АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року

м. Харків

Справа № 2-6879/11

Провадження № 22-ц/790/3569/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Овсяннікової А.І.

суддів: Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Дашковської Н.К.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,

заінтересована особа - Московський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу № 2-6879/11 за скаргою ОСОБА_1 на дії Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2018 року, постановлену суддею Сугачовою О.О., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

В обґрунтування скарги зазначає, що заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення заборгованості задоволено та солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь банку 34531,31грн. за кредитним договором та судові витрати в розмірі 345,31грн. Рішенням Апеляційного суду Харківській області від 11 жовтня 2012 року рішення змінено: зменшено суму заборгованості та стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку 17483,50грн. На виконання рішення суду видано виконавчий документ, 18 березня 2013 року відкрито виконавче провадження. Між тим, до моменту відкриття виконавчого провадження державним виконавцем 14 березня 2013 року вона виконала рішення суду у добровільному порядку та у повному обсязі. Отримавши від боржника грошові кошти банк направив до Московського ВДВС повідомлення про повне погашення заборгованості. Таке повідомлення стягувача від 08 квітня 2013 року направлено для відома на поштову адресу Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ в Харківській області. Незважаючи на такі обставини, 09 грудня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження. Дізнавшись про такі дії державного виконавця вона звернулась до стягувача з вимогою надати актуальну довідку про погашення заборгованості, яку отримала з відомостями про відсутність заборгованості. В подальшому вона дізналася, що у проваджені Московського ВДВС виконавче провадження не перебуває внаслідок винесеної постанови державного виконавця від 03 лютого 2016 року, якою виконавче провадження з примусового виконання закінчено, виконавчий документ підлягає направленню за належністю до ВДВС Голосіївського КМУЮ згідно п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, вона отримала відповідь із Голосіївського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про те, що на примусовому виконанні у вказаному відділі виконавчі документи стосовно неї не перебувають.

Просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 03 лютого 2016 року за виконавчим провадженням № 37091017 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла станом на момент пред'явлення виконавчого документа до виконання; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області, в провадженні якого перебувало виконавче провадження № 37091017, щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження»; зобов'язати відповідного державного виконавця Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням нею в повному обсязі рішення; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 09 грудня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; зобов'язати начальника Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області та/або начальника Голосіївського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві винести постанову про зняття арешту з майна боржника та стягнути з Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ та з Голосіївського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві на її користь понесені та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в розмірі 10240грн.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Голосіївського ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві та Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківські області в судове засідання не з'явилися; останнім подано заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2018 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що судом не встановлено обгрунтованості і належним чином доведеності вимог скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, зокрема щодо належного та добровільного виконання нею рішення щодо стягнення заборгованості.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2012 року солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 34531,31грн. та судові витрати в розмірі 345,31грн.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11 жовтня 2012 року заочне рішення змінено, зменшено суму заборгованості та стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку 17483,50грн.

На виконання рішення суду 10 грудня 2012 року Московським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист, який 11 березня 2013 року Банком пред'явлено до виконання до Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

Постановою державного виконавця Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 18 березня 2013 року відкрито виконавче провадження №37091017.

Відповідно до положень ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п.7 ч.1 ст.2, ч.1 ст.13 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням розумності строків виконавчого провадження.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Із наданого Московським ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ксерокопії виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем були вжити передбачені діючим законодавством України заходи з приводу виконання виконавчого листа.

09 грудня 2015 року винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, яку було надіслано сторонам виконавчого провадження.

Оскільки майна, на яке можливо звернути стягнення в Московському ВДВС ХМУЮ не виявлено; адреса, де працює боржник, відноситься до території ВДВС Голосіївського КМУЮ, 03 лютого 2016 року державним виконавцем на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання та направлено виконавчий документ за належністю до ВДВС Голосіївського КМУЮ для подальшого виконання.

ОСОБА_1 посилається на те, що до відкриття виконавчого провадження, 14 березня 2013 року добровільно та у повному обсязі нею погашено заборгованість і виконано рішення суду. Стягувач, отримавши грошові кошти, направив на адресу Московського ВДВС повідомлення про відсутність заборгованості та виконання зобов'язання у повному обсязі, на підтвердження чого надає копії листів Банку від 08 квітня 2013 року та 15 червня 2016 року.

Між тим, як зазначалось вище, Московським ВДВС до суду надано прошиту, пронумеровану та скріплені печаткою ксерокопію виконавчого провадження на 49арк., проте жодних листів Банку щодо виконання рішення суду або ж заяви ОСОБА_1 щодо закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду у повному обсязі вони не містять. Будь-яких доказів направлення цих листів Банком або ОСОБА_1 до ВДВС апелянтом також не надано.

Додана ОСОБА_1 до апеляційної скарги ксерокопія листа Банку від 08 квітня2013 року про сплату нею суми боргу не спростовує посилання ВДВС щодо неотримання такого листа; доказів отримання ВДВС такого листа ОСОБА_1 або Банком не надано.

На даній ксерокопії також відсутній штамп ВДВС з вхідним номером про отримання ним такого листа.

За таких обставин, вважати дії ВДВС неправомірними не можна.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд дійшов обґрунтованого висновку, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Що стосується посилання ОСОБА_1 на вчинення певних дій Голосіївським ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві то як зазначає ОСОБА_1 вони виконавчий лист не отримували та матеріали справи не містять даних, що виконавчий лист перебуває у них в провадженні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються і не дають суду підстав для зміни або скасування рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 18 вересня 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

Сащенко І.С.