КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2540/3058/18 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі за заявою Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Ком Сервіс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Ком Сервіс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Ком Сервіс", застосованого на підставі рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 05.09.2018.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції..

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив скасувати та задовольнити подану заяву.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву Головного управління ДФС у Чернігівській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, виходив з того, що заявником пропущено 24-годинний строк звернення до суду з вказаною заявою.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Приписами ч. 2 ст. 283 КАС України, зокрема, передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

У відповідності до пункту 94.6. статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пункт 94.1, підпункт 94.2.3. пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

Відтак, обставинами, які зумовили звернення до суду, є обставини, за яких застосовується арешт майна платника податків, а рішення керівника про застосування адміністративного арешту майна платника податків є підставою для звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, обставинами, які зумовили звернення до суду, є відмова директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Ком Сервіс" від допуску податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яка мала місце 04.09.2018 о 11:00 год., внаслідок чого складено відповідний акт № 541/14/32284829 від 04.09.2018.

Враховуючи викладене та положення ч. 2 ст. 283 КАС України, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є 11:00 год. 05.09.2018.

В той же час, відповідно до відмітки діловодства суду, зазначена заява податкового органу надійшла до суду першої інстанції 06.09.2018 о 14:10 год., тобто з порушенням передбаченого строку.

Доводи апеляційної скарги містять посилання про те, що обставиною, яка стала підставою звернення до суду є факт прийняття відповідного рішення керівником контролюючого органу (його заступником), а не факт недопуску посадових осіб до проведення перевірки.

Колегія суддів критично оцінює зазначені посилання апелянта, оскільки вони суперечать положенням матеріального та процесуального права.

Окрім того, приписами п. 1, 2 розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №632 від 14.07.2017 передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Отже, такі доводи апелянта спростовуються вищевикладеним та не беруться до уваги колегією суддів.

Згідно з ч. 5 ст. 270 КАС України, днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявником пропущений строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 283 КАС України, який не може бути поновлений, а тому правомірно залишив подану заяву без розгляду, керуючись ч. 5 ст. 270 КАС України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

(Постанову у повному обсязі складено 18.09.2018)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук