Справа №22- 1759                                             Головуючий 1 інстанції Суховаров А.В.

Категорія 41                                                                  Доповідач Лаченкова О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14   червня   2006   року     Колегія   суддів   судової   палати  з   цивільних   справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О. суддів-Лаченкової О.В., Болтунової Л.М., при секретарі -  Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1-ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 20 січня 2006 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,3-та особо ЖБК №240 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 20 січня 2006 року частково задоволенні позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення на її користь з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 6430 грн. 52 коп., та моральної шкоди 3000 грн., витрати на проведення судової експертизи 453 грн.34 коп., витрати на правову допомогу 200 грн і держмито 51 грн

В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_1-ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду і стягнути матеріальну та моральну шкоди солідарно як з відповідачки так і з ЖБК №240.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її  відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того,що діями відповідачки ОСОБА_1 була спричинена матеріальна та моральна шкода..

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 19 серпня 2005 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1, власницею якої є ОСОБА_3.

Згідно акту акту ЖБК 240 від 19.08.2005 року винною в затопленні квартири стала ОСОБА_1, власниця квартири НОМЕР_2 того ж будинку, в квартирі якої стався прорив гнучкого шлангу холодної води..

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідачки на користь позивачки матеріальну шкоду,спричинену внаслідок залиття квартири відповідно до висновку комплексної будівельно-техничної та товарознавчої експертизи від 26 жовтня 2005 року-6430 грн.52 коп., а також моральну шкоду відповідно до ст.. 1167 ЦК України . Доводи представник відповідачки щодо солідарної відповідальності відповідачки та ЖБК №240 не обгрунтовані, оскільки вини ЖБК № 240 в заподіянні шкоди позивачки не має.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.304, ч.1 ст. 307, 308, 313,ч.1 ст.314,315,317,319   ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила : Апеляційну скаргу   представника відповідачки ОСОБА_1-ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 20 січня 2006 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.