд не може покликатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аргументи, які відповідач навів у своєму клопотанні про зупинення провадження, не дають підстав для висновку, що за відсутності рішення Конституційного Суду України за наслідками розгляду зазначеного вище конституційного подання існує об'єктивна неможливість розгляду адміністративного позову ОСОБА_1

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що підстав для зупинення провадження в адміністративній справі в порядку п.3 ч.1 ст.236 КАС України в суду першої інстанції не було, а тому ухвала суду відповідно до ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, як така, що винесена із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Крім того, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції було направлено до апеляційного суду лише відокремлені матеріали справи, апеляційний суд не може встановити інших обставин, які б мали значення для вирішення питання про зупинення провадження, зокрема, пов'язаність предмету спору із обставинами, що є предметом конституційного розгляду.

Відповідно до ст. 320 КАС України апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до статті 139 КАС України апеляційний суд не встановлює новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року про зупинення провадження у справі №813/655/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді С. П. Нос

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складене 14.09.2018 року